Рішення від 15.04.2024 по справі 908/2252/22

номер провадження справи 16/21/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024 Справа № 908/2252/22 (905/692/22)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Петруніної С.О., розглянувши матеріали справи № 908/2252/22 (905/692/22) за позовом

позивача 1 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

позивача 2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

позивача 3 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )

позивача 4 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» (69037, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, 40, прим. 91, код ЄДРПОУ 34564181)

до відповідача 1 - Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland), Амстердам, Королівство Нідерланди

до відповідача 2 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 )

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (69008, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Південне шосе, 89, кабінет 12, код ЄДРПОУ 00191158)

про визнання за позивачами права на отримання з 12.04.2018 справедливої вартості за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» та встановлення її розміру на рівні 17 грн 085 коп. із розрахунку за 1 акцію; солідарне стягнення на користь позивачів 1, 2, 3 сум відшкодування шкоди

За участі представників /в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів/:

від позивачів - адвокат Погрібна С.О., ордери на надання правничої (правової) допомоги

від третьої особи - адвокат Чайкіна К.О., довіреність

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Велма Україна», від імені яких діє представник адвокат Погрібна С.О., звернулись до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1), відповідача-2 - Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» про:

- визнання недійсними правочинів щодо застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» від 19.03.2018;

- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_1 суми компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» в розмірі 27978,19 грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на користь ОСОБА_1 суми збитків за неотриманні дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» у 2020 році на загальну суму 1835,80 грн;

- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_2 суми компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» в розмірі 83934,58 грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на користь ОСОБА_2 суми збитків за неотриманні дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» у 2020 році на загальну суму 5507,39 грн;

- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_3 суму компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» в розмірі 139890,97 грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на користь ОСОБА_3 суми збитків за неотриманні дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» у 2020 році на загальну суму 9179,00 грн.

Ухвалою від 05.09.2022 Господарський суд Донецької області позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину з доданими до неї матеріалами передав за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Суд виходив з того, що спір у справі підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача-1 (юридичної особи, емітента) - Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» і оскільки, як встановлено судом, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» є: 69008, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Південне шосе, 89, кабінет 12 позовна заява підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» не погодилося із зазначеною ухвалою та оскаржувало її в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 15.02.2023 у справі № 905/692/22 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.09.2022 у справі №905/692/22 залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.09.2022 у справі № 905/692/22 залишив без змін.

Із супровідним листом від 01.05.2023 Господарський суд Донецької області відповідно до ст.31 Господарського процесуального кодексу України, на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 05.09.2022 у справі № 905/692/22 направив матеріали справи № 905/692/22 до Господарського суду Запорізької області.

На час отримання справи Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. здійснював провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», яке відкрив ухвалою від 21.12.2022 у справі № 908/2252/22. Провадження у цій справі про банкрутство триває й до цього часу.

У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна .

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, відповідно до Положення про АСДС, ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства розгляд справи № 905/692/22 визначено судді Ніколаєнку Р.А.

Ухвалою від 05.06.2023 Господарський суд Запорізької області прийняв позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. до розгляду в межах справи № 908/2252/22 про банкрутство ПрАТ «МК «Азовсталь», відкрив провадження з розгляду заяви, ухвалив розглядати позов за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання суд призначив на 26.06.2023, 10.00, однак потім у зв'язку з необхідністю переніс на 27.06.2023 о 12.00.

Згідно з послідовно постановленими ухвалами від 27.06.2023 суд, прийнявши відмову позивачів від позову відносно вимог до відповідача-1 ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (б/н від 25.03.2023) та закривши провадження у справі за вимогами до ПрАТ «МК «Азовсталь», визнавши обґрунтованим клопотання представника позивачів про відсутність підстав для розгляду справи у судовій процедурі банкрутства ПрАТ «МК «Азовсталь» та необхідність розгляду справи в іншому провадженні (б/н від 09.05.2023), продовжив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» в окремому провадженні.

У підготовчому засіданні 27.06.2023 суд оголошував перерву до 28.06.2023, 10.30 (без винесення ухвали з цього питання). Ухвалою від 28.06.2023 суд оголосив перерву до 04.07.2023, 14.30. Ухвалою від 04.07.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання до 09.08.2023, 11.00.

Ухвалою від 09.08.2023 згідно з ч.11 ст.176 ГПК України суд залишив позовну заяву без руху, встановивши позивачу-1 строк для усунення виявлених недоліків та спосіб їх усунення (шляхом доплати необхідної суми судового збору). Після усунення недоліків у встановлений строк розгляд справи на стадії підготовчого провадження було продовжено, підготовче засідання призначено на 21.09.2023, 11.30.

Ухвалою від 21.09.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (в тому числі внаслідок зміни предмета позовних вимог та складу відповідачів), підготовче засідання відклав до 01.11.2023, 10.30.

Ухвалою від 10.10.2023 провадження у справі було зупинено у зв'язку витребуванням Центральним апеляційним господарським судом матеріалів справи №908/2252/22(905/692/22) внаслідок оскарження ПрАТ «МК «Азовсталь» ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 у справі №908/2252/22 (905/692/22) - до повернення матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області. Після повернення матеріалів справи, ухвалою від 26.01.2024 провадження у справі суд поновив, підготовче засідання призначив на 27.02.2024 о 12.00, за наслідками якого підготовче провадження у справі було завершено.

Констатується, що в межах підготовчого провадження суд вирішив достатню кількість поданих учасниками заяв, клопотань, про хід чого (в т.ч. призначення, відкладення, прийняття підсумкового судового рішення), а також мотивування суду докладно відображено у відповідних ухвалах. Про певні з них з результатами вирішення, крім вже відображених вище, необхідно відзначити.

Так, за наслідками засідання 28.06.2023 суд постановив ухвалу, якою (наряду з іншим):

- заяву (б/н від 27.06.2023) Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - задовольнив та залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (69008, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Південне шосе, 89, кабінет 12);

- заяву (б/н від 27.06.2023) позивачів про залучення у справу в якості співвідповідача гр. ОСОБА_4 - задовольнив та залучив до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 );

- заяву (б/н від 21.08.2022) позивачів, подану їх представником, про витребування доказів - задовольнив частково та витребував у АТ «Перший український міжнародний банк» інформацію щодо розміру виплат, отриманих позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» з рахунків ескроу в процедурі обов'язкового викупу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників ПрАТ «МК «Азовсталь» від 19.03.2018, в іншій частині (в частині витребування тих самих доказів безпосередньо від позивачів) заяву відхилив.

Ухвалою від 21.09.2023 суд, задовольнивши заяву позивачів про зміну предмета позову (б/н від 09.07.2023), прийняв до розгляду позовні вимоги в редакції цієї заяви.

Згідно із заявою про зміну предмета позову позивачі просять змінити предмет позову у справі №905/692/22 та викласти позовні вимоги в наступній редакції:

1. Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), Товариством з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» (код ЄДРПОУ 34564181) право на отримання з 12.04.2018 справедливої вартості за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158) та встановити її розмір на рівні 17 грн 085 коп. із розрахунку за 1 акцію;

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), Компанії Barlenco LTD (реєстраційний номер: НОМЕР_5 ), Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на відшкодування шкоди загальну суму 31283 грн 40 коп.;

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), Компанії Barlenco LTD (реєстраційний номер: НОМЕР_5 ), Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на відшкодування шкоди загальну суму 93850 грн 10 коп.;

4. Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), Компанії Barlenco LTD (реєстраційний номер: НОМЕР_5 ), Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на відшкодування шкоди загальну суму 156416 грн 80 коп.

Зазначається, що разом із заявою про зміну предмета позову від позивачів також була подана позовна заява (уточнена) про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарним акціонерам) за ст.1212, 1214 ЦК України (б/н від 09.07.2023). Таку назву має звернення, але у ньому фактично викладені додаткові обґрунтування позовних вимог з урахуванням, в тому числі, зміни предмета позову та складу відповідачів.

Від третьої особи - ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшли пояснення по справі (б/н від 15.02.2024), у яких третя особа просить суд продовжити їй строк подання пояснень та врахувати пояснення при розгляді справи. Пояснення суд прийняв.

Представником позивачів, у свою чергу, подана відповідь на пояснення третьої особи (вих.б/н від 16.02.2024).

