Справа № 553/948/24
Провадження № 2/553/811/2024
Іменем України
01.05.2024м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді Грошової Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Чемерис І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення на утримання дитини та дружини,
До Ленінського районного суду м. Полтави, 22.03.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому позивачем заявлені вимоги:
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту отримання судом позовної заяви і до повноліття дитини;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання колишньої дружини до досягнення трирічного віку спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щомісячно, починаючи стягнення з моменту отримання судом позовної заяви і до досягнення дитиною трирічного віку - до 13.07.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.09.2020 між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, у шлюбі в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом з нею. Лише вона не може забезпечити належний рівень життя сину, оскільки не має доходу, крім виплат на дитину, тому відповідач, який є здоровим та працездатним, інших утриманців не має, може сплачувати аліменти на рівні по 1/4 частини з усіх видів доходу на її утримання та утримання сина.
Ухвалою суду від 26.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання позову, в якій зазначає, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини та дружини у розмірі заявленому позивачем.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви (клопотання) з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2020 року, актовий запис № 313 від 25.09.2020 виконано Подільським районним у місті Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 від 25.09.2020).
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про народження № 166 від 21.07.2022 виконано Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 21.07.2022).
Сторони проживають окремо, син проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Сторони не домовилися про добровільну сплату аліментів на утримання сина та дружини.
При цьому, відповідачем не надано суду даних про наявність на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати малолітнього сина та дружину, чи будь-яких доказів щодо неможливості сплачувати аліменти на утримання сина та дружини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Положеннями статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; та інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Нормами статті 141 СК України визначено, що мати, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Тобто, встановлено принцип рівності обох батьків у питаннях виховання та утримання дітей.
При вирішенні питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд перевіривши обставини, обумовлені статтею 182 СК України, бере до уваги те, що обов'язок утримувати малолітньої дитини мають нести однаково як батько, так і мати дитини та з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини, вважає, що розмір частки аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітнього сина має становити 1/4 частину від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж один прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, що є мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 ЦПК України, з урахуванням визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно із частиною 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частиною 4 ст. 84 СК України встановлено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині -матері незалежно від цієї обставини.
Оскільки судом встановлено, що малолітній син сторін проживає разом з матір'ю - позивачем по справі ОСОБА_1 , яка не може повноцінно вийти на роботу, так як дитина у зв'язку з малолітнім віком потребує постійного догляду та піклування, відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного вік, не надав доказів, які свідчать про те, що він не має можливості надавати позивачці матеріальну допомогу на її утримання, при вирішенні питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд бере до уваги конкретні обставини справи, визнання відповідачем позовних вимог, у зв'язку з чим приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з відповідача на її користь мають бути стягнуті аліменти до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів на утримання дружини ОСОБА_1 до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років - до 13 липня 2025 року, починаючи з 22 березня 2024 року.
Так, позивач просила стягнути аліменти на своє утримання в частці від доходу відповідача, тобто відповідно до норм ч. 1 ст. 80, ст. 84 ЦПК України, якими не встановлено мінімальний гарантований чи рекомендований розмір аліментів на утримання одному з подружжя, як це передбачено при стягненні аліментів на утримання дитини відповідно до ч. 2 ст. 182 ЦПК України, тому суд вважає за необхідне відмовити в частині позовних вимог щодо встановлення мінімального розміру аліментів в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб при визначенні розміру аліментів на утримання позивача.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору щодо вимог про стягнення аліментів.
Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивачку звільнено від сплати судового збору щодо вимог про стягнення аліментів, судові витрати зі сплати судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 200, 206, 247, 258-259, 263 - 265, ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення на утримання дитини та дружини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж один прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду - 22.03.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду - 22.03.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий: суддя Н.М. Грошова