26.04.2024
Справа № 359/3483/24
Провадження № 1 -в/359/150/2024
26 квітня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника колонії ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією з ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на шість років,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
05.04.2024 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання.
В обґрунтування клопотання зазначив, що за час відбування покарання характеризується позитивно, з власної ініціативи виконує роботи по благоустрою установи, сумлінно дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня за що отримав 3 заохочення, а всі стягнення погашені у встановленому законом порядку. Сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому є всі підстави для задоволення його клопотання.
В судовому засіданні засуджений просив задовольнити його клопотання, зазначивши, що за час відбування покарання усвідомив свою провину у скоєному злочині та своєю поведінкою намагається довести, що став на шлях виправлення. Також повідомив, що стягнення, які він мав, були накладені командиром відділення за упереджене ставлення до нього, однак на даний час вони всі погашені.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого.
Представник колонії в судовому засіданні щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, ознайомившись з клопотанням, дослідивши долучені до нього матеріали та особову справу засудженого, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Так, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2019 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на шість років.
Початок строку відбування покарання: 01.04.2020 року. Кінець строку відбування покарання: 27.03.2026 року.
З матеріалів клопотання та особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_5 міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі відбуває з 01.04.2020 року. За час перебування в ДУ "Київський СІЗО" зарекомендував себе посередньо. Стягнень та заохочень не мав, до праці не залучався.
09.12.2020 року прибув до ДУ «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» для подальшого відбування покарання.
Як вбачається з характеристики на засудженого від 09.04.2024 року, за час відбування покарання ОСОБА_5 характеризується наступним чином.
За порушення встановленого порядку виконання і відбування покарання 9 разів притягувався до дисциплінарною відповідальності, однак після проведеної соціально-виховної роботи змінив свою поведінку в кращий бік. За дотримання норм, які визначають порядок, умови виконання і відбування покарання та розпорядок дня установи отримав 3 заохочення. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини із засудженими. Адекватно реагує на критику в свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. За характером спокійний, врівноважений. До лідерства не прагне. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайній зовнішній вигляд. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно, через особисту неорганізованість. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування.
Соціальні зв'язки з рідними підтримує. Підтримує тісні стосунки з братом та батьками. Був одружений, однак дружина померла. Має неповнолітню дитину, батьківськими обов'язками не нехтує.
Згідно вироку вину у скоєному злочині не визнав, однак за час відбування покарання усвідомив свою провину та щиро розкаявся. При спілкуванні з працівниками УВП дотримується ввічливості.
Не вчиняв порушень протягом останніх півроку, за оцінюваний період не допускав порушень встановленого порядку відбування покарання. За час відбування покарання 9 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, 1 раз поміщався до ДІЗО. На профілактичному обліку установи не перебуває.
В установі не працевлаштований, оскільки є громадянином іншої країни, проте приймає активну участь у роботах по благоустрою установи.
Окрім того, засуджений приймає участь у програмі ДВВ «Фізкультура та спорт». Має позитивні плани на майбутнє та бажає змінити своє життя.
Термін настання пільги за статтею 81 Кримінального кодексу України умовно-дострокового звільнення від покарання - 27.03.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Для застосування звільнення, згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, необхідно щоб засуджений фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Законодавцем визначено, що умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання може бути застосоване за певних умов.
За змістом зазначеного кримінального закону доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів, виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Отже, зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення особи засудженого та умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002р. "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчиненню нових злочинів.
Матеріали справи в своїй сукупності свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
При вирішенні питання про можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суд з'ясував дані, що характеризують особу засудженого, його поведінку, ставлення до праці та виправлення.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 своєю поведінкою довів, що став на шлях виправлення, оскільки неодноразово заохочувався адміністрацією установи за дотримання норм, які визначають порядок, умови виконання і відбування покарання та розпорядок дня установи. Засуджений приймає активну участь у роботах по благоустрою установи, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи.
Засуджений відбув необхідну частину покарання за вироком суду для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення, термін такої пільги настав 27.03.2024 року.
Таким чином, на думку суду, матеріали особової справи доводять, що засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення і відбув необхідну частину призначеного покарання за тяжкий злочин, що становить 2/3 покарання.
Такі докази є достатніми та допустимими для прийняття позитивного рішення за клопотанням засудженого в частині його умовно-достроково звільнення на невідбуту частину покарання, що становить 1 (один) рік 11 (одинадцять) місяців 1 день.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. 81 КК України, ст. 158 КВК України, та керуючись ст. 376, 536-539 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на шість років, - на невідбуту частину призначеного основного покарання, що становить 1 (один) рік 11 (одинадцять) місяців 1 день позбавлення волі.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 30.04.2024 року.
Суддя ОСОБА_1