Справа № 161/7871/24
Провадження № 1-кс/161/2238/24
про відмову у скасуванні арешту на майно
м. Луцьк 01 травня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майно,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
володільця майна ОСОБА_3 ,
До слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області звернувся володілець майна ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030000000281 від 08.10.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Своє клопотання володілець майна мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.07.2023 частково скасовано арешт на автомобіль марки «Subary Legacy», р.н. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який був вилучений в ході проведення огляду місця події, в частині заборони користування. Всі необхідні слідчі дії щодо вилученого майна органом досудового розслідування проведено, крім того, виникла необхідність в продажі даного транспортного засобу для виправлення матеріального становища в сім'ї, допомозі близьким, тому просить слідчого суддю скасувати арешт, який накладений на вказане майно.
Заслухавши думку прокурора та слідчого, кожного зокрема, які просили відмовити в задоволенні клопотання, пояснення володільця майна, який клопотання підтримав та просив скасувати накладений арешт на майно, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022030000000281 від 08.10.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.10.2022 накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події, а саме на: автомобіль марки «Subary Legacy», р.н. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів, із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.07.2023 скасовано арешт в частині заборони користування, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.10.2022, на тимчасово вилучене майно, а саме на: автомобіль марки «Subary Legacy», р.н. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .
Так, згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, зважаючи на те, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, знищення, перетворення, передачі, відчуження,стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, в частині вилучення та збереження речових доказів, необхідності проведення слідчих дій. Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, що володільцем майна на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують підстави для подальшого збереження арешту майна, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майно - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженю не підлягає.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1