29.04.2024
Ленінський районний суд м. Полтави
Справа № 553/279/24
Провадження № 2/553/573/2024
29 квітня 2024 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі: головуючої судді Високих М.С., за участі секретаря судового засідання Сіомашко В.Р., відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось із згаданим позовом до відповідача, в якому прохає стягнути заборгованість за кредитним договором №6139310 від 12.04.2023 у розмірі 20348 грн та понесені судові витрати.
Заявлені вимоги вмотивовані тим, що 12.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №6139310, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 5000,00 грн. Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором. Товариство свої зобов'язання виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору. Відповідач у свою чергу умов кредитного договору, отримані кошти, відсотки та комісію повністю не погасив, внаслідок чого утворилась заборгованість у вказаному розмірі, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 4800 грн, заборгованості за відсотками - 14598 грн, заборгованості за комісією - 950 грн, що в загальному розмірі становить 20348,00 грн.
28.08.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, згідно з яким та у відповідності до ст.512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі й до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №6139310 від 12.04.2023.
Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 103-МЛ від 28.08.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 20348,00 грн.
З посиланням на не виконання свого обов'язку та не повернення відповідачем наданого йому кредиту в строки, визначені договором, позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №6139310 від 12.04.2023 у вказаному розмірі.
Провадження у справі відкрито за ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 05.02.2024, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Отримавши копію ухвали про відкриття провадження та копію позову з додатками 19.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.
Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, представник позивача в судове засідання не прибув, звернувшись із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, в якому заявлені позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, в межах заборгованості за тілом кредиту. Заперечуючи проти позову в іншій частині пояснив, що вважає розмір відсотків несправедливо великим. Також відповідач ствердив, що дійсно ним було укладено кредитний договір та отримано кредитні кошти, однак через фінансові труднощі та захворювання всієї родини він не зміг повністю погасити кредит.
З'ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, повно встановивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, 12.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6139310, за яким кредитодавець зобов'язується на умовах та строк визначені договором надати позичальнику грошові кошти у сумі визначений в п.1.2 договору, а позивальник зобов'язається повернути кредит, сплатити комісію та відсотки за користування кредитом.
Згідно із п.1.2 договору сума кредиту становить 5000 грн, відповідно до п.1.3 кредит надається на строк 105 днів з 12.04.2023 і складається з пільгового та поточного періодів, у п.1.4 договору сторони погодили, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісію та проценти в рекомендовану дату платежу - 27.04.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості - 26.07.2023.
Відповідно до п. 1.5.1 договору сторони погодили розмір комісії в сумі 950 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово.
Згідно з п.1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду сторони обумовили в розмірі 1500 грн, за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, у п. 1.5.3 договору сторони дійшли згоди щодо ставки процентів за користування кредитом протягом поточного періоду - 13500 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредиту протягом поточного періоду.
Відповідно до платіжного доручення № 97967571 від 12.04.2023 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кошти за кредитним договором № 6139310 в сумі 5000 грн.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан», акцепт договору позичальником підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора.
Факт підписання договору та отримання кредитних коштів відповідач в судовому засіданні не заперечував.
Згідно із карткою обліку відомостей за договором № 6139310 від 12.04.2023, станом на 28.08.2023 загальна сума тіла кредиту становить 4800 грн, проценти - 14598,00 грн, комісія - 950,00 грн, що в загальному розмірі складає 20348,00 грн.
За договором відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28.08.2023, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» передало (відступило), а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 28.08.2023 до договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ та витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28.08.2023, ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6139310 від 12.04.2023 в розмірі заборгованості 20348,00 грн, яка складається з тіла кредиту - 4800 грн, залишку по відсоткам - 14598,00 грн, залишку по комісії - 950 грн.
06.12.2023 позивач звернувся до відповідача із досудовою вимогою про погашення заборгованості в розмірі 20348,00 грн.
Як убачається з матеріалів справи, вказаний вище кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням аналогу електронного підпису, сума кредиту була перерахована та отримана ОСОБА_1 , що останній не заперечував, однак взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, отриманої суми кредиту не повернув, комісію, відсотки не сплатив.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
Укладення договору, його підписання та отримання кредитних коштів відповідач не заперечував та пояснив, що не зміг повернути кредит через фінансові труднощі, а нараховані відсотки вважав несправедливо великими.
Водночас, наявність фінансових труднощів не звільняє сторону від виконання взятих на себе зобов'язань за договором. При цьому, враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування кредитними коштами несправедливими, натомість погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.
Аналізуючи викладене, беручи до уваги, що спір між сторонами виник за договірних обставин, суть яких ніким не спростовувалась, сам договір не суперечить діючому законодавству, та враховуючи положення ст.1049 ЦК України, яким визначено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, а тому стягує з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у справі у вигляді судового збору у сумі 3028 грн, які є належно підтвердженими.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6139310 від 12.04.2023 в розмірі 20348,00 грн та 3028 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Кредит Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 3-й поверх.
Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя
Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих