01 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3309/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"
про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Цісельський О.В.)
від 28.09.2023
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Цісельський О.В.)
від 12.10.2023
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Аленін О.Ю., Поліщук Л.В.)
від 18.01.2024
у справі № 916/3309/23
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явилися
відповідача - не з'явилися
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (далі - ТОВ "Колос") про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Колос", що оформлені протоколом від 29.12.2022.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 у справі №916/3309/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 у справі №916/3309/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 у справі №916/3309/23 залишено без змін.
Верховний Суд постановою від 17.04.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі №916/3309/23 залишив без змін.
До прийняття Верховним Судом постанови, відповідачем ТОВ "Колос" у відзиві на касаційну скаргу було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос", в межах встановлених процесуальним законом строків, звернулось із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3309/23, якою просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн.
Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п'ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанцій заявником надано:
- копію договору про надання професійної правової допомоги від 21.05.2020, укладеного між адвокатом Коломійчук Андрієм Сергійовичем та ТОВ "Колос";
- копію додаткової угоди від 11.03.2024 до договору про надання правової допомоги, в якій визначено фіксований розмір гонорару в сумі 15 000,00 грн за представництво інтересів клієнта у межах провадження у справі №916/3309/23 в суді касаційної інстанції;
- копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої ТОВ "Колос" по справі №916/3309/23 від 22.04.2024;
- копію акта здавання-приймання наданих послуг від 19.04.2024;
- копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВН №1353250 від 09.04.2024, виданого на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги б/н від 21.05.2020 адвокату Коломійчук Андрію Сергійовичу.
За умовами пункту 1 договору про надання правової допомоги від 21.05.2020, укладеного між адвокатом Коломійчук Андрієм Сергійовичем та ТОВ "Колос", клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги щодо складання документів процесуального характеру та представництва інтересів. Відповідно до пункту 2.3.6 договору клієнт прийняв на себе зобов'язання виплатити гонорар на підставі розрахункових документів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого документу.
Додатковою угодою від 11.03.2024 до договору про надання правової допомоги визначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання з представництва інтересів клієнта в суді касаційної інстанції у справі №916/3309/23. Клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання з прийняття участі в судових засіданнях та здійснення інших дій необхідних для представництва інтересів клієнта. Та узгодили фіксований розмір гонорару (вартість наданих послуг) в сумі 15 000,00 грн за представництво інтересів клієнта у межах провадження у справі №916/3309/23 в суді касаційної інстанції.
Відповідно до детального опису робіт та акта здавання-приймання наданих послуг, долучених до матеріалів справи, суть наданих адвокатом робіт (наданих послуг) полягала у попередньому аналізі касаційної скарги; визначенні правової позиції з урахуванням норм законодавства України, рішень Верховного Суду і рішень ЄСПЛ з використанням платформи Ліга, Закон; підготовка і направлення відзиву на касаційну скаргу; підготовка до участі (участь) у судовому засіданні.
Як вбачається із матеріалів справи, правничу допомогу у справі відповідачу надавав адвокат Коломійчук Андрій Сергійович, повноваження якого підтверджуються ордером серії ВН №1353250 від 09.04.2024, та яким підписувався відзив на касаційну скаргу у справі №916/3309/23, а також адвокат Коломійчук А.С. приймав участь у судовому засіданні.
Від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення до 1 000,00 грн розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до якого остання зазначає про неспівмірність заявленої відповідачем до стягнення правової допомоги в розмірі 15 000,00 грн зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, оскільки адвокатом було подано лише відзив на касаційну скаргу, який містив ті ж дані та посилання, що містилися в процесуальних документах, які були подані відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій; з обсягом наданих послуг (було подано лише відзив); ціною позову, оскільки вказана справа з лише однією вимогою немайнового характеру, яка не має суттєвого значення.
Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані відповідачем на підтвердження судових витрат, зважаючи на фактичний об'єм послуг, наданих ТОВ "Колос" адвокатом Коломійчук А.С., заперечення ОСОБА_1 на заяву відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також результати перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає, що зазначені витрати в розмірі 15 000,00 грн є обґрунтованими.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/3309/23 задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (вул. Леніна, № 87, с. Градениці, Біляївський р-н, Одеська обл., 67640, код ЄДРПОУ 24775415) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) грн, понесених у зв'язку з касаційним розглядом справи.
3. Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
О. Кролевець