Справа № 296/3905/24
1-кс/296/1627/24
Іменем України
25 квітня 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , поданого в межах кримінального провадження № 12024060000000064, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить обрати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Клопотання обгрунтовано тим, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області у складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024060000000064, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що 09.10.2023 військовослужбовець військової частина НОМЕР_1 ОСОБА_8 , перебуваючи у складі вказаної військової частини в населеному пункті Петропавлівка Купянського району Харківської області, під час виконання бойових завдань отримав мінно-вибухову травму та проходив лікування у стаціонарному відділенні КНП «Коростенська ЦМЛ КМР».
В подальшому, у січні 2024 року ОСОБА_8 за рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 направлений для проходження військово-лікарської комісії до 409-го військового шпиталю міста Житомира з метою встановлення ступеню непридатності до військової служби, з подальшим визначенням медико-соціальними експертними комісіями групи інвалідності.
В ході проходження даної військово-лікарської комісії, ОСОБА_8 невстановлений на даний час військовослужбовець порадив звернутися до ОСОБА_5 , який надає консультації щодо оформлення документів, які необхідні для встановлення непридатності до військової служби та встановлення групи інвалідності.
Надалі, в ході телефонної розмови, яка відбулась 05.02.2024 між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останні домовились про зустріч, котра відбулась того ж числа поблизу ІНФОРМАЦІЯ_4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, з метою отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, повідомив ОСОБА_8 , що він має вплив, в тому числі, на службових осіб медико-соціальної експертної комісії Житомирської області, які є уповноваженими на прийняття рішення про встановлення групи інвалідності.
Крім того, в ході указаної вище розмови, ОСОБА_5 , діючи з указаних мотивів та мети, діючи умисно, висловив ОСОБА_8 пропозицію, надати йому неправомірну вигоду за рішення МСЕК про встановлення йому групи інвалідності необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі близько 3000 доларів США, на що останній погодився, усвідомлюючи, що не має іншої можливості оформити собі соціальне забезпечення.
Таким чином, у вказаний день, однак у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_8 , за вплив на прийняття рішення службовими особами МСЕК Житомирської області про встановлення останньому групи інвалідності.
22.04.2024 ОСОБА_8 повідомлено секретарем МСЕК Житомирської області про необхідність явки 23.04.2024 о 09:15 год. на засідання МСЕК Житомирської області, яке відбуватиметься за адресою: АДРЕСА_2 , а саме у одному із службових приміщень вказаної МСЕК.
Того ж дня, в ході телефонної розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останній діючи із вищевказаним злочинним умислом мотивом та метою, направленим на одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_8 , за вплив на прийняття рішення службовими особами МСЕК Житомирської області про встановлення останньому групи інвалідності, повідомив військовослужбовця ОСОБА_8 , про необхідність проходження даної медико-соціальної експертної комісії.
Того ж числа, , ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, висловив ОСОБА_8 уточнену пропозицію надання неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США для вирішення питання про присвоєння йому групи інвалідності внаслідок отримання поранення.
В свою чергу, ОСОБА_8 , у вказаний день, усвідомлюючи, що без допомоги дій ОСОБА_5 не отримає соціальні пільги без участі останнього, діючи під контролем правоохоронних органів, погодився на висловлену пропозицію ОСОБА_5 .
Так, діючи за вказівкою ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , приблизно о 09:00 год. 23.04.2024, прибув за раніше обумовленою адресою ОСОБА_5 , до розташовування медико-соціальної експертної комісії Житомирської області, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_2 , для проходження вказаної комісії, за результатами якої отримав довідку про встановлення йому ІІІ групи інвалідності терміном на 2 роки.
23 квітня 2024 року о 11 годині 14 хвилині у порядку статті 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .
24.04.2024 о 10 год. 50 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 369-2 КК України.
Слідчим зазначено, що під час досудового розслідування виникли підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому виникла необхідність в обранні запобіжного заходу з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, зазначили, що ОСОБА_5 є інвалідом третьої групи, пенсіонером, тому просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання. Крмім цього, захисник зазначив, що стороною обвинувачення не надано доказів, що підозрюваний може впливати на свідків чи буде це робити.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області у складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024060000000064, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
23 квітня 2024 року о 11 годині 14 хвилині у порядку статті 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .
24.04.2024 о 10 год. 50 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 369-2 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема:
1. Заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення;
2. Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.04.2024;
3. Протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України від 23.04.2024;
4. Предметом неправомірної вигоди вилученої у ОСОБА_5 в ході особистого обшуку, а саме: грошових коштів, в загальній сумі 1000 доларів США, купюрами у кількості 10 одиниць, наступними серіями та номерами: НВ 97930026С, СВ48567915D, HC17530050B, BB39531752A, HJ35314886A, KG05551567B, FF09519653C, DB92092881C, HD57661977B, KB18989606I;
5. Довідкою № 663217 (серії 12 ААГ) до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, що видана інваліду в; Індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 481 на ім'я ОСОБА_8 .
Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, враховує, що на час розгляду клопотання прокурором не надано повного обсягу доказів на підтвердження доводів клопотання, однак ті доказі, що долучені до клопотання, дають підстави дійти добросовісного припущення про вчинення ОСОБА_5 певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтована.
Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
При оцінці достатності підстав слідчий суддя керується тим, що достатність підстав базується на чітких доказах, що переконують суд у необхідності прийняття того чи іншого рішення.
Під час розгляду клопотання про застосування будь-якого запобіжного заходу саме на слідчого покладено обов'язок довести наявність ризиків, зазначених в клопотанні. При доведені ризику, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування прокурор повинен зазначити, чим підтверджується кваліфікація дій особи саме як переховування, які у неї можуть існувати підстави для переховування, чим підтверджується обізнаність особи щодо проведення процесуальних дій, від участі в яких вона ухиляється.
В рішенні Європейського суду з прав людини В. проти Швейцарії від 26.01.1993 року висловлена позиція, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки в залежності від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя….При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою.
В ході доведення ризику, що підозрюваний може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження підлягає доведенню, які в особи можуть існувати мотиви для вчинення таких дій, чи має можливість особа вчинити такі дії, зокрема, чи володіє вона відповідними засобами впливу, достатніми для його здійснення по відношенню до конкретної особи, чи вчинювала вона раніше подібні дії.
Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином повинно доводитись, яким саме чином особа зможе перешкоджати кримінальному провадженню, які в особи можуть існувати мотиви для вчинення таких дій, чи має особа можливість вчинити такі дії, чи вчиняла раніше подібні дії.
Всупереч викладеному вище в клопотанні слідчого відсутнє будь-яке обґрунтування наявності достатніх підстав вважати, що існують вказані в клопотанні ризики.
Крім того, слідчий суддя зважує, що під час розгляду клопотання прокурором не доведено неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, не може бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу. Інших доводів, які б підтверджували, що застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, слідчим не наведено.
Аналогічна правова позиція висловлена в рішеннях Європейського суду з прав людини "Каучор проти Польщі" від 03.02.2009 року, відповідно до яких посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що обвинувачений переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім.
Частина 1 статті 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, якщо прокурор доведене обставини, передбачені пунктом 1 частини 1 цієї ж статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
З огляду на викладене, оскільки слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, однак слідчим на підставі доказів, долучених до клопотання, не доведено наявність ризиків та недостатність застосування щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави для задоволення клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відсутні.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 з урахуванням положень ст.178 КПК України, слідчий суддя приймає до уваги наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, те, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, наявність офіційного постійного місця проживання, враховуючи, що підозрюваний є інфалідом 3 групи, пенсіонером, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Одночасно слідчий суддя покладає на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 193, 194, 196, 197, 206, 309, 372, Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на шістдесят днів, який рахувати з моменту затримання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду на першу їх вимогу;
- повідомляти слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, коло яких визначить слідчий;
Встановити строк дії обов'язків визначених в ухвалі до 22 червня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1