Судове засідання з розгляду справи по суті ухвалою від 27.02.2024 суд призначив на 21.03.2024, 14.30.

На це засідання, 17.03.2024 подані додаткові пояснення до позовної заяви позивачів у справі (б/н від 17.03.2024).

Крім того, 17.03.2024 суд отримав заяву позивачів про здійснення розподілу судових витрат (б/н від 08.03.2024), згідно з якою позивачі просять стягнути солідарно з гр. ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697), Приватної акціонерної компанії «Металургійний комбінат «Азовсталь»:

- на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп,

- на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп,

- на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп,

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» (ЄДРПОУ 34564181) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп.

В судовому засіданні 21.03.2024 суд звернув увагу представника позивачів на спрямованість позовних вимог на Компанію Barlenco LTD (реєстраційний номер: НЕ 221823), яку позивачі не визначили відповідачем (співвідповідачем) за позовними вимогами.

В силу правових положень ст.48 ГПК України суд не наділений правом за будь-яких обставин визначати, залучати співвідповідача самостійно.

Представник позивача на відповідне запитання суду зазначила про допущення описок при виготовленні заяви про зміну предмета позову (б/н від 09.07.2023), помилковість зазначення за текстом цієї заяви Компанії Barlenco LTD, висловилась про відсутність спрямованості позовних вимог на Компанію Barlenco LTD та про те, що фактично до Компанії Barlenco LTD позовні вимоги не пред'являються.

Усне заявлення суд врахував та прийняв, однак визнав за необхідне додатково отримати у справу письмове тому підтвердження.

В засіданні 21.03.2024 розгляд справи по суті розпочато, суд заслухав вступне слово позивача та третьої особи, обґрунтування їх вимог та заперечень, перейшов до стадії дослідження доказів та дослідив докази.

З метою надання можливості відповідним учасникам ознайомитися з наданими після переходу до розгляду справи по суті документами позивачів, надати свої позиції, суд вирішив судове засідання відкласти в межах встановлених строків, а також призначити до розгляду заяву позивачів про здійснення розподілу судових витрат. За погодженням присутніх представників визначено дату та час проведення наступного засідання.

Ухвалою від 21.03.2024 судове засідання було відкладено та призначено до розгляду заяву позивачів про здійснення розподілу судових витрат на 15.04.2024 о 14.30.

На це засідання отримані додаткові пояснення у справі (б/н від 12.04.2024), а також заперечення на заяву про розподіл судових витрат (б/н від 12.04.2024) третьої особи ПрАТ «МК «Азовсталь».

Представником позивачів згідно з ухвалою від 21.03.2024, під час оголошеної короткочасної перерви в засіданні 15.04.2024, направлено заяву про виправлення описок (б/н від 15.04.2024), згідно з якою зі змісту позовних вимог виключено, як помилкове, позначення особи Компанії Barlenco LTD (реєстраційний номер: НЕ 221823) та виказано прохання вважати позовні вимоги в заяві про зміну предмета позову б/н від 09.07.2023 з врахуванням заяви про виправлення описок. Заявлення суд прийняв.

Крім того, в цій же заяві про виправлення описок (б/н від 15.04.2024) позивачі просять стягнути солідарно з гр. ОСОБА_4 , Приватної компанії « ОСОБА_5 »:

- на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп.,

- на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп.,

- на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп.,

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн. 00 коп.

Це заявлення стосується заяви щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, фактично з первісно визначеного кола суб'єктів по цих витратах виключено третю особу ПрАТ «МК «Азовсталь» і це, слід зазначити, є правильним. Це заявлення позивачів, яке усно підкріпила представник позивачів в засіданні 15.04.2024, суд також прийняв.

Судове засідання відбулося за участі представника позивачів та представника третьої особи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (згідно з ухвалами про надання дозволу представникам про участь в засіданнях в такому режимі ухвалами від 09.06.2023 та від 14.09.2023 відповідно) та зафіксовано за допомогою системи відеоконференцзв'язку «vkz.court.gov.ua».

