532/695/24
1-кп/532/91/2024
01 травня 2024 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
потерпілих - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12024170470000089 від 07.03.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта базова середня, не працюючого, не є інвалідом, не є депутатом, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на території України введено та діє воєнний стан.
02.03.2024, у вечірній час доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на АДРЕСА_2 у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_6 у вечірній час доби 02.03.2024, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, зайшов на територію домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_3 , з метою вчинення крадіжки. Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, таємно, з корисливих мотивів, в період дії воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відчинення не зачинених на замок вхідних дверей, проник до приміщення будинку, звідки вчинив крадіжку трьох металевих ліжок з дерев'яними бильцями. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 15.03.2024 вартість одного бувшого у використанні металевого ліжка з дерев'яними бильцями становить 500 грн. Загальна вартість викраденого майна у потерпілої ОСОБА_3 складає 1500 грн. Викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, сим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, у період часу з 14:00 год. по 19:00 год. 13.03.2024 ОСОБА_6 перебував у гостях у ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , де разом із останнім вживав алкогольні напої.
У вказаний проміжок часу, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення мобільного телефону марки «SAMSUNG» моделі «GALAXY J3», що належить ОСОБА_4 .
Знаходячись у вказаному місці, близько 18:00 год. 13.03.2024 (тчного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що ОСОБА_4 , вийшов до іншої кімнати та за його злочинними діями не спостерігає, таємно викрав зі столу належний потерпілому мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «GALAXY J3» з ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 18.03.2024 - 862 грн. 67 коп.
Викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 , матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
28 березня 2024 року між начальником Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_6 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 та за згодою потерпілих, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_6 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, в обсязі підозри.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначене покарання за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та прохають суд застосувати статті 75, 76 Кримінального кодексу України і звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За змістом частини 4 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Злочин, передбачений частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до тяжких.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час досудового розслідування надали прокурору письмову згоду на укладення угоди, наслідки укладення угоди їм роз'яснені та зрозумілі.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє положення частини 2 статті 473 та частини 4, 5 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до частини 4 статті 185 Кримінального кодексу України, крадіжка, поєднана у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Таким чином, сторонами угоди покарання визначене у межах санкції частини 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, визнав повністю. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором і призначити узгоджене покарання. Пояснив, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості.
У судовому засіданні прокурор, потерпілі, обвинувачений та його захисник просили затвердити дану угоду, призначити узгоджене сторонами покарання, а також визначити обвинуваченому мінімальний строк випробування.
Таким чином, судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та ОСОБА_6 .
Враховуючи тяжкість злочину та особу винного, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, зважаючи, що викрадене майно було віднайдене, а потерпілі жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не мають, суд знаходить можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів, поклавши на нього обов'язки, визначені частиною 1 статті 76 цього Кодексу.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні обраний у виді особистого зобов'язання.
Прокурор прохав обрати до обвинуваченого до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, проти чого інші учасники судового провадження, у тому числі, обвинувачений, не заперечували.
Судові витрати у справі становлять 3029 грн., 12 коп. на залучення експерта і підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 369, 370, 374, 468-476 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 березня 2024 року між начальником Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_6 .
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі частини 2-4 статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, визначивши тривалість іспитового строку один рік.
Відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20.03.2024 (справа № 532/573/24, провадження № 1-кс/532/182/2024) на речові докази: мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «GALAXY J3» з ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМІ2 НОМЕР_2 .
Речові докази:
- три металеві ліжка з дерев'яними бильцями кожне (довжина ліжка 190 см, ширина ліжка-70 см, ширина бильця-75 см, висота бильця-85 см.) - повернути за належністю ОСОБА_3 ;
- мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «GALAXY J3» з ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 - повернути за належністю ОСОБА_4 ;
- зразки буквального епітелію - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_6 3029 грн. 12 коп. витрат по справі на залучення експертів.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 обрати у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися із с. Руденківка Полтавського району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України до Полтавського апеляційного суду або через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до статті 476 Кримінального процесуального кодексу України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасуванням вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя