ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/95/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасника справи: представника позивача адвоката Марчака М.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/95/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Республіканського унітарного підприємства по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами про стягнення 50433,00 доларів США.
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Республіканського унітарного підприємства по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами (РУП СГ-ТРАНС) про стягнення 50433 доларів США.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення авансового платежу за договором № 15-1-21 від 22 січня 2021 року та не виплатив передбаченої умовами договору премії за фактичний об'єм перевезень.
В судовому засіданні 24.04.2024 представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позові та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався; відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав, явки в судове засідання не забезпечив.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2023 для розгляду справи № 909/95/23 визначено суддю Горпинюка І.Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 27.09.2023; встановив сторонам строки на подачу відзиву, відповіді на відзив, заперечення; ухвалив звернутися до Центрального органу Республіки Білорусь - Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus Legal and Treaties Department, який знаходиться за адресою: Ul. Lenina, 19, Minsk, 220030, Belarus з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, відповідачу Республіканському унітарному підприємству по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами ухвали Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження від 06.02.2023 у справі № 909/95/23 та позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" з додатками; суд зупинив провадження у справі до 25.09.2023.
28.02.2023 позивач надав суду переклад документів для подальшого їх скерування відповідачу.
Відтак, суд надіслав, на адресу Міністерства юстиції України, два пакета документів з нотаріально посвідченим перекладом (позовна заява з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі від 06.02.2023, прохання від 06.02.2023 про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткий виклад документа, що підлягає врученню від 06.02.2023) компетентним органам Республіки Білорусь для вручення Республіканському унітарному підприємству по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.
16.06.2023 від Міністерства юстиції України до суду надійшов лист №69724/76173-26-23/12.3.1 від 31.05.2023 про повернення матеріалів доручення Господарського суду Івано-Франківської області про вручення судових документів Республіканському унітарному підприємству по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами на території Республіки Білорусь, отриманих з листом Міністерства закордонних справ України від 17.04.2023 № 6132/14-500-43118, оскільки білоруська сторона повернула документи і повідомила про відмову приймати судові доручення дипломатичними каналами.
За наведених обставин, з метою належного повідомлення відповідача про час і місце підготовчого судового засідання, 19.06.2023, суд надіслав на електронну пошту відповідача (info@sgtrans.by): ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження від 06.02.2023 у справі № 909/95/23, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" з додатками та нотаріально посвідчений переклад останніх.
У підготовче засідання, призначене на 27.09.2023, з'явився представник позивача адвокат Марчак М.П.
Відповідач у підготовче засідання 27.09.2023 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав. Оскільки Республіканське унітарне підприємство по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи усіма доступними суду засобами, зокрема шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.02.2023 на електронну пошту відповідача, вказану в контракті між сторонами (копія електронного листа від 19.06.2023 наявна в матеріалах справи), розміщення копії даної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд ухвалив розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача.
За наведеного, за результатами підготовчого засідання 27.09.2023 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу № 909/95/23 до судового розгляду по суті на 24.04.2024; ухвалив звернутися до Центрального органу Республіки Білорусь - Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus Legal and Treaties Department, який знаходиться за адресою: Ul. Lenina, 19, Minsk, 220030, Belarus з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, відповідачу Республіканському унітарному підприємству по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2023; суд зупинив провадження у справі до 23.04.2024.
12.10.2023 позивач надав суду переклад документів для подальшого їх скерування відповідачу.
Відтак, суд надіслав, на адресу Міністерства юстиції України, два пакета документів з нотаріально посвідченим перекладом (ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2023, прохання від 28.09.2023 про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткий виклад документа, що підлягає врученню від 28.09.2023) компетентним органам Республіки Білорусь для вручення Республіканському унітарному підприємству по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.
Крім того, суд додатково повідомив відповідача про розгляд справи по суті, який відбудеться 24.04.2024 о 10:30 год. у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 8, шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті судової влади України та надіслання на електронну пошту відповідача (info@sgtrans.by, kozyr@sgtrans.by) копії ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2023 та її нотаріально посвідченого перекладу.
23.11.2023 від Міністерства юстиції України до суду надійшов лист (№ 148755/165028-22-23/12.1.3 від 13.11.2023; вх. № 16993/23 від 23.11.2023), згідно якого повернуто матеріали доручення Господарського суду Івано-Франківської області про вручення судових документів Республіканському унітарному підприємству по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами на території Республіки Білорусь, оскільки білоруська сторона повернула документи і повідомила про відмову приймати судові доручення дипломатичними каналами.
04.04.2024 до суду надійшла заява представника ТОВ "Карпатнафтохім", адвоката Марчака Мирослава Петровича (вх. № 5822/24 від 04.04.2024) про участь у судовому засіданні у справі № 909/95/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 04.04.2024 суд задовольнив зазначену вище заяву.
Провадження у справі № 909/95/23 зупинено, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України, до 23.04.2024. За наведеного, провадження у справі поновлено з 24.04.2024.
У судовому засіданні 24.04.2024 взяв участь представник позивача адвокат Марчак М.П. (в режимі відеоконференції). Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Суд ухвалив розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача, оскільки Республіканське унітарне підприємство по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи усіма доступними суду засобами, зокрема шляхом направлення ухвали від 27.09.2023 та її нотаріальний переклад на електронну пошту відповідача - info@sgtrans.by, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія електронного листа від 17.10.2023 наявна в матеріалах справи), розміщення копії даної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, опублікування оголошення на офіційному вебсайті судової влади України про розгляд даної справи по суті.
При цьому суд керується тим, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (стаття 1 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Як правова держава, Україна є членом міжнародних організацій, зокрема Ради Європи, основною статутною умовою для вступу країн до якої є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов'язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією, та ефективно співпрацювати з іншими державами з метою досягнення цілей Ради Європи.
Як учасник Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенція), Україна визнає юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ). Рішення ЄСПЛ разом із Конвенцією є джерелами права в Україні.
Водночас, у зв'язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, яка здійснюється з 24.02.2022 і не припинилась станом на день розгляду справи, враховуючи повідомлення АТ "Укрпошта", розміщене на офіційному вебсайті даного підприємства, що Укрпошта припинила доставку поштових відправлень до/з Росії та Білорусі з перших днів війни, і здійснити поштове відправлення або поштовий переказ в Росію чи Білорусь з відділень Укрпошти неможливо, суд був позбавлений можливості направляти відповідачу, який є юридичною особою, зареєстрованою в Республіці Білорусь, копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.02.2023, позовної заяви з додатками, копії ухвали суду від 27.09.2023 та інших документів безпосередньо відповідачу, або уповноваженому органу Республіки Білорусь, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.
За зверненням Мін'юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
За наведених обставин, направлення безпосередньо Господарським судом Івано-Франківської області на адресу відповідача, або уповноваженому органу Республіки Білорусь копій ухвал про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками, ухвал повідомлень про судове засідання, у порядку, визначеному Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 було неможливе.
Однак обставина неможливості, з причин військової агресії Російської Федерації, направлення відповідачу документів згідно з Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, не може позбавляти позивача права на судовий захист протягом розумного строку. Відмова суду від розгляду справи з причини неможливості повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи в передбаченому міжнародною угодою порядку, становило б безумовне порушення прав позивача, гарантованих статтями 1, 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
За таких умов, дотримуючись балансу між правами та інтересами позивача (який має право на судовий захист та розгляд його справи впродовж розумного строку) і правами та інтересами відповідача (який має право бути належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, належно підготуватись до судового розгляду), суд дійшов висновку, що інтереси сторін були забезпечені шляхом повідомлення відповідача про дату і час підготовчого засідання та дату призначення судового розгляду по суті шляхом направлення відповідачу копій ухвали про відкриття провадження у справі від 06.02.2023, позовної заяви з додатками, копії ухвали від 27.09.2023 на електронну пошту відповідача info@sgtrans.by, зазначену ним же в договорі № 15-1-21 від 22.01.2021 та вказану на вебсайті відповідача, а також шляхом опублікування оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті судової влади України.
За таких обставин, право відповідача бути повідомленим про дату, час і місце розгляду його справи, підготуватись до судового розгляду, було належним чином забезпечено.
Суд держави Україна, як демократичної та правової держави, зробив всі залежні від нього та можливі дії щодо повідомлення відповідача про розгляд зазначеної справи та направлення відповідачу всіх процесуальних документів по справі.
За наведених обставин та правових норм, враховуючи, що військова агресія Російської Федерації проти України триває понад двадцять шість місяців, з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства та беручи до уваги необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи повідомлення відповідача про розгляд справи усіма можливими та доступними способами, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх доказів для розгляду справи, суд вирішив 24.04.2024 розглянути зазначену справу у відсутності відповідача та його представника.
У судовому засіданні 24.04.2024 суд, за результатами розгляду справи по суті, після виходу з нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.
22.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (надалі - клієнт/позивач) та Республіканським унітарним підприємством по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами (надалі - експедитор/відповідач) укладено договір № 15-1-21 (надалі - договір).
