ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.04.2024Справа № 910/1608/24
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/1608/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ"
про стягнення 119 090 581,91 грн
Представники сторін:
від позивача: Шамраєв М.Є.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" про стягнення 119 090 581,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 22/09/29-1 про відступлення права вимоги від 29.09.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.03.2024.
01.03.2024 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про визнання Договору № 22/09/29-1 про відступлення права вимоги від 29.09.2022 недійсним.
Відповідно до ч. 1, 4 та 5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху, оскільки заявником до позовної заяви не було додано доказів сплати судового збору.
07.03.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" надійшла заява про відкликання зустрічного позову у справі № 910/1608/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 повернуто зустрічну позовну заяву на підставі п. 3 ч. 5 ст.174 ГПК України.
Крім того, 08.03.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
11.03.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем на підставі ст. 625 ЦК України донараховані 3% річних та інфляційні втрати.
14.03.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява, в якій відповідач позов визнає та просить розглядати справу проти позову не заперечує та просить проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
Судове засідання 14.03.2024 не відбулося, у зв'язку з хворобою судді.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 підготовче засідання у справі призначено на 28.03.2024.
Присутній у підготовчому засіданні 28.03.2024 представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та призначити справу до розгляду по суті.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду також не надходило.
Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд прийняв вказану заяву до розгляду, оскільки вона подана з дотриманням вимог ст.46 ГПК України.
Таким чином, позовні вимоги розглядаються в межах нової ціни позову, визначеної позивачем, у розмірі 123 587 252,08 грн, з яких: 119 090 581,91 грн - сума основної заборгованості, 2 883 397,96 грн - втрат від інфляції, 1 613 272,21 грн - 3% річних.
Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 28.03.2024 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.04.2024.
Присутній у судовому засіданні 18.04.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Відповідач належним чином повідомлений про дату і час проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що відповідач отримав 01.04.2024 ухвалу-повідомлення від 28.03.2024 про призначення справи до судового розгляду.
Приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 11.05.2023, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29.09.202 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» (за договором - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ» (за договором - новий кредитор) було укладено Договір № 22/09/29-1 про відступлення права вимоги (надалі - Договір), відповідно умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги виконання грошового зобов'язання належне первісному кредитору за договорами, наведеними у п.1.1. цього Договору.
За умовами п.1.4., 1.5.Договору за відступлення права вимоги новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору 209 799 445,99 грн у строк до 22 вересня 2023 року.
Крім того, 29.09.2022 на виконання умов договору сторони підписали Акт № 1 приймання-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги № 22/09/29-1 від 29.09.2022.
Водночас, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав частково, сплативши на підставі платіжних інструкцій № 87 від 31.01.2023 та № 105 від15.02.2023 кошти за придбані майнові права у загальному розмірі 90 708 864,08 грн.
Таким чином, залишок заборгованості за договором складає 119 090 581,91 грн.
Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати придбаних майнових прав у встановлений Договором № 22/09/29-1 про відступлення права вимоги від 29.09.2022 строк, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача у судовому порядку 119 090 581,91 грн - сума основної заборгованості, а також нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання 2 883 397,96 грн - втрат від інфляції та 1 613 272,21 грн - 3% річних.
Відповідач у заяві від 13.03.2024 позов визнав, хоча у відзиві послався на неможливість виконання грошових зобов'язань перед позивачем виникла, у зв'язку з арештом рахунків Вищим антикорупційним судом та в рамках виконавчих проваджень.
Статтею 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Так, у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 675/2136/19 зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався наступними обставинами.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як установлено судом, між сторонами виникли правовідносини, які ґрунтуються на Договорі № 22/09/29-1 про відступлення права вимоги від 29.09.2022.
На виконання умов Договору позивач передав відповідачу права вимоги виконання грошових зобов'язань за договорами, наведеними у п.1.1. цього Договору, що також підтверджується підписаним сторонами Актом № 1 приймання-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги № 22/09/29-1 від 29.09.2022.
У свою чергу, відповідач взяті на себе зобов'язання, щодо оплати у строк до 22.09.2023 придбаних майнових прав, виконав частково, сплативши на підставі платіжних інструкцій № 87 від 31.01.2023 та № 105 від15.02.2023 кошти у загальному розмірі 90 708 864,08 грн.
Отже, залишок заборгованості за придбані відповідачем на підставі Договором № 22/09/29-1 про відступлення права вимоги від 29.09.2022 майнові права на день розгляду справи складає 119 090 581,91 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Отже, наявність і розмір заборгованості за Договором № 22/09/29-1 про відступлення права вимоги від 29.09.2022 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем у встановленому порядку не спростована, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" в частині стягнення 119 090 581,91 грн підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача нараховані за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року інфляційні втрати в розмірі 2 883 397,96 грн та за період з 25.09.2023 по 07.03.2024 3% річних у сумі 1 613 272,21 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, які наведені позивачем у заяві про збільшення позовних вимог, дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 883 397,96 грн - інфляційних втрат та 1 613 272,21 грн - 3% річних.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не надав контррозрахунків заявлених до стягнення сум.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" (01014, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 38, поверх 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 43202392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 13-Б,; код ЄДРПОУ 41963985) заборгованість у розмірі 119 090 581 грн 91 коп., інфляційні втрати - 2 883 397, грн. 96 коп., 3% річних - 1 613 272 грн 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 050 800,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 01.05.2024.
Суддя А.І. Привалов