ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
м. Київ
01.05.2024Справа № 910/1317/24
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., за участю секретаря судового засідання Жалоби С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , м.Харків
до відповідача 1: Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ
до відповідача 2: ОСОБА_2 , м.Київ
до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Дріллінг», м.Київ
про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на роботі, зобов'язання поновити контракт, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
За участю представників сторін:
від позивача: Ященко Н.Л.
від відповідача 1: ОСОБА_3
від відповідача 2: не з'явився
від відповідача 3: не з'явився
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Дріллінг» про:
- визнання рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ДРІЛЛІНГ» №173 від 07.07 незаконним та скасування його;
- поновлення ОСОБА_1 на роботі у Товаристві з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ДРІЛЛІНГ» з дати звільнення на посаді директора Товариства;
- зобов'язання Акціонерного товариства «Укргазвидобування» поновити контракт №5 з директором Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ДРІЛЛІНГ» від 26.04.2023 з ОСОБА_1 ;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ДРІЛЛІНГ» на користь ОСОБА_1 середньорго заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;
- стягнення солідарно з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» та ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 300 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ДРІЛЛІНГ» є незаконним та вчиненим за особистими мотивами єдиного акціонера. Крім того, позивачем наголошено, що відповідачами вживались постійні заходи щодо перешкоджання позивачем виконання своїх обов'язків, що проявляється у: ненаданні матеріально-технічної бази та ігнорування запитів позивача щодо необхідності вирішити проблемне питання; тиску на працівників, що працюють за сумісництвом в дочірній та материнській компанії; встановленні нереалістичних строків для виконання задач від акціонера та не прийняття будь яких дій щодо надання результатів роботи позивача. На підставі означеного позивачем заявлено вимоги про скасування рішення про звільнення та поновлення на посаді директора. Крім того, позивачем наголошено, що внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_1 спричинено втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, що є підставою для стягнення солідарно з Акціонерного товариства «Укргазвидобування», ОСОБА_2 моральної шкоди.
Ухвалою від 07.02.2024 судом було залишено позов без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків.
20.02.2024 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви. Судом враховано, що означена заява було скерована представником позивача на адресу суду засобами поштового зв'язку 16.01.2024, а отже, недоліки позовної заяви було усунуто у строки, які встановлено судом в ухвалі від 07.02.2024.
Ухвалою від 05.03.2024 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 03.04.2024.
Відповідач 1 у відзиві проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що позивач порушив п.п.8.3, 11.6.10 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Дріллінг», не виконав належним чином рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Дріллінг» від 19.06.2023 №171 щодо підготовки та направлення проектів фінансового плану товариства на 2023 та 2024 роки та проектів інвестиційних програм товариства на 2023 й 2024 роки з дотримання внутрішніх документів групи Нафтогаз, затверджених рішеннями загальних зборів товариства, чим також порушив вимоги п.п.2.1.1, 2.1.21 контракту №3 від 26.04.2023. Також вказаним учасником судового процесу наголошено на відсутності підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки акціонерним товариством взагалі не було допущено порушення жодних прав та законних інтересів ОСОБА_1 .
Відпоідач 2 у відзиві проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що позивач порушив п.п.8.3, 11.6.10 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Дріллінг», не виконав належним чином рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Дріллінг» від 19.06.2023 №171 щодо підготовки та направлення проектів фінансового плану товариства на 2023 та 2024 роки та проектів інвестиційних програм товариства на 2023 й 2024 роки з дотримання внутрішніх документів групи Нафтогаз, затверджених рішеннями загальних зборів товариства, чим також порушив вимоги п.п.2.1.1, 2.1.21 контракту №3 від 26.04.2023. Крім того, відповідачем 2 вказано, що останній не є належним відповідачем у справі.
Відповідач 3 у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що відповідно до статуту Акціонерного товариства «Укргазвидобування» останній одноособово приймає рішення з питань, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів товариства. Позивачем було порушено умови контракту №3 від 26.04.2023, допущені порушення статуту товариства та невиконані завдання, покладені рішеннями загальних зборів учасників товариства, а саме не підготовлено пропозиції щодо порядку і способів розподілу прибутку або шляхів покриття збитків та не скликано річні загальні збори з питань про розподіл прибутку товариства, про виплату дивідендів. Також відповідачем 3 заявлено про порушення позивачем строків звернення до суду з розглядуваним позовом, які визначені ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України.
03.04.2024 судом було відкладено підгнотовче засідання на 01.05.2024.
У судовому засіданні 01.05.2024 суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження по справі в частині позовнмих вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі 300 000 грн. При цьому, суд виходить з такого.
З приводу вказаних обставин суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч.1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
За приписами ч. 3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
Виходячи з викладених норм, спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає нормам ст. ст. 4, 45 Господарського процесуального кодексу України, а спірне правовідношення носить господарський характер.
Наразі, суд зазначає, що позивачем фактично заявлено позовні вимоги про стягнення моральної шкоди до фізичної особи. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є особою, яка тимчасово виконує повноваження генерального директора Акціонерного товариства «Укргазвидобування», як єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Дріллінг». Тобто, з наведеного полягає, що жодними корпоративними відносинами чи відносинами, які б максимально були наближені до корпоративних, або таких, що виникають з діяльності та управління юридичною особою позивач та відповідач 2 не пов'язані.
До того ж, судом також враховано, що у позові правовою підставою позовних вимог про стягнення солідарно з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» та ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 300 000 грн позивачем було зазначено приписи ст.237-1 Кодексу законів України про працю.
Згідно вказаної статті полягає, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких обставин, враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що спір в частині вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 не підвідомчій господарському суду, а підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Одночасно, у судовому засіданні 01.05.2024 представником позивача зазначено, що правовою підставою позовних вимог до відповідача 2 є саме загальні норми Цивільного кодексу України щодо стягнення шкоди, а заявлення відповідних вимог до ОСОБА_2 у межах господарського судочинства обумовлене тим, що така вимога є похідною.
З цього приводу суд звертає увагу позивача на приписи ч.1 ст.21 та ч.4 ст.173 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За таких обставин, виходячи з вище викладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не підлягають розгляду не за правилами господарського, а цивільного судочинства.
За приписами п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі № 910/1317/24 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 4, 45, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі № 910/1317/24 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2024.
Суддя В. В. Князьков