Справа №278/2341/24
про залишення адміністративного позову без руху
30 квітня 2024 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду із вище вказаною позовною заявою, у якій просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 402 від 21.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 статті 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам нормам Кодексу з наступних підстав.
Одночасно з адміністративним позовом, позивачем подано до суду клопотання про приєднання доказів та клопотання про поновлення пропущеного строку.
Згідно з частиною десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Однак, зазначені клопотання всупереч ст. 44 КАС України не містить підпису особи, яка їх заявляє.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний подати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Одночасно з адміністративним позовом позивач звертається з клопотанням про поновлення пропущеного строку (містить підпису особи, яка його подала), обґрунтоване тим, що з огляду на безпекову ситуацію в країні, часті повітряні тривоги, зустрітися з адвокатом та надати йому усі необхідні документи для виконання доручення вдалося лише через деякий час. Крім того, позивач до 23.01.2024 року проходив медико-соціальну комісію. Відтак 16.04.2024 року складена позовна заява була надіслана адвокатом на адресу мешкання ОСОБА_1 , а після отримання відразу ж подана до суду. Отож вважає, що викладені вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не допустив об'єктивного зволікання із зверненням до суду для захисту своїх прав.
Однак, суд не погоджується із зазначеним, з огляду на таке.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 № 402 прийнята 21.12.2023 року.
На підставі доручення від 15.01.2024 року № 50 призначений адвокат відповідно до наказу Центру від 29.12.2023 року для надання безоплатної вторинної правничої допомоги - ОСОБА_3 .
Суд враховує факт проходження позивачем з 05.01.2024 року медичної комісії, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісії серії 12 ААГ № 403412, яка видана 23.01.2024 року.
Однак суд не вбачає за можливе взяти до уваги вказані у заяві причини та підстави, що в період з 23.01.2024 року по 25.04.2024 року не можливо було підготувати та спрямувати позову до суду.
Крім того, суд зауважує, що адвокат - представник особи, якого уповноважено Житомирським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правничої допомоги на надання безоплатної вторинної правничої допомоги, уповноважив підписати позовну заяву самостійно від особи.
Відтак, суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного строку, для подання до суду адміністративного позову.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що відсутні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, а підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, тому адміністративний позов слід залишити без руху та надати строк на усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви протягом установленого строку вона буде повернута заявнику згідно з ч. 2 ст. 123, п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України,
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності- залишити без руху та надати позивачу 10-ти денний строк, протягом якого він має надати підтвердження причин поважності пропуску строку на звернення з позовом до суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі, якщо в зазначений строк не буде підтверджено причин поважності пропуску строку або вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Дубовік