Справа № 525/520/24
Провадження №3/525/272/2024 П О С Т А Н О В А
30.04.2024 селище Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого головним бухгалтером ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод»,
за ч. 2 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 , працюючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод», будучи посадовою особою, відповідальною за сплату податків і зборів, не забезпечив своєчасного подання платіжного доручення на перерахування належним чином до сплати податку на додану вартість згідно податкової декларації за січень 2024 року (вх. №9034264266 від 20.02.2024) з граничним терміном сплати 01.03.2024, фактично сплачено в розмірі 56168 грн. 05.03.2024, що на 4 календарних дні пізніше терміну сплати, чим порушив п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Суд, згідно положень ст. 268 КУпАП прийшов до переконання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: копією Акта про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №4865/16-31-04-10-03/00687385 від 12.04.2024 (а.с. 4-5), протоколом №3415/16-31-04-10-04 про адміністративне правопорушення від 12.04.2024 (а.с. 2-3).
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації. Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем ( п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За результатами камеральної перевірки встановлено, що перерахування належної до сплати узгодженої суми податку на додану вартість за січень 2024 року в розмірі 56168 грн., з граничним терміном сплати 01.03.2024, фактично сплачено 05.03.2024, що на 4 календарних дні пізніше, акт перевірки підписаний учасниками без зауважень.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-2 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Частиною 2 ст. 163-2 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
У той же час, ч. 1 ст. 163-2 КУпАП встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності, згідно постанови Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02.02.2024 справа №525/57/24.
Згідно постанови суду, на яку посилається уповноважений представник податкового органу, яким ініційовано питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження у справі було закрито, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Відомості про інші постанови якими останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, судом установлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою ГУ ДПС у Полтавській області невірно було кваліфіковано дії гр. ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч. 2 ст. 163-2 КУпАП на ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих у протоколі.
Досліджені докази повністю узгоджуються між собою, їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Обираючи вид стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 судом не встановлено.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, враховуючи суть та характер правопорушення, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 163-2, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів громадян в сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місці з дня набрання нею законної сили.
Суддя Я.В. Прасол