Зазначений вище договір (а.с. 44-49) укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.
У відповідності до п. 8.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31 грудня 2021 р., а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання сторонами.
Згідно з п. 1.1. договору експедитор зобов'язується за винагороду і за рахунок клієнта виконати і організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням газової продукції - зріджених вуглеводневих газів або нафтових дистилятів в цистернах експедитора.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, клієнт не пізніше , ніж за 3 робочих дні до початку відвантаження, направляє експедитору по факсу або електронною поштою, доручення на надання транспортно-експедиційних послуг, підписане уповноваженим представником клієнта і завірене печаткою, із зазначенням марки та об'ємів продукції (а також графіка відвантаження продукції - якщо такий узгоджений з постачальником продукції); об'єму відвантаженої продукції.
На виконання п.2.1 договору позивач 05.01.2022р. та 02.02.2022р. направив відповідачу доручення № 1, № 2, № 3 на надання транспортно-експедиційних послуг в січні-лютому 2022 року (а.с. 15-17).
Вартість послуг та порядок розрахунків визначені у розділі 4 договору.
Пунктом 4.1 договору сторонами узгоджено, що вартість послуг експедитора включає в себе винагороду експедитора та відшкодування витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта при виконанні договору.
Згідно п.п. 4.1.1 договору винагорода експедитора за виконання та організацію виконання транспортно-експедиційних послуг визначається з розрахунку за одну тону перевезеного продукту (по вазі, вказаній при відправленні вагонів у відповідній накладній), згідно протоколів погодження.
На виконання п.4.5.1 договору позивачем було здійснено на користь відповідача два авансові платежі, а саме:
на суму 58766,00 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті № 3 від 12.01.2022р.; SWIFT від 12.01.2022р.; доручення на надання транспортно-експедиційних послуг № 1 від 05.01.2022 на об'єм 2000 т фракції нормального бутана марок А/В;
на суму 45342,00 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті від 03.02.2022р.; SWIFT від 03.02.2022р.; доручення на надання транспортно-експедиційних послуг № 2 від 02.02.2022 на об'єм 1000 т фракції нормального бутана марок A/Б та доручення на надання транспортно-експедиційних послуг № 3 від 02.02.2022р. на об'єм 550 т фракції ізобутанової марки А.
Пунктом 4.13 договору сторонами погоджено надання позивачу премії за фактичний обсяг перевезення. Премія розраховується виходячи з фактичного обсягу перевезеного вантажу, зокрема премія становить 5% при об'ємі відвантаження зрідженого газу 500 тон і більше, але не більше 1000 тон. Шкала розміру премії передбачена в п.4.13 Договору, а сума премії приймається в рахунок оплати майбутніх транспортно-експедиційних послуг або зараховується в рахунок наданих послуг за звітний місяць. Первинним документом, який підтверджує надання позивачу премії є належним чином оформлений Акт нарахування премії підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Згідно отриманих накладних СМГС, у січні 2022 року було перевезено 1207,54 тон вантажу, в лютому 2022 року - 650,30 тон вантажу.
За наведеного, в січні-лютому 2022 року відповідачем було надано послуг на загальну суму 53990,00 доларів США.
На підтвердження фактичного надання в січні-лютому 2022 року транспортно-експедиційних послуг між позивачем та відповідачем, у відповідності до п.4.7 Договору, підписано Акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 08.02.2022р. на загальну суму 32195,00 доларів США (а.с. 29-30) та Акт здачі-приймання наданих послуг № 2 від 02.03.2022 на загальну суму 21795,00 доларів США (а.с. 31-32), всього - загальна сума наданих послуг за січень-лютий 2022 року - 53990,00 доларів США.
28.02.2022 між позивачем та відповідачем, згідно з умовами договору (п. 4.13), підписано Акт надання премії № 638 за період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р. на загальну суму 325,00 доларів США (а.с. 33).
Решту проавансованих позивачем транспортно-експедиційних послуг у розмірі 50118 доларів США відповідачем не надано.
04.03.2022р. позивач листом № 419 повідомив відповідача про те, що надана премія в розмірі 325,00 доларів США підлягає поверненню на поточний рахунок позивача.
За наведеного, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору становить 50433 доларів США (авансовий платіж у розмірі 58766 доларів США + авансовий платіж у розмірі 45342 доларів США - вартість наданих відповідачем послуг у розмірі 53990 доларів США + надана позивачем премія у розмірі 325 доларів США).
На підтвердження існування заборгованості між позивачем та відповідачем підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.03.2022р. (а.с. 35) згідно якого зафіксовано сальдо по договору на користь позивача в сумі 50433 доларів США.