Представники відповідачів у судове засідання (рівно як і в засідання підготовчого провадження) не з'явилися, хоча відповідачі належно повідомлялися про розгляд справи, в тому числі відповідачу-1 ухвали направлялися на електронну адресу, відповідачу-2 - за адресою реєстрації, ухвалу про призначення судового засідання на 15.04.2024 було оприлюднено на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області вебпорталу «Судова влада України». Відзивів від відповідачів не надходило.

В зв'язку з поверненням відправлень з ухвалами про призначення засідання по справі, що надсилалися відповідачу-2, з довідками про закінчення терміну зберігання, зазначається, що ризики неотримання ухвал суду внаслідок неналежної поведінки особи в розрізі отримання поштової кореспонденції несе особа, яка допускає таку поведінку.

За положеннями ст.120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою (ч.1). Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою (ч.2). Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч.3).

Згідно приписів ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення, між іншим, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5 частини 6 цієї статті).

У судових дебатах в засіданні 15.04.2024 представник позивачів підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити, також підтримала заяву про розподіл судових витрат, просить стягнути витрати з відповідачів згідно із заявою щодо цього б/н від 08.03.2024 з врахуванням заяви про виправлення описок б/н від 15.04.2024.

Представник третьої особи підтримала відображені у наданих суду поясненнях заперечення проти заявлених позовних вимог.

За наслідками судового засідання 15.04.2024 суд у нарадчій кімнаті прийняв рішення, вступну та резолютивну частини якого оголосив присутнім після виходу з нарадчої кімнати.

Згідно із заявою позивачів про зміну предмета позову б/н від 09.07.2023, яку суд прийняв, з врахуванням також прийнятої судом заяви про виправлення описок у цій заяві (б/н від 15.04.2024) предметом розгляду даної справи є позовні вимоги про:

1. Визнання за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), Товариством з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» (код ЄДРПОУ 34564181) права на отримання з 12.04.2018 справедливої вартості за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158) та встановлення її розміру на рівні 17 грн 085 коп. із розрахунку за 1 акцію;

2. Стягнення солідарно з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на відшкодування шкоди загальної суми 31283 грн 40 коп.;

3. Стягнення солідарно з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на відшкодування шкоди загальної суми 93850 грн 10 коп.;

4. Стягнення солідарно з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на відшкодування шкоди загальної суми 156416 грн 80 коп.

Стягувані суми складаються з сум компенсації за примусово вилучені у процедурі сквіз-ауту акції ПрАТ «МК «Азовсталь», а також нарахованих згідно ст.625 ЦК України сум 3% річних та сум втрат від інфляції.

Свої обґрунтування, підстави позовних вимог, крім тих, що наведені у позовній заяві, позивачами (представником) наведені також в позовній заяві (уточненій) про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарним акціонерам) за ст.1212, 1214 ЦК України (б/н від 09.07.2023), у відповіді на пояснення третьої особи (б/н від 16.02.2024), у додаткових поясненнях до позовної заяви позивачів у справі (б/н від 17.03.2024). Так, зазначено про таке:

- позивачі 1, 2, 4 та позивач 3, як правонаступник ОСОБА_6 , до процедури сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» вододіли простими акціями ПрАТ «МК «Азовсталь» у кількості 1000, 3000, 46000 та 5000 штук відповідно, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн;

- затверджена в межах процедури сквіз-ауту Наглядовою радою ПрАТ «МК «Азовсталь» ринкова вартість однієї акції у 0,564 грн, визначена суб'єктом оціночної діяльності, є вочевидь несправедливою, оскільки суттєво занижена, Наглядова рада діяла недобросовісно, в інтересах акціонера - власника домінуючого контрольного пакету акцій та всупереч інтересам міноритарних акціонерів;

- Верховний Суд зробив висновки про обов'язковість застосування, наряду з іншими методами, майнового методу оцінки - методу «чистих активів», який не використовувався при визначені ринкової вартості акції ПрАТ «МК «Азовсталь»;

- у відповідності до даних річної фінансової звітності ПрАТ «МК «Азовсталь» за 2017 рік (Баланс, форма №1), власний капітал (чисті активи) цього Товариства складав 26 250 667 000,0 грн, що становить 6,2442 грн із розрахунку на 1 акцію (26 250 667 000,0 грн / 4 204 000 000 шт. акцій), нерозподілений прибуток - 4 603 263 000,0 грн, що складає 1,095 грн. на 1 акцію (4 603 263 000,0 грн /4 204 000 000 шт. акцій);

- позивачі знайшли більші показники, на підставі яких можливо розрахувати справедливу вартість, - це чисті активи, зазначені Компанією Метінвест Б.В. в Меморандумі про пропозицію від 19.04.2018, що розміщений на офіційному сайті Компанії Метінвест Б.В. https://metinvestholding.com/ua/investor/ebonds2023, стосовно зареєстрованих 23.04.2018 Компанією Метінвест Б.В. у Нідерландах єврооблігацій;

- вказаний Меморандум про пропозицію містить фінансові показники, складені на підставі Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), у таблиці на сторінці 97 станом на 31.12.2017 вказана вартість чистих активів «Net Assets» «Гаранта» «Azovstal» (ПрАТ «МК «Азовсталь») в розмірі 1 364 000 000,0 дол.США; на сторінці 339 вказано, що з 31.12.2017 не відбулося суттєвих змін у фінансовому чи торговому становищу Емітента або Гаранта, а також 31.12.2017 не було істотних негативних змін у перспективах Емітента та Гаранта;

- офіційний валютний курс USD/UAH Національного банку України станом на 31.12.2017 складав 28,0672 грн за 1 долар США і, таким чином, вартість чистих активів ПрАТ «МК «Азовсталь» відповідно до МСФЗ, прийнятих Європейським Союзом, та відображена у Меморандумі про випуск єврооблігацій, складає у перерахунку на гривню 9,1065 грн за 1 акцію з розрахунку: 1 364 000 000,0 дол.США х 28,0672 грн / 4 204 000 000 шт. акцій = 9,1065 грн;

- позивачі у справі вправі взяти за розрахунковий показник чистих активів, задекларований Компанією Метінвест Б.В. перед всесвітньою організацією, як найбільший з існуючих на ринку, оскільки мета судового вирішення спору у подібних справах - недопущення порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.41 Конституції України та встановлення найбільшої ціни акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» в процедурі сквіз-ауту, яка існувала на ринку на той час, адже у позивачів без волі та бажання вилучили майно, яким вони володіли на праві власності і не планували його відчужувати. При цьому позивачі посилаються на висновки постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, згідно з якими поняття «справедлива вартість» означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами … (п.152 постанови); тобто при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою (п.154 постанови). Зазначають, що з висновків цієї постанови слідує, що ціна акцій може бути і вище, однак не нижче ніж нижня межа вартості акцій - балансова вартість (чисті активи) акцій;

- в спеціальному законі - Законі України «Про акціонерні товариства» відсутні штрафні санкції за порушення проведеної процедури обов'язкового продажу/примусового викупу акцій у міноритарних акціонерів, натомість, в п.27 Директиви від 21.04.2004 2004/25/ЄС про пропозиції поглинання, яка наводиться у додатку XXXIV до глави 13 «Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, яка ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, зазначено, що «Держави-члени повинні запровадити санкції проти будь-якого порушення національних законів, що замінюють цю Директиву»;

- в зв'язку з невиконанням у процедурі сквіз-ауту обов'язку в частині розміщення особливої інформації про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків простих акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», позивачі не змогли скористатись перевагами процедури sell-out і станом на теперішній час позивачам так і не відома ціна, за якою Компанія Метінвест Б.В. придбала пакет акцій ПрАТ «МК «Азовсталь»;

- оскільки є наявними доведені порушення проведеної на ПрАТ «МК «Азовсталь» процедури обов'язкового продажу/примусового викупу акцій у міноритарних акціонерів, це дає підстави для застосування у відповідності до п.27 Директиви від 21.04.2004 2004/25/ЄС про пропозиції поглинання санкції за аналогією з ч.6, 7 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», тобто у подвійному розмірі від справедливої ціни акцій;

