Справа № 373/107/24
01 травня 2024 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретарки судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорки ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
його захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву прокурорки ОСОБА_3 про самовідвід в об'єднаному кримінальному провадженні №12023116240000291, № 12024116240000011 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.1 ст.309 ч. 2 ст. 389 КК України.
Прокурорка заявила про самовідвід у цій справі з метою усунення сумнівів щодо її неупередженості як прокурора, зважаючи на те, що вона є свідком у кримінальному провадженні № 12024116240000052 за ч. 1 ст. 345 КК України, в якому потерпілим є прокурор ОСОБА_6 , який підтримував обвинувачення у кримінальних провадженнях №12023116240000291, №12024116240000011.
На підтвердження зазначених обставин прокурорка надала копію протоколу її допиту як свідка від 29.04.2024 у кримінальному провадженні № 12024116240000052.
Захисник та обвинувачений заперечили щодо заявленого самовідводу.
Відповідно до положень ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні , якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до ч. 2 цієї статті попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.
Суд бере до уваги роль прокурора в кримінальному провадженні, відповідно до якої він підтримує обвинувачення, яке по своїй суті є твердженням про вчинення особою певних діянь, що, на думку сторони обвинувачення, містять ознаки кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
При цьому, свідок має передбачені ст. 66 КПК України права та обов'язки, у тому числі обов'язок давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також свідка може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань.
Крім того, судом враховуються приписи ч. 1 ст. 37 КПК України, відповідно до як их прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
За вищенаведених обставин, оскільки прокурорка ОСОБА_3 є свідком в іншому кримінальному провадженні, ніж ті, що на даний час розглядаються судом, та відсутні обставини і докази, які б свідчили про її особисту упередженість щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не вбачає наявність обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурорки ОСОБА_3 у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 77, 81 КПК України суд,-
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви прокурорки ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 373/107/24 (об'єднане кримінальне провадження №12023116240000291, №12024116240000011).
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1