Провадження № 2/537/782/2024
Справа № 537/1527/24
01.05.2024 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневича В.І., при секретарі Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , згідно якого прохала розірвати укладений між ними шлюб, що був зареєстрований 27 вересня 2021 року Смолінською селищною радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 12. Після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути із ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання щомісячно у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду до досягнення сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць. Судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог вказала, що 27 вересня 2021 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації шлюбів Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області зроблений відповідний актовий запис № 12. Від спільного шлюбу мають сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося, тому що в них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, вони зрозуміли, що по типу характеру вони зовсім різні люди. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, такими як повага до дружини, піклування про створення в сім'ї доброзичливої сприятливої морально-психологічної атмосфери, що призвело до того, що з жовтня 2023 року між ними припинено шлюбні відносини, ведення спільного господарства та втрачено відчуття любові один до одного. З того часу між ними втрачені всі фізичні та духовні зв'язки, шлюб існує лише формально.
Вважає, що в їх інтересах та інтересах дитини доцільно розірвати шлюб оскільки подальше спільне проживання як чоловіка та жінки та збереження шлюбу є не можливим. Надання строку на примирення не виправить стан їх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Тому, це лише погіршить стан їх відносин та продовжить їх перебіг в часі, і тому вважає, що необхідно розірвати шлюб, без надання строку на примирення. Спору про поділ майна, що є їх спільною власністю, немає.
На даний час, вона з відповідачем, як родина, разом не проживають, відповідач проживає від них окремо, дитина проживає разом з нею та перебуває на повному її матеріальному утриманні, яке їй виплачує держава.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального їх розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень їй одній важко забезпечити їх сину, тому батько, який здоровий та працездатний, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу).
Відповідач може надавати їй матеріальну допомогу, оскільки працює, інших утриманців не має. Вона фактично отримує лише грошові кошти на утримання дитини, інших доходів у позивача не має. Тому прохає суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву де позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. Справу прохає розглянути без його участі.
Враховуючи заяви сторін, суд вирішив на підставі ст. 211, ст. 247 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 27 вересня 2021 року уклали шлюб, який був зареєстрований Смолінською селищною радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданого 27.09.2021 року, серії НОМЕР_1 .
Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 21.01.2022 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), серії НОМЕР_2 , актовий запис №69.
Судом встановлено, що наразі дитина проживає з позивачем. Відповідач належним чином не приймає участі в утриманні позивача та їх спільної дитини. Дитина фактично знаходиться на утриманні позивача. Домовленості про утримання дитини батьками не досягнуто. Позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.
Відповідач позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
Частина 2 ст. 104 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб припиняється в наслідок його розірвання.
Відповідно до ст. ст. 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене та визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.
Таким чином, позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України, особа яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З урахуванням клопотання позивача, після розірвання шлюбу позивачу слід відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст. 75 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Положеннями ст. 84 Сімейного кодексу України передбачено право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини, зокрема, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Згідно ч.2, ч.3 ст. 77 Сімейного Кодексу України за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.
Згідно ст. 80 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Згідно вказаних норм відповідач має обов'язок по утриманню дитини, до досягнення дитиною повноліття та матері дитини, до досягнення дитиною трьох років, а позивач має право на її утримання відповідачем до досягнення дитиною трьох років та отримання аліментів на утримання дитини до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи вище викладене, та визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача слід стягувати аліменти на користь позивача на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною трьох років та на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України ухвалюючи рішення суд, зокрема, вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно положень ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідному рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, згідно положень ст. 141, ст. 142 ЦПК України, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, судовий збір слід покласти на відповідача та стягнути з відповідача на користь держви судовий збір в сумі 1211,20 грн за вимогу про стягнення аліментів. При цьому, з урахуванням визнання позову відповідачем, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовом за вимогу про розірвання шлюбу та стягнути з відповідача на користь позивача іншу половину сплаченого судового збору.
Відповідно до положень ст. 430 ЦПК України, суд, вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 430 ЦПК України ст. ст. 75, 77, 91, 104, 105, 110, 112,113, 114, 115, 160, 180, 182, 184, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що зареєстрований 27 вересня 2021 року Смолінською селищною радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, актовий запис № 12 - розірвати.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу визначити « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.03.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), аліменти на її, ОСОБА_1 утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 28.03.2024 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), понесені судові витрати у вигляді 50 відсотків судового збору в сумі 605,60 грн.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), 50 відсотків судового збору в сумі 605,60 грн., сплаченого на номер рахунку (IBAN): UA858999980313121206000016718 , отримувач - ГУК у Полт.обл/Крюківськ р-н/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , відповідно до квитанції №1307396537 від 27.03.2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич