Копія
154/1429/24
1-кс/154/431/24
01 травня 2024 року м. Володимир
Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна старшого слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42024032060000009, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що троє жителів Волинської обласні за попередньою змовою групою осіб, 14.04.2024, діючи з корисливих мотивів, здійснили незаконне переправлення шести громадян України призовного віку через державний кордон України до Республіки Польща поза встановленими пунктами пропуску
Відомості про дану подію внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42024032060000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 Кримінального кодексу України
23 квітня 2024 року, в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , на території домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході чого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 10 XR» ІМЕІ-1 № НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Iphone 7» ІМЕІ № НОМЕР_4 з сім-карткою № НОМЕР_5 та каміння, яке за своїми зовнішніми ознаками схоже на каміння бурштину.
Згідно ч.7 ст.237 КПК України, вилучені вищезгадані речі вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Таким чином, вилучені 23.04.2024 року вищевказані речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні № 42024032060000009 від 16.04.2024 року, оскільки дані речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд необхідних судових експертиз та слідчих дій за участю вищезазначених речей.
В судове засідання слідчий не з'явися, подав заяву, у котрій просить проводити розгляд справи за його відсутності.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, подав заяву у котрій зазначив, що не заперечує щодо арешту такого майна, розгляд клопотання просить проводити за його відсутності.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Враховуючи те, що вилучені речі мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому виникла необхідність у накладенні на них арешту з метою їх збереження.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт намобільний телефон марки «Iphone 10 XR» ІМЕІ-1 № НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Iphone 7» ІМЕІ № НОМЕР_4 з сім-карткою № НОМЕР_5 та каміння, яке за своїми зовнішніми ознаками схоже на каміння бурштину, які належать ОСОБА_4 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідчий суддя -/ підпис.
Суддя Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_1