154/287/24
1-кс/154/331/24
26 квітня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024035510000020 від 18.01.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
08 квітня 2024 року слідчий СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що в 2023 році (точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 , маючи злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії, які видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, з якою заздалегідь домовився про виготовлення вказаних документів.
При цьому, ОСОБА_6 , розуміючи, що вказані документи будуть підроблені, реалізуючи свій злочинний намір, у невстановлені досудовим розслідуванням час та спосіб, надав свої особисті дані для внесення відомостей у тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку військово-лікарської комісії, які в сукупності з іншими документами надають право перетнути державний кордон України у період дії правового режиму воєнного стану.
У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, використовуючи реквізити ІНФОРМАЦІЯ_1 умисно виготовила підроблені офіційні документи - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 19 червня 2023 року та довідку військово-лікарської комісії № 2528 від 19 червня 2023 року, вказавши в них завідомо недостовірні відомості про непридатність ОСОБА_6 до військової служби в Збройних силах України з виключенням з військового обліку, після чого передала тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 19 червня 2023 року та довідку військово-лікарської комісії № 2528 від 19 червня 2023 року, ОСОБА_6 .
Крім цього, 17.01.2024, близько 12 год. 22 хв., ОСОБА_6 , під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг», що за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, будучи особою призовного віку, який не має права перетину державного кордону України у період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, з наступними змінами внесеними Указом президента України №734/2023 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні»» від 08.11.2023, з метою незаконного перетину державного кордону України, надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи, а саме підроблене тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 19.06.2023, довідку ВЛК №2528 від 19.06.2023, які ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄРДПО 09820578 ), не видавалися та не посвідчувалися, чим використав завідомо підроблений документ.
18.01.2024, матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035510000020 від 18.01.2024, передбаченого ч. 4 ст. 158 КК України; 15.02.2024 матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024030510000161, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України; 16.02.2024 матеріали вказаних кримінальних проваджень об'єднано в одне провадження за № 12024035510000020.
19.01.2024 начальником СД за погодженням з прокурором, ОСОБА_6 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. 16.02.2024 слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_6 , за місцем проживання направлено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Слідчий зазначає, що після направлення повідомлення про підозру ОСОБА_6 неодноразово направлялись повістки про виклик про необхідність прибуття до слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, а також такі повістки про виклик надсилались на месенджери підозрюваного, однак підозрюваний жодного разу не прибув, та причин свого неприбуття не повідомив.
15.03.2024матеріали вказаного кримінального провадження були відкриті сторонам для ознайомлення. Того ж дня підозрюваному ОСОБА_6 , захисникам ОСОБА_4 та ОСОБА_7 направлені повідомлення про необхідність прибуття 22.03.2024 до Володимирського РВП ГУНП у Волинській області для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, однак підозрюваний ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до Володимирського РВП не прибули, та причин свого не прибуття не повідомили.
Крім цього, після неприбуття для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, слідчим здійснювався телефонний дзвінок до захисника ОСОБА_4 за н.т. НОМЕР_2 , та в ході розмови останній повідомив, що вони не мають наміру прибувати для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження так як не згідні з кваліфікацією кримінального правопорушення.
Вказує, що питання обмеження сторони захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження було предметом дослідження Конституційного Суду України, який у своєму рішенні від 18.01.2012 року по справі № 1-4/2012, з-поміж іншого, зазначив таке:
- право обвинуваченого (підозрюваного) на ознайомлення із матеріалами справи та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальній справі є складовими конституційного права на захист;
- ознайомлення обвинуваченого (підозрюваного) чи його захисника з матеріалами справи є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України визначається законами України. Відтак право на таке ознайомлення не є абсолютним;
- сторону захисту не можна обмежувати в часі, потрібному їй, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки;
- разом з тим, Конституційний Суд України вважає, що такі строки повинні визначатися в кожній справі залежно від обсягу матеріалів справи та їх складності, кількості обвинувачених, дій або бездіяльності (поведінки) обвинуваченого чи його захисника та незалежних від волі обвинуваченого чи його захисника чинників (наприклад, хвороби) тощо;
- ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства. Це, з одного боку, забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, потерпілого) та суспільства в цілому;
- ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд України зазначив, що обмеження у строках ознайомлення з матеріалами розслідування узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини та з підпунктом «b» пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту;
- так, Європейський суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»);
- як зауважив Європейський суд, підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому «мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі „Корнєв і Карпенко проти України»). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гаважук проти України" Європейський суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п'яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту „b" пункту 3 статті 6 Конвенції.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 18 січня 2012 року (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи) з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини, вказано, що у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гаважук проти України» Європейський суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п'яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту «b» п. 3 ст. 6 Конвенції. У справі «Шопс (Schops) проти Німеччини» (рішення від 13 лютого 2001 р.) Суд не визнав порушення підпункту «b» п. 3 ст. 6 Конвенції, так як всі томи справи (132 основних і 2 додаткових - близько 16 000 сторінок в цілому) були направлені адвокату за три тижні до прийняття рішення про продовження попереднього ув'язнення заявника (п.54)., і при здійсненні простих математичних розрахунків кількість сторінок для ознайомлення в день становить 761 сторінку.
Таким чином, на думку слідчого, підозрюваний ОСОБА_6 його захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_7 навмисно зволікають при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № 12024035510000020, чим порушують вимоги ст. 28 КПК України щодо виконання процесуальних дій у розумні строки.
На підставі викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 закінчено, дані матеріали складаються лише з одного тома, загальна кількість сторінок якого становить 149 аркушів, для уникнення умисного затягування досудового розслідування, слідчий просить встановити строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування через його необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що йому не було відомо про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. На електронну пошту суду з електронної пошти захисника ОСОБА_4 надійшла заява від імені ОСОБА_6 про розгляд клопотання слідчого за його відсутності.
Захисник ОСОБА_7 в судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання слідчого за його відсутності. Щодо поданого клопотання заперечив у повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні через необґрунтованість.
З урахуванням викладеного, на підставі ч.10 ст.290 КПК України, суд вважає можливим розглянути клопотання за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 .
Вислухавши прокурора, захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду.
Пунктом 21 ст.7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться розумність строків.
Згідно з ч.ч.1,3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Критерієм для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
У відповідності до вимог ст. 290 КПК України, після завершення досудового розслідування прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати, зокрема, стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, з забезпеченням права робити копії або відображення матеріалів. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
Право на ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування гарантує реалізацію конституційного права підозрюваного на отримання інформації, зокрема, щодо суті пред'явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує підозрюваному чи його захиснику можливість підготувати захист від пред'явленого обвинувачення.
Отже, право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальному провадженні є складовими конституційного права на захист.
Водночас, ознайомлення підозрюваного чи його захисника з матеріалами досудового розслідування є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до п.14 ч.1 ст.92 Конституції України визначається законами України.
Відтак, право на таке ознайомлення не є абсолютним, про що також зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 18.01.2012 року по справі № 1-4/2012 про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства, визначеним у ст. 2 КПК України, що з одного боку забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, потерпілого) та суспільства в цілому.
Згідно зі ст.290 КПК України, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Конституційний Суд України вважав, що положення КПК України щодо визначення сторонам строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини та з підпунктом „b" пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.
Так, Європейський Суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі „Ван Мехелен та інші проти Нідерландів", від 25 вересня 2008 року у справі „Полуфакін і Чернишов проти Росії"). Як зауважив Європейський Суд, підпункт „b" пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту", а це означає, що така підготовка охоплює все, що є „необхідним" для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення для цілей підготовки свого захисту з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі „Корнєв і Карпенко проти України"). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі „Гаважук проти України" Європейський Суд визнав, що надана можливість обвинуваченого у вчиненні умисного вбивства при обтяжуючих обставинах і крадіжки ознайомитися з матеріалами справи протягом п'яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту „b" пункту 3 статті 6 Конвенції.
Кримінально-процесуальний кодекс України не містить поняття «затягування процесу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження», зазначений інститут кримінального судочинства є оціночною категорією і в кожному разі, з огляду на вищезазначену практику Європейського Суду з прав людини, вирішується судом в залежності від конкретних обставин справи.
Згідно з ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Встановлено, що Володимирським РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024035510000020 від 18.01.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України вказані кримінальні правопорушення відносяться до категорії нетяжких злочинів та кримінальних проступків.
Захист підозрюваного ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні здійснюють адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
За повідомленням слідчого матеріали досудового розслідування (кримінального провадження) №12024035510000020 складаються з одного тому, загальна кількість сторінок якого становить 149 аркушів.
Як свідчать матеріали клопотання, то слідчим в порядку ст.290 КПК України вживались заходи щодо повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та про необхідність ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Так, відповідні повідомлення підозрюваному та його захисникам слідчим були направлені поштою ще 15 березня 2024 року. Підозрюваний ОСОБА_6 повідомлення не отримав, у зв'язку з чим воно було повернуто відправнику. Повідомлення захиснику ОСОБА_4 було вручено 22.03.2024 за довіреністю, а захиснику ОСОБА_7 - 19.03.2024 особисто. 21 березня 2024 року слідчим, на мобільний телефон адвоката ОСОБА_4 в месенджері «Телеграм», було направлено повідомлення про необхідність прибути з ОСОБА_6 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Крім того, 27 березня 2024 року слідчим було здійснено телефонний дзвінок до адвоката ОСОБА_4 з метою здійснення виклику до Володимирського РВП ГУНП у Волинській області для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Такими чином, слідчий суддя вважає встановленим, що стороні захисту було достеменно відомо про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.
Проте, на момент розгляду даного клопотання, яке було подане слідчим ще 08 квітня 2024 року, підозрюваний та його захисники, маючи вільний доступ для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження з боку сторони обвинувачення, та достатньо для цього часу, до органу досудового розслідування не з'являлися та з матеріалами досудового розслідування не ознайомлювалися.
Вказана обставина є перешкодою у відповідності до вимог ч.5 ст.28 КПК України, щоб кримінальне провадження в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду або було закрито.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає достатніми дані для висновку про зволікання стороною захисту із ознайомленням з матеріалами кримінального провадження та наявними підставами згідно ч.10 ст.290 КПК України для встановлення строку, протягом якого останні мають ознайомитися з матеріалами досудового розслідування.
Відтак, з урахуванням обсягу матеріалів, з якими необхідно ознайомитись, складності кримінального провадження, кількості захисників, підозрюваному та його захисникам слідчий суддя вважає обґрунтованим встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 03 травня 2024 року включно із врахуванням цього дня, якого буде достатньо для ознайомлення усієї сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
Керуючись ст.290 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024035510000020 від 18.01.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України - задовольнити.
Встановити підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам ОСОБА_4 , ОСОБА_7 строк до 03 травня 2024 року включно для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024035510000020 від 18.01.2024.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , що після спливу вказаного строку вони будуть вважатися такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Копії даної ухвали негайно скерувати підозрюваному та його захисникам, вручити слідчому.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали виготовлений 01.05.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1