Справа № 367/753/24
Провадження №2-а/367/95/2024
Іменем України
01 травня 2024 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Чернової О.В.,
за участю секретаря Глушко М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
В обґрунтування підстав звернення до суду зазначив, що 12 січня 2024 року приблизно о 13 год. 32 хв., керуючи автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по Броварському проспекту 95 у місті Києві, позивача було зупинено інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №4 полку 2 Управління патрульної поліції в місті Києві капралом поліції Кужелюком Вадимом Анатолійовичем, яким під час перевірки документів винесено постанову серії ЕНА №1229240 від 12 січня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності було те, що позивач керував незареєстрованим в установленому законом порядку транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме незареєстрованим протягом 10 днів з моменту розмитнення відповідної митної декларації 23UA2055030019774UО від 16.10.2023 р., чим порушив пункт 30.1 Правил дорожнього руху.
Зазначену постанову позивач вважає незаконною, оскільки вона винесена з порушенням норм чинного законодавства.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати незаконною та скасувати винесену капралом взводу №1 роти №3 батальйону №4 полку 2 Управління патрульної поліції в місті Києві Кужелюком Вадимом Анатолійовичем, постанову серії ЕНА №1229240 від 12 січня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 гривень за ч.6 ст.121 КупАП, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
05.03.2024 року до відкриття провадження по даній адміністративній справі, від представника відповідача ДПП - Бобошко О.П. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому висловив заперечення проти заявлених позивачем вимог та викладених обставин, посилаючись, серед іншого, на ст.37 Закону України «Про дорожній рух» та п.30.1 ПДР України, яким передбачено, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Так, згідно з ч.3, п.2 ч.4 ст.162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Як вбачається, даний відзив поданий з порушенням вимог, встановлених ст.162 КАС України, оскільки до нього не долучено доказів його надсилання позивачу ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт від 29.04.2024 року, у зв'язку з чим відзив на позовну заяву не береться судом до уваги.
Ухвалою суду від 19 квітня 2024 року провадження в даній адміністративній справі відкрито, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Згідно частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 12.01.2024 року інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №4 полку 2 Управління патрульної поліції в місті Києві капралом поліції Кужелюком Вадимом Анатолійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1229240, згідно з якою, 12.01.2024 року о 13 годині 32 хвилини по проспекту Броварському, 95 в місті Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia нз 7809AS, який був не зареєстрований в термін 10 днів з моменту розмитнення, відповідно до митної декларації 23UA205030019774UO від 16.10.2023 року, чим порушив п.30.1 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
Докази вчинення позивачем вказаного правопорушення відповідачем суду не надані.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч.5 ст.77 КАС України).
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст.73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.6 ст.121 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б обґрунтовували його вину, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні спору суд також виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч.2 ст.62 Конституції України).
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У цьому контексті Європейський Суд з прав людини в п.23, 25 рішення у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року зазначив, що Конвенція зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень у світлі конкретних обставин справи, зокрема, якщо у позові йде посилання на специфічні, доречні та важливі аргументи.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 6 ст.121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Ця норма є бланкетною, тому у відповідному правозастосуванні відсилає до інших правових актів, у тому числі підзаконних.
Пункт 30.1 Правил дорожнього руху України, на яку йдеться посилання у спірній постанові, передбачає, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Суд зазначає, що Правила дорожнього руху України є підзаконним нормативно-правовим актом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Спеціальним нормативно-правовим актом у сфері державної реєстрації автомобілів є постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
Пункт 7 вказаного Порядку визначає, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів (абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з постановами КМу №190 від 04.03.2022, №1019 від 10.09.2022).
Так, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України № 49/2024 від 05 лютого 2024 року, затвердженого Законом України №3564-IX від 06 лютого 2024 року до 05 год. 30 хв. 14 травня 2024 року.
Судом встановлено та підтверджується копією митної декларації 23UA205030019774UO, що легковий автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia» ввезено на територію України 16.10.2023 року, тобто під час дії правового режиму воєнного стану на території Україні.
У Рішенні від 03.10.1997 №4-зп Конституційний Суд України надав роз'яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lexposteriorderogatpriori - «наступний закон скасовує попередній».
Це правило обумовлює юридичну визначеність як складову верховенства права.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України).
Зважаючи, що в Україні з 24.02.2022 року діє воєнний стан, який станом на день звернення позивача до суду з вказаним позовом, а також на день винесення оскаржуваної постанови не скасований, тому строк реєстрації транспортних засобів вочевидь є продовженим, відповідач не довів правомірності винесеної ним постанови жодними доказами, отже оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись ст.ст.2,6,77, 134, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №1229240 від 12.01.2024 р., яка винесена інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №4 полку 2 Управління патрульної поліції в місті Києві капралом поліції Кужелюком Вадимом Анатолійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ст.286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: НОМЕР_3 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження за адресою: місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, засоби зв'язку: +38(044)287-82-82, адреса електронної пошти: public@patrol.police.gov.ua
Суддя О.В. Чернова