- стягувані компенсаційні суми з Компанії Метінвест Б.В. можливо кваліфікувати як збитки (регулюється ст.22, 1166 ЦК України), натомість стягувані суми з гр. ОСОБА_4 - як набуте без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарним акціонерам) (регулюється ст.1212 ЦК України). У спорі ст.1212 ЦК України застосована у взаємному зв'язку із корпоративними, зобов'язальними, деліктними відносинами, тому на підставі ст.541, ст.1190 ЦК України виникла солідарна відповідальність відповідачів;

- обґрунтованість та правомірність заявлення до господарського суду вимог до гр. ОСОБА_4 , який являється кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «МК «Азовсталь» слідує з висновків постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, у якій зазначається, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента;

- у позивачів є право на застосування ст.625 ЦК України з дати списання акцій, оскільки датою грошового зобов'язання з виплати компенсації за примусово вилучені акції на рівні справедливої ціни є дата списання акцій, тобто грошове зобов'язання починається не з дати судового рішення, яким було встановлено грошову компенсацію за неправильно визначену ціну примусового викупу акцій, а з дати спочатку встановлення, а потім і виплати справедливої ціни примусового викупу акцій.

За змістом уточненої позовної заяви (б/н від 09.07.2023) наведено розрахунок збитків (неотриманої оплати за примусово вилучені акції) з нарахуваннями за ст.625 ЦК України, а саме (очевидні описки суд не враховує):

Стосовно позивача-1 Федевич М.Д.:

1. Сума компенсації без індексів інфляції: 1000 шт. акцій х 17,085 грн (8,5425 грн х 2) = 17085,0 грн;

2. Сума компенсації з урахуванням інфляційних втрат за період з 12.04.2018 по 29.05.2023: 17 085,0 грн х 167,381% = 28597,0 грн;

3. 3% річних: 17085,0 грн х 1913 днів (кількість днів прострочення за період з 12.04.2018 (дата списання акцій) по 08.07.2023 (дата подачі уточненого позову)) : 365 днів х 3% = 2686,3 грн;

Всього: 28597,0 + 2686, = 31283,3 грн.

Стосовно позивача-2 Шиндирука І.П.:

1. Сума компенсації без індексів інфляції: 3000 шт. акцій х 17,085 грн (8,5425 грн х 2) = 51255,0 грн;

2. Сума компенсації з урахуванням інфляційних втрат за період з 12.04.2018 по 29.05.2023: 51255,0 грн х 167,381% = 85791,1 грн;

3. 3% річних: 51255,0 грн х 1913 днів (кількість днів прострочення за період з 12.04.2018 (дата списання акцій) по 08.07.2023 (дата подачі уточненого позову)) : 365 днів х 3% = 8059,0 грн;

Всього: 85791,1 + 8059,0 = 93 850,1 грн.

Стосовно позивача-3 Федевича М.Є.:

1. Сума компенсації без індексів інфляції: 5000 шт. акцій х 17,085 грн (8,5425 грн х 2) = 85425,0 грн;

2. Сума компенсації з урахуванням інфляційних втрат за період з 12.04.2018 по 29.05.2023: 85425,0 грн х 167,381% = 142985,2 грн;

3. 3% річних: 85425,0 грн х 1913 днів (кількість днів прострочення за період з 12.04.2018 (дата списання акцій) по 08.07.2023 (дата подачі уточненого позову)) : 365 днів х 3% = 13431,6 грн;

Всього: 142 985,2 + 13431,6 = 156416,8 грн.

Стосовно позивача-4 ТОВ «Велма Україна»:

1. Сума компенсації без індексів інфляції: 46000 шт. акцій х 17,085 грн (8,5425 грн х 2) = 785 910,0 грн;

2. Сума компенсації з урахуванням інфляційних втрат за період з 12.04.2018 по 29.05.2023: 785 910,0 грн х 167,381% = 1315464,0 грн;

3. 3% річних: 785 910,0 х 1913 днів (кількість днів прострочення за період з 12.04.2018 (дата списання акцій) по 08.07.2023 (дата подачі уточненого позову)) : 365 днів х 3% = 123570,9 грн;

Всього: 1315464,0 + 123570,9 = 1439034,9 грн.

При цьому розрахункова сума 8,5425 грн є різницею між сумою визначеної позивачами компенсації з даних Меморандуму про пропозицію - 9,1065 грн та ціною акції за процедурою сквіз-ауту - 0,564 грн, за якою кошти отримані.

