Справа 362/2836/24
Провадження 3/362/1436/24
30.04.2024 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 24.04.2024 приблизно о 19 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного характеру, що полягали у провокуванні співмешканця, висловлюванні на його адресу нецензурною лайкою.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою не визнала, пояснила, що дійсно мешкає разом зі своїм цивільним чоловіком та дітьми. У них періодично виникають конфлікти на побутовому грунті. Чоловік періодично застосовує до неї психологічне насильство, але вони завжди мирилися. В цей день не застосовувала до нього ніякого насильства. На підтвердження своєї позиції надала суду відеозапис подій, зроблений на її мобільний телефон.
При відтворенні відеозапису у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з дітьми та її співмешканець перебувають на кухні. Між ними відбувається розмова. Яка з боку чоловіка перестає у конфлікт з претензіями і образами (нецензурна лайка), а з боку ОСОБА_1 не зафіксовано жодної дії або висловлювань, які вказано у протоколі як склад об'єктивної сторони правопорушення.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть правопорушення, фактичні обставини, наслідки дій та т.і.
Так, згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, викладені у протоколі та доданих матеріалах фактичні обставини справи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду. Крім того, встановити ці фактичні обставини неможливо і з доданих до протоколу матеріалів (тільки письмові пояснення потерпілого). Інші матеріали у справі відсутні.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Також слід зазначити, що розгляд справи проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення або відшукувати докази на підтвердження вини особи.
Суд звертає увагу, що ні в протоколі , ні в поясненнях потерпілого не вказано, що неправомірними діями (провокування та нецензурна лайка) йому завдано будь-яку шкоду, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони право рушення, а також не вказано чим саме і як «провокувала» жінка свого чоловіка.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Враховуючи все вище зазначене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за якою кваліфіковано дії особи, тому провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284, 287, 294 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Сухарева О.В.