Постанова від 01.05.2024 по справі 285/2095/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2095/24

провадження № 3/0285/1748/24

01 травня 2024 року м. Звягель

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

УСТАНОВИВ:

05.04.2024 близько 12 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме дії психологічного характеру, що полягло у висловлюванні в адресу ОСОБА_2 слів образ та погро фзичного насилля, вчинивши зазначені дії повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явився, повідомлений належним чином причини неявки суду не відомі. Надав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі.

Відтак, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно диспозиції ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення

Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Фізичне насильство, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, протоколом прийняття заяви про вчинення правопорушення, рапортом та постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29.01.2024.

Дослідивши адміністративний матеріал та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини справи суд визнає ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладає стягнення у виді адміністративного арешту.

Відповідно до ст. 40-1, ч.4 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. 40, ч. 2 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 та накласти адміністративне стягнення за цим законом у виді адміністративного арешту строком 15 діб.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя:

Попередній документ
118754454
Наступний документ
118754456
Інформація про рішення:
№ рішення: 118754455
№ справи: 285/2095/24
Дата рішення: 01.05.2024
Дата публікації: 03.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (14.05.2024)
Дата надходження: 15.04.2024
Предмет позову: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Розклад засідань:
15.04.2024 14:00 Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
01.05.2024 09:00 Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СУСЛОВЕЦЬ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
суддя-доповідач:
СУСЛОВЕЦЬ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Кондрачук Віктор Миколайович