З метою досудового врегулювання спору, позивач листом № 435 від 10.03.2022 та № 478 від 23.03.2022 звернувся до відповідача з вимогою повернути невикористаний аванс в розмірі 50433 доларів США. Проте, вимога щодо повернення невикористаного авансу залишена без відповіді та задоволення.
Порядок вирішення спорів визначений у розділі 7 договору.
Відповідно до п. 7.1 договору всі спори та протиріччя між сторонами вирішуються шляхом переговорів.
Пунктом 7.2. договору встановлено, що до пред'явлення до сторони позову обов'язковим є пред'явлення претензії в якій вказується: суть вимоги, сума збитків, поштовий індекс заявника та його банківські реквізити, дата оформлення претензії. Претензія має бути підписана заявником. До претензії додаються документи, які підтверджують її обґрунтованість.
02.01.2023р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №1-5 щодо невиконання умов договору на суму 50433 доларів США.
Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.
Відповідачем у цій справі є іноземний суб'єкт господарювання Республіканське унітарне підприємство по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами (РУП СГ-ТРАНС) - нерезидент, який не має свого представництва на території України, місцезнаходження якого є Республіка Білорусь - Вітебська область, м. Новополоцьк, вул. Промислова, 13.
Положеннями статті 366 ГПК України передбачено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
З пункту в) частини 1 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 2889-XII ( 2889-12 ) від 19.12.92, учасниками якої Україна та Республіка Білорусь були на день звернення позивача з позовом, суди України компетентні розглядати справи, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, якщо на території України виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору.
Предметом спору є повернення відповідачем не використаного авансу, який позивач оплатив на банківський рахунок відповідача.
З копії платіжного доручення від 12 січня 2022 року, яка додана до позовної заяви, слідує, що авансовані кошти, які позивач просить стягнути з відповідача були сплачені в Україні через Акціонерний банк "Укргазбанк, з розрахункового рахунку позивача - ТОВ "Карпатнафтохім".
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 532 ЦК України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.
Виходячи з наведених правових норм, враховуючи що дія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України, зобов'язання з договору, що є предметом спору, має бути виконано в Україні, а саме за місцезнаходженням юридичної особи - позивача, спір у даній справі підлягає розгляду Господарським судом Івано-Франківської області.
Внаслідок укладення договору № 15-1-21 від 22 січня 2021 року між сторонами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Судом встановлено, що зазначений вище договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.
Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Відповідно до ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Наявними в матеріалах доказами підтверджується, що на виконання п. 4.5.1. договору позивач (клієнт) здійснив на користь відповідача (експедитора) два авансові платежі на загальну суму 104108 доларів США.
Відповідачем було надано послуги на загальну суму 53990,00 доларів США.
Решту проавансованих позивачем транспортно-експедиційних послуг у розмірі 50118 доларів США відповідачем не надано.
Також 28.02.2022р. між позивачем та відповідачем, згідно з умовами договору (п. 4.13), підписано Акт надання премії № 638 за період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р. на загальну суму 325,00 доларів США.
За наведеного, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору становить 50433 доларів США (авансовий платіж у розмірі 58766 доларів США + авансовий платіж у розмірі 45342 доларів США - вартість наданих відповідачем послуг у розмірі 53990 доларів США + надана позивачем премія у розмірі 325 доларів США).
Доказів на підтвердження повернення відповідачем суми невикористаного авансу та наданої позивачем премії, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.
Доказів на підтвердження повернення відповідачем суми невикористаного авансу у розмірі 50118 доларів США та наданої позивачем премії у розмірі 325 доларів США, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв'язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 50433 доларів США обґрунтована та підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 27 663,96 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 64627457 від 02 лютого 2023 р.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 27 663,96 грн покладається на відповідача.
В судовому засіданні 24.04.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Дата складення повного рішення: 01.05.2024.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 197, 233, 236, 238, 240, 241, 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Республіканського унітарного підприємства по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами про стягнення 50433,00 доларів США задовольнити.
Стягнути з Республіканського унітарного підприємства по транспортуванню та забезпеченню зрідженими нафтовими газами (вул. Промислова, 13, м. Новополоцьк, Вітебська область, Республіка Білорусь, 211440; ідентифікаційний код юридичної особи (УНП): 300041350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306, ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683) заборгованість у розмірі 50433 (п'ятдесят тисяч чотириста тридцять три) долари США, яка виникла за договором № 15-1-21 від 22.01.2021, та 27663 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят три) грн 96 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Горпинюк