Справа № 289/2494/23
Номер провадження 1-кп/289/37/24
01.05.2024 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
На розгляді Радомишльського районного суду Житомирської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме він знаходячись на волі може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, зазначив, що вказані ризики були враховані судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовженні та не втратили своєї актуальності на даний момент.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні заперечували проти вказаного клопотання прокурора. Вказали, що наразі відсутні озвучені прокурором ризики для продовження вказаного запобіжного заходу, тому просили змінити ОСОБА_4 обраний запобіжний захід на будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, оскільки ОСОБА_4 бажає проходити військову службу в Збройних Силах України та не має для цього будь-яких обмежень.
Крім того, враховуючи те, що свідок ОСОБА_6 01 травня 2024 року покинула приміщення суду не дочекавшись проведення судового засідання, хоча на виконання попередньої ухвали суду про застосування до неї приводу зобов'язувалась з'явитись в судове засідання, прокурор просив повторно застосувати до неї привід в наступне судове засідання.
Щодо застосування приводу свідка в наступне судове засідання обвинувачений та захисник не заперечували.
Заслухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. В ч. 2 цієї статті встановлено, що вирішення питань судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кодексу. Зокрема, у ст. 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при обранні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, або іншим чином впливати на дієвість кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується зокрема тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Вказаний злочин, відповідно до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 24.07.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому неодноразово продовжено судом по 17.05.2024 включно, однак станом на 01.05.2024 кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду та не допитані ще всі свідки по справі.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, суд вважає доведеними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, для продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів обумовлена тим, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам.
Вказані ризики враховані під час обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на теперішній час не втратили своєї актуальності.
Доводи сторони захисту не знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави у відповідності до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України та відмовити в задоволенні клопотань обвинуваченого та його захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.
За приписами ст. 140 КПК України рішення про здійснення приводу приймається під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи.
Отже, враховуючи, що належним чином повідомлена про розгляд судової справи свідок ОСОБА_6 без поважних причин не з'явилась в судове засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та застосувати привід до вказаного свідка у наступне судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про привід свідка та продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати привід до свідка ОСОБА_6 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 (тел. НОМЕР_1 ) в наступне судове засідання, призначене на 11 годину 05 червня 2024 року, яке відбудеться в приміщенні суду за адресою: АДРЕСА_2 .
Доручити виконання приводу вказаного свідка керівництву відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Контроль за виконанням даної ухвали в частині приводу свідків покласти на прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 29.06.2024 включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її
Суддя ОСОБА_1