Справа № 278/3175/23
23 квітня 2024 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-
Представник ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти за спожиту електроенергію в сумі 84718,54 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач є побутовим споживачем електричної енергії, постачальником якого є позивач. Посилаючись на те, що відповідач не сплачує в повному обсязі оплату за спожиту електричну, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що і стало підставою звернувся до суду з даним позовом.
Провадження у даній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 20).
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву; про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду не врученим адресату з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 23-24).
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою суду від 09.10.2024 року (а.с. 26) вирішено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, які просила задовольнити.
Представник відповідача позовних вимог не визнав. Зауважив, що оскільки лічильник був встановлений на земельній ділянці його довірителя, то мав би укладатись відповідний договір, який не укладено. Зазначив, що його довірителем не погашалась заборгованість за надані позивачем послуги, хто здійснював часткову оплату - їм не відомо. Також поставив під сумнів нарахування і відображення у розрахунку заборгованості показників лічильника. Додав, що на належній на праві власності його довірителю земельній ділянці останнім було збудовано об'єкт нерухомості, який не введено в експлуатацію, відтак на такому об'єкті мав би бути встановлений тимчасовий лічильник.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
За даними позовної заяви та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманими в порядку ч. 8 ст.187 ЦПК України, місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).
Згідно листа Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 16 від 04.05.2023 року (а.с. 10) ОСОБА_1 з 2016 року по 2021 рік був власником земельної ділянки розміром 0,1280 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822083800:03:001:0576, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 : від 26.01.2021 року згідно договору дарування власником являється ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки про стан розрахунків побутового споживача ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 т (а.с. 5) за період з 01.01.2019 року по 31.10.2021 року останній має борг у сумі 84718,54 грн.
Ухвалою суду від 14.09.2021 року скасовано наказ Житомирського районного суду Житомирської області від 05.08.2021 року у справі № 278/2148/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 11).
Послуги з постачання електричної енергії належать до житлово-комунальних послуг (п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).
Відносини з постачання електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, що є обов'язковими для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з абз. 5 п.13 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з п. 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312 (далі - Правила), для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі.
Відповідно до п. 5.5.5 вказаних Правил споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
У силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 610 ЦК Украни порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Стороною відповідача не спростовані доводи сторони позивача будь-якими належними доказами.
Суд не бере уваги доводи сторони відповідача щодо не можливості фактично здійснення часткової оплати ним послуг позивача, як не бере до уваги доводи про неналежність доказів позивача - довідки оператора системи розподілу про об'єм фактичного споживання побутового споживача та довідку про стан розрахунків побутового споживача, оскільки доказів протилежного до суду не надано (відповідний акт фіксації показників лічильника, тожо).
Таким чином, проаналізувавши зібрані й досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач є споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_2 , а, отже, отримував послуги з постачання електричної енергії, натомість свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, систематично не сплачував вартість отриманих ним послуг за період з січня 2019 року по жовтень 2021 року включно, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем у сумі 84718,54 грн, яка підлягає стягненню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 610, 629, 714 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 82, 141, 247, 263-265, 274-279, ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія», яке знаходиться за адресою: майдан Перемоги, 10, м. Житомир, код ЄДРПОУ 42095943, заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 84718,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія», яке знаходиться за адресою: майдан Перемоги, 10, м. Житомир, код ЄДРПОУ 42095943, витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30.04.2024 року.
Суддя О. М. Дубовік