Третьою особою ПрАТ «МК «Азовсталь» надані пояснення по справі (б/н від 15.02.2024), додаткові пояснення по справі (б/н від 12.04.2024), у яких третя особа наводить такі доводи щодо спору та звертає увагу на таке:

- положення статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» можуть застосовуватися лише в частині, що відповідає пункту 2 Прикінцевих та перехідних Положень Закону України №1983-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» і саме положення цього пункту мають застосовуватись до спірних відносин, оскільки на час набрання чинності Законом № 1983-VIII у ПрАТ «МК «Азовсталь» був власник домінуючого пакету акцій;

- висновки Верховного Суду у справі № 905/671/19 (на які спираються позивачі в розрізі необхідного методу визначення ринкової (справедливої) ціни продажу акції) не стосуються даної справи, оскільки процедура обов'язкового продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» проведена у відповідності до положень п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1983-VIII, в свою чергу процедура обов'язкового продажу акцій, яка була предметом розгляду у справі № 905/671/19, стосувалася іншого Товариства, а саме ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод", та здійснювалася в порядку, визначеному ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», який суттєво відрізняється від порядку, визначеного п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1983-VIII;

- законність процедури сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь», проведеної Компанією Barlenco LTD у 2018 році, була предметом перевірки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і за результатами перевірки порушень не встановлено, що підтверджується листом НКЦПФР від 06.09.2018 №26/04/26629;

- Наглядова рада ПрАТ «МК «Азовсталь» своїм рішенням затвердила ринкову вартість однієї акції у розмірі 0,564 грн на підставі звіту ТОВ «Оціночний стандарт», а отже вимоги Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII (в редакції на дату продажу) були дотримані;

- за допомогою формули «чистої вартості активів» неможливо визначити ринкову вартість акції товариства, посилання позивачів на формулу «чистої вартості активів» не можуть прийматися до уваги та вважатися належними та допустимими доказами справедливої ринкової вартості акції ПрАТ «МК «Азовсталь»;

- використаний для визначення вартості акцій позивачами Меморандум, який підготовлений Компанією Metinvest B.V., не містить відомостей, що стосуються предмета спору (доказування) та не відповідає вимогам щодо належності доказів, оскільки цей Меморандум ПрАТ «МК «Азовсталь» не готувало, Меморандум за своєю природою не відноситься до передбаченої законом фінансової звітності, не є звітом про оцінку акції ПрАТ «МК «Азовсталь» або висновком експертизи, не стосується обов'язкового продажу акцій, а тому відомості Меморандуму не можуть використовуватись для визначення ринкової вартості акцій для цілей продажу у процедурі сквіз-аут;

- положеннями ч.6, 7 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачена відповідальність у вигляді подвійної ціни обов'язкового продажу акцій у разі невиконання вимог статей 65 та 65-1 Закону щодо направлення повідомлення про набуття контрольного та значного контрольного пакетів акцій відповідно, ці положення не поширюються на особу (осіб, що діють спільно) у разі якщо така особа вже є власником контрольного пакета акцій, власником значного контрольного акцій з урахуванням кількості акцій, що належать їй та/або її афілійованим особам (п.1 ч.9 ст.65, п.1 ч.11 ст.65-1 Закону України «Про акціонерні товариства»), але ж станом на дату набрання чинності Законом №1983-VIII Компанія Metinvest B.V. вже була власником контрольного пакета акцій та значного контрольного пакета акцій станом на дату набрання чинності статтею 65-1, що виключає можливість застосування положень статей 65, 65-1 зазначеного Закону;

- відповідно до п.27 Преамбули Директиви про пропозиції поглинання, на яку посилаються позивачі, держави-члени повинні запровадити санкції проти будь-якого порушення національних законів, що замінюють цю Директиву, водночас положення Директиви не містять санкції за заниження ціни обов'язкового продажу акцій;

- грошове зобов'язання з компенсації справедливої вартості акції виникає на підставі відповідного рішення суду про визнання права на отримання компенсації, стягнення збитків чи стягнення доплати за акції, тому вимоги позивачів про визнання права на отримання справедливої вартості за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу з дати у віддаленому минулому - 12.04.2018 не є обґрунтованими, з цих же підстав не є правомірним нарахування 3% річних та втрат від інфляції;

