єдиний унікальний номер справи 531/1211/24
номер провадження 1-кс/531/374/24
01 травня 2024 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчого СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області рядового поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12024170450000291 від 29.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, про арешт майна, -
Слідчий СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області рядовий поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на визнаний по кримінальному провадженню № 12024170450000291 від 29.04.2024 року речовий доказ, а саме: ніж, по типу армійського штик-ножа з чохлом, з цифровим позначенням «435», який був вилучений 29.04.2024 року у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що 29.04.2024 року працівниками з реагування патрульної поліції СПД №1 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області на вул. Богдана Хмельницького в с. Селещина Машівської ТГ Полтавського району Полтавської області був помічений гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при перевірці особи якого було встановлено, що при собі він переносив ніж, по типу армійського штик-ножа у чохлі, при цьому не мав необхідних на це документів (дозволу).
29.04.2024 року під час проведення огляду місця події було вилучено ніж, по типу армійського штик-ножа у чохлі, який поміщено до сейф - пакету НПУ №INZ2043889.
29.04.2024 року слідчим була винесена постанова про визнання вказаного ножа речовим доказом, оскільки він має важливе значення для слідства та в послідуючому є необхідність провести експертизу вказаного ножа з метою з'ясувати питання віднесення його до холодної зброї для повного та об'єктивного проведення розслідування.
Згідно ст. 98 КПК України: речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України стверджується зокрема тим, що вилучені речі є рухомим майном, а їх зміна, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрата може призвести до втрати речового доказу, що має значення для досудового розслідування. Завданням арешту вказаних вище речей є запобігання можливості їх відчуження та забезпечення їх збереження до завершення досудового розслідування в якості речових доказів і прийняття відповідного процесуального рішення.
Підставою для арешту вказаних вилучених речей є те, що вони являються речовими доказами, а їх відчуження може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, що в подальшому може негативно вплинути на хід досудового розслідування.
Метою накладення арешту на вищевказані вилучені речі є запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення або перетворення.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяви, в якій справу просили розглядати без їх участі, а клопотання - задовольнити.
Власник майна до суду не з'явився, надіслав заяву про проведення судового засідання без його участі.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, що визначено ч.1 ст.172 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання про арешт майна за відсутності учасників процесу.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що в провадженні СВ ВП № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12024170450000291 від 29.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
На обґрунтування доводів клопотання слідчим долучені: копія витягу з ЄРДР, копії рапорту; протоколи огляду місця події; протоколи допиту; пояснення; постанова про визнання речовими доказами від 29.04.2024 року та інші матеріали справи, якими у сукупності підтверджуються викладені слідчим обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчий в клопотанні просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, оскільки це є необхідним для запобігання можливості його подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, а також його вилучення, є необхідним для забезпечення його зберігання до вирішення питання про долю речового доказу у порядку ст. 100 КПК України. З метою недопущення його подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, яке може перешкоджати всебічному, повному та об'єктивному дослідженню обставин кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити, оскільки зазначене майно може зберігати на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На думку слідчого судді доведено існування ризику можливого приховування, пошкодження, псування, втрати або знищення речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області рядового поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12024170450000291 від 29.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на речовий доказ, а саме ніж, по типу армійського штик-ножа з чохлом, з цифровим позначенням «435», який був вилучений 29.04.2024 року у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вирішення питання про долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України та до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1