ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2024Справа № 910/1773/24
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (м. Запоріжжя)
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)
про стягнення 1 093 281 220,64 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Лозовицький М.С.
Від відповідача: Бондаренко О.О.
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 1 093 281 220,64 грн, з яких: 1 080 961 757,96 грн заборгованості за Договором про участь у балансуючому ринку № 0421-41013 від 27.05.2019 за період вересень 2023 року - січень 2024 року, 8 227 234,34 грн - інфляційні втрати, 4 092 228,34 грн - 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.2024.
14.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.
19.03.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 02.04.2024.
29.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 1 рік.
01.04.2024 відповідачем подано письмові пояснення по справі та клопотання про залучення до участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Частиною 1 статті 50 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, судом встановлено неможливість впливу рішенням суду в даній справі на будь-які права чи обов'язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо сторін, тож у задоволенні даного клопотання судом відмовлено, про що 02.04.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.
02.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2024.
10.04.2024 позивачем подано заперечення проти клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні 16.04.2024 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, та просив суд відстрочити виконання рішення суду на 1 рік.
16.04.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (Постачальник послуг з балансування, ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП/Регулятор).
Відповідно до ч. 2 ст. 68 ЗУ "Про ринок електричної енергії" виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
27.05.2019 відповідач (Оператор системи передач, ОСП) повідомив позивача про акцептування заяви останнього про приєднання до умов Типового договору про участь у балансуючому ринку (далі - Договір, ідентифікатор Договору № 0421-41013) та долучив його до реєстру постачальників послуг з балансування.
Відповідно до п. 1.2. Договору ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку.
Відповідно до п. 2.1. Договору його загальна вартість складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього Договору та відповідно до умов цього Договору.
За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п. 3.2. Договору обсяг електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.
Згідно з п. 4.1. Договору виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п. 4.4. Договору, ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі - Акт) до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п. 5.4. Договору ОСП зобов'язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 7.7.4. Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018, визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Відповідно до п. 1.1.2. глави 1 розділу І Правил платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.
Учасники ринку використовують у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system (MMS) через мережу Інтернет за посиланням http://mms.ua.energy/ Адміністратор ринку (АР), зі своєї сторони, надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Пунктом 1.1.2. глави 1 розділу І Правил визначено, що система управління ринком (СУР) - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.
Відповідно до п. 1.9.1 глави 1.9 розділу І Правил ринку передбачено, що оператор системи передачі (ОСП) забезпечує, зокрема, функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.
ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі, на якого також покладені функції адміністратора розрахунків (АР).
За умовами п. 1.11.1. Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.
Згідно з п.7.1.1. глави 7.1 Правил ринку АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді.
З умов Договору та Правил ринку слідує, що обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.
Відтак строк для розрахунків обчислюється з дня розміщення (формування) рахунку відповідачем (АР) у системі управління ринком.
Такт правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.01.2023 у справі № 910/15364/20, від 01.06.2022 у справі № 910/11109/21, від 13.09.2022 у справі № 910/8901/20, від 18.10.2020 у справі № 910/6578/21, від 08.11.2022 у справі № 910/21124/20.
Таким чином, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває одночасно в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними. Тобто, надання доказів щодо неможливості ознайомлення з виставленими рахунками має здійснювати саме відповідач.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач у період з вересня 2023 року по січень 2024 року здійснив продаж відповідачу балансуючої електричної енергії загальною вартістю 1 080 961 757,96 грн, що підтверджується автоматично сформованими (виставленими) в СУР відповідними подекадними рахунками на оплату вартості балансуючої електроенергії.
Крім того, підписані КЕП подекадні рахунки за балансуючу електроенергію позивачем направлялись на офіційні електроні адреси відповідача (settlement@ua.energy, nec-kanc@ua.energy).
Також між сторонами шляхом накладення ЕЦП були оформлені та підписані помісячні акти купівлі-продажу балансуючої електроенергії від 30.09.2023 № БР/23/09-0421 (за вересень 2023 року), від 31.10.2023 № БР/23/10-0421 (за жовтень 2023 року), від 30.11.2023 № БР/23/11-0421 (за листопад 2023 року), від 31.12.2023 № БР/23/12-0421 (за грудень 2023 року) та від 31.01.2024 № БР/24/01-0421 (за січень 2024 року) на загальну суму 1 080 961 757,96 грн.
Проте відповідач, у порушення умов Договору та Правил ринку взяті на себе грошові зобов'язання належним чином не виконав та не сплатив позивачу в установлені строки вартість отриманої балансуючої електричної енергії за вказаний період.
Як вказує позивач, станом на час звернення до суду з позовом основна сума заборгованості відповідача за період з вересня 2023 року по січень 2024 року залишається не погашеною та складає 1 080 961 757,96 грн, з яких:
- 21 620 829,24 грн - заборгованість за вересень 2023 року;
- 101 147 438,33 грн - заборгованість за жовтень 2023 року;
- 473 659 824,57 грн - заборгованість за листопад 2023 року;
- 213 366 520,84 грн - заборгованість за грудень 2023 року;
- 271 167 144,98 грн - заборгованість за січень 2024 року.
Доказів погашення відповідачем означеної заборгованості на час постановлення даного рішення суду не надано.
Крім того, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 8 227 234,34 грн інфляційних втрат (за період вересень-грудень 2023 року) та 4 092 228,34 грн 3% річних (за період вересень-грудень 2023 року), які нараховані у зв'язку з порушенням строків розрахунків за поставлену електричну енергію.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність вимогам законодавства, тож позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 1 080 961 757,96 грн, а також 8 227 234,34 грн інфляційних втрат та 4 092 228,34 грн 3% річних підлягають задоволенню.
Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення проти позовних вимог суд відхиляє у зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю встановленим вище обставинам справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Відповідач у клопотанні від 29.03.2024 також просив суд відстрочити виконання рішення суду на 1 рік.
Розглянувши вказане клопотання, суд встановив наступне.
За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, заявник посилається на складне фінансове становище, відсутність коштів, значну заборгованість перед відповідачем, а також обставини щодо військової агресії РФ проти України.
Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду твердження відповідача, по суті, зводяться до відсутності коштів та складне фінансове становище.
У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин, обставини щодо складного фінансового стану відповідача не можуть бути обставиною що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того заявником не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач матиме фінансову можливість виконати рішення суду в даній справі.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) 1 080 961 757 (один мільярд вісімдесят мільйонів дев'ятсот шістдесят одну тисячу сімсот п'ятдесят сім) грн 96 коп. заборгованості, 8 227 234 (вісім мільйонів двісті двадцять сім тисяч двісті тридцять чотири) грн 34 коп. інфляційних втрат, 4 092 228 (чотири мільйони дев'яносто дві тисячі двісті двадцять вісім) грн 34 коп. 3 % річних та 1 059 800 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. судового збору.
3. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" в задоволенні заяви (клопотання) від 29.03.2024 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/1773/24.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 30.04.2024.
Суддя Т.М. Ващенко