- до спірних правовідносин не допускається існування солідарного зобов'язання, заявлення солідарної вимоги про стягнення кондикційних виплат не передбачене законом, а тому не призведе до ефективного відновлення прав та інтересів, тобто позивачами обрано неефективний спосіб захисту, що є підставою для відмови у задоволенні позову;

- спір в частині вимог до кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ «МК «Азовсталь» Ахметова Р.Л. не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спір не є корпоративним, а належить до розгляду за правилами цивільного судочинства, а отже провадження у відношенні ОСОБА_4 має бути закрито.

Вивчивши надані зі сторони позивачів, а також третьої особою матеріали та надавши їм оцінку в розрізі правових норм, які підлягають застосуванню до спірних відносин (чинних на час спірних правовідносин), а також беручи до уваги висновки Верховного Суду відносно процедури сквіз-аут, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.

04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 № 1983-VIII (далі - Закон №1983-VIII), яким, в тому числі, внесені зміни до Закону України «Про акціонерні товариства», доповнено розділ ХІ цього Закону статтями 65-1 - 65-5, у статті 65-2 унормовані положення про обов'язковий продаж простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

При цьому пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1983-VIII встановлено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Станом на день набрання чинності Законом №1983-VIII у ПрАТ «МК «Азовсталь» був власник домінуючого контрольного пакета акцій, який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій вказаного Товариства.

Так, Компанії Metinvest B.V. (Метінвест Б.В.) - відповідачу-1, яка є єдиним акціонером Компанії Barlenco LTD (Барленко ЛТД), належало 74,6643% акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», Компанія Metinvest B.V. є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», частка акцій якого в ПрАТ «МК «Азовсталь» становила 0,0000003% та, окрім того, Компанія Metinvest B.V. є власником Компанії Метінвест Інтернешнл С.А., якій належав пакет акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» в розмірі 21,55945%.

У п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1983-VIII визначено, що для реалізації прав, передбачених статтею 652 Закону України "Про акціонерні товариства", заявник вимоги зобов'язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 652 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 652 Закону України "Про акціонерні товариства". Заявник вимоги втрачає право скористатися положеннями статті 652 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги. Вимоги до повідомлення, передбаченого цим пунктом, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (абз.2).

Товариство зобов'язано опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня його отримання (абз.3).

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення має затвердити ціну обов'язкового продажу акцій та повідомити її заявнику вимоги (абз.4).

Також у п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1983-VIII визначено, що для цілей цього пункту ціною обов'язкового продажу акцій є:

щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;

щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.

Заявник вимоги протягом 10 робочих днів з дня отримання від товариства повідомлення про затверджену ціну обов'язкового продажу акцій надсилає товариству публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 652 Закону України "Про акціонерні товариства".

Встановлено, що 27.02.2018 Компанією Metinvest B.V. (сторона 1), Компанією Metinvest International S.A. (сторона 2), ТОВ «Метінвест Холдінг» (сторона 3) та Компанією Barlenco LTD (сторона 4) укладено договір, на підставі якого Компанія Barlenco LTD здійснювала обов'язковий викуп акцій ПрАТ «МК Азовсталь».

У преамбулі вказаного договору зазначено, що сторони є афілійованими особами в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме сторона 2, сторона 3 та сторона 4 перебувають під контролем сторони 1 (п. (А)); відображено, що сторони мають разом право власності на домінуючий контрольний пакет акцій ПрАТ «МК Азовсталь», який таким чином перебуває у прямій та опосередкованій власності сторони 1 (п.(Е)).

За умовами п.1 цього договору сторону 4 (Компанію Barlenco LTD) визначено особою, що уповноважена вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій ПрАТ «МК Азовсталь» шляхом надсилання до ПрАТ «МК Азовсталь» публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «МК Азовсталь» та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеному ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1983-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах». Сторона 4 вчиняє дії, зазначені у п. 1 цього договору від власного імені та за власні кошти, самостійно несе ризик збитків за неналежне виконання своїх обов'язків.

Компанією Barlