ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.04.2024Справа №910/16596/23
За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", м. Київ
про вирішення питання розподілу судових витрат
у справі
За позовом Фізичної особи-підприємця Гараніної Світлани Анатоліївни, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", м. Київ
про стягнення сум, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивач: не з'явились;
від відповідача (заявника): не з'явились.
25.10.2023 року до Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець Гараніна Світлана Анатоліївна (позивач) з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (відповідач):
- суми шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, а саме доходу, втраченого внаслідок втрати професійної та загальної працездатності за період з 01.12.2009 року по 16.10.2023 року в розмірі 990 000,00 грн;
- суми шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, а саме доходу, втраченого внаслідок втрати професійної та загальної працездатності в розмірі 6 000,00 грн щомісячно починаючи з 16.10.2023 року пожиттєво.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження підготовче засідання призначено на 30.01.2024.
04.03.2024 до суду від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГРК України позов Фізичної особи-підприємця Гараніної Світлани Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про стягнення сум залишено без розгляду.
02.04.2024 до суду від відповідача надійшла заява про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до якого останній просить стягнути з позивача 6 720, 00 грн, пов'язаних із залученням спеціалістів, висновок яких був долучений до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 розгляд вищевказаної заяви відповідача призначено на 30.04.2024.
16.04.2024 до суду від представника позивача надійшла заява відповідно до якої він просить відмовити в задоволенні заяви відповідача, а також провести судове засідання за його відсутності.
В судове засідання 30.04.2024 позивач та відповідач (заявник) не з'явились, про час та місце повідомлені належним чином.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та заяву відповідача про вирішення питання розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, у зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Як вже було зазначено, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 позов Фізичної особи-підприємця Гараніної Світлани Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про стягнення сум залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГРК України.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема у зв'язку із залишенням позову без розгляду.
За змістом частин 5 та 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною.
Як уже зазначалось, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Виходячи з приписів чинного законодавства розмір відшкодування здійснених витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, доводиться саме відповідачем як особою, яка звернулась до суду з відповідною заявою згідно з ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 року у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 року у справі № 922/2157/20, від 26.04.2021 року у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 року у справі № 924/804/20 сформовано висновки в чому можуть полягати необґрунтовані дії позивача. Такими діями, зокрема, але не виключно, можуть бути:
- чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов;
- чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору;
- чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо;
- чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.
Суд враховує, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Однак відповідно до висновків Верховного Суду (постанови від 16.02.2021 року у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 року у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 року у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 року у справі № 922/2017/17) очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п'ята статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Залишення позову без розгляду передбачено у чинному Господарському процесуальному кодексі України з різних підстав. Суд має право залишити позов без розгляду самостійно (без заяви позивача), дійсно, у випадку необґрунтованих дій позивача: наприклад, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається судом зловживанням процесуальними правами відповідно до положень ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
У вказаних вище випадках суд з урахуванням обставин конкретної справи може встановити вищезазначені дії позивача необґрунтованими та постановити компенсувати за його рахунок витрати відповідача у відповідності до положень ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ, кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами процесуального законодавства України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.
Залишаючи позов без розгляду суд не встановив зловживання процесуальними правами, безпідставності позовних вимог чи неправильних дій позивача, внаслідок яких виник спір.
При цьому, саме по собі пред'явлення позову та подання заяви про залишення позову без розгляду в порядку ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не може свідчити про необґрунтовані дії позивача, оскільки звернення до суду за судовим захистом є диспозитивним правом заявника (ст. 4, 14 ГПК України), гарантованим йому Конституцією України.
Враховуючи вищевикладене , суд дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про вирішення питання розподілу судових витрат.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
повний текст ухвали підписано 01.05.2024
Суддя Сергій МОРОЗОВ