Справа № 159/2383/24
Провадження № 3/159/1208/24
29 квітня 2024 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 18.07.1996 Старосамбірським РВУ МВС України у Львівській області, РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с. Риків Сколівського району Волинської області, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ( посвідчення НОМЕР_3 ), працюючого: начальник продовольчої та речової служби військової частини НОМЕР_4 , майстер-сержант,
за ч.ч.2 ст.ст.172-15 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне №10/2024 від 04.04.2024 року військовослужбовець військової служби, начальник продовольчої та речової служби військової частини НОМЕР_4 , майстер-сержант ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою військової частини НОМЕР_4 , яка згідно Положення відає військовим господарством і наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, знаходячись в місці постійної дислокації військової частини НОМЕР_4 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , у порушення вимог ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 3.1.1, 3.1.7, 3.1.9, 3.2.4 Положення, і функціональних обов'язків за посадою внаслідок неналежного виконання службових обов'язків через недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду не здійснював контроль за веденням обліку, правильним зберіганням матеріальних засобів у підпорядкованій службі; не вживав необхідних заходів для забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, боротьби з втратами, нестачами, псуванням матеріальних засобів; належним чином не перевіряв наявність та стан майна-столово-кухонного посуду, що спричинило виникнення 01.02.2024 нестачі військового майна продовольчої служби - кухонного посуду загальною вартістю 5248,97 грн., що негативно вплинуло на здатність військової частини НОМЕР_4 ефективно виконувати завдання за призначенням, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Крім того, він же ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне №11/2024 від 04.04.2024 року будучи військовослужбовцем військової служби, працюючи на посаді начальника продовольчої та речової служби військової частини НОМЕР_4 , майстер-сержант ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою військової частини НОМЕР_4 , яка згідно Положення відає військовим господарством і наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, знаходячись в місці постійної дислокації військової частини НОМЕР_4 , яка згідно Положення відає військовим господарством та наділена адміністративно-господарськими функціями, знаходячись в місці постійної дислокації військової частини НОМЕР_4 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , у порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.3.1.1, 3.1.7, 3.1.9, 3.2.4 Положення, внаслідок неналежного виконання службових обов'язків через недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду не здійснював контроль за належним забезпеченням продовольством для своєчасного харчування особового складу; не організовував своєчасне отримання і зберігання запасів продовольства; не слідкував за своєчасним поновленням продовольства на складі; не здійснював постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) коштів, не вживав необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами; належним чином не організовував претензійну роботу у підпорядкованій службі, та, незважаючи на здійснення упродовж 2023 року суб'єктами господарської діяльності в порушення договірних зобов'язань систематичного недопостачання до військової частини НОМЕР_4 необхідної кількості продовольства на загальну суму 761462,50 грн., не складав акти про порушення договірних зобов'язань суб'єктами господарської діяльності, не фіксував порушення умов договорів в актах приймання наданих послуг з організації харчування і зведених актах приймання наданих послуг з організації харчування, у період з 2023 року по даний час не вжив заходів щодо направлення документів про порушення договірних зобов'язань суб'єктами господарської діяльності до замовника послуг з організації харчування - Міністерства оборони України, внаслідок чого претензії суб'єктам господарської діяльності не направлялись і суб'єктами господарської діяльності не здійснено сплату до державного бюджету України штрафних санкцій на суму 152292,50 грн. за неналежне виконання договірних зобов'язань, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд на розгляд справи не з'явився, попередньо подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, зазначив, що вину визнає у повному обсязі, просить суворо не карати та накласти штраф у мінімальному розмірі.
Прокурор на розгляд справи не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення.
Згідно із статтею 36 Кодексу, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 стверджується матеріалами справи, зокрема доданими до протоколів про військове адміністративне правопорушення №10, №11 від 04.04.2024 року, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 18.02.2019 №36, витягом з послужного списку старшого прапорщика ОСОБА_1 , його функціональних обов'язків, витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_4 за №25 від 01.02.2024 про призначення службового розслідування, актом службового розслідування від 09.02.2024, рапортом голови комісії від 01.02.2024, витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_4 за №30 «Про результати проведення службового розслідування», поясненнями військовослужбовців, аудиторським звітом №506/1 від 13.02.2024,а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Датою виявлення триваючих адміністративних правопорушень за протоколом №10/2024 вважати 09.02.2024, за протоколом №11- 11.03.2024.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Обираючи ОСОБА_1 міру адміністративного стягнення, враховую обставини справи, особу адмінпорушника та її ставлення до вчиненого.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.
Згідно ст. З Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1, 13, 15 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, військове майно зберігається з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників. Умови зберігання цього майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати та відповідати вимогам вибухопожежобезпеки. Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.7, 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997 (надалі - Положення), усі посадові особи військової частини, які відають військовим господарством, повинні: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; розробляти і організовувати проведення заходів з метою подальшого підвищення бойової та мобілізаційної готовності підпорядкованої служби; правильно визначати потреби та знати рівень забезпеченості підрозділів частини матеріальними засобами у підпорядкованій службі для забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, створення необхідних матеріально-побутових умов особовому складу; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів у підпорядкованій службі; здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням; організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованій службі; вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів.
Згідно п. 3.2.4 Положення начальник продовольчої служби частини відповідає за службу і виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника продовольчої служби вищого штабу. Начальник продовольчої служби частини відповідає: за забезпечення частини продовольством та майном служби; за організацію доброякісного та своєчасного харчування особового складу; за правильне утримання продовольства та майна служби; за бойову та мобілізаційну готовність продовольчої служби. Він повинен: брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної підготовки частини та організовувати його виконання за своїм фахом; організовувати отримання і зберігання запасів продовольства та майна; не менше одного разу на місяць перевіряти наявність і якість майна на складі частини; перевіряти не менше одного разу на місяць наявність та стан столово-кухонного посуду, інвентарю, устаткування їдальні; вести облік та звітність у продовольчій службі частини.
Дослідженими по справі доказами підтверджується протиправна поведінка начальника продовольчої та речової служби військової частини НОМЕР_4 в частині сумлінного виконання військового обов'язку, беззастережного виконання наказів командирів (начальників), а отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Відповідно до ч.2 статті 172-15 КУпАП, недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду, тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Призначаючи стягнення за вказані правопорушення, суд керується положеннями статті 23 КУпАП, приймаючи до уваги вищенаведені докази, які підтверджують винність ОСОБА_1 , враховуючи особу, що притягується до адміністративної відповідальності, яка є військовослужбовцем, притягується вперше до адміністративної відповідальності, має подяки за службу, позитивно характеризується та вважаю, що стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано адміністративне правопорушення у виді штрафу.
Відповідно до п.12. ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як убачається з матеріалів даної справи, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке ставиться йому у провину, під час виконання службових обов'язків як військовослужбовець, а тому підлягає звільненню від судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.23-24,268, 283-284 КУпАП, суддя,-
Об'єднати в одне провадження адміністративні матеріали за номерами № 159/2383/24 (провадження № 3/159/1208/24) за ч.2 ст.172-15 КУпАП та № 159/2384/24 (провадження № 3/159/1209/24) за ч.2 ст.172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 та присвоїти Єдиний унікальний номер судової справи № 159/2383/24 (провадження № 3/159/1208/24).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
СуддяО. Г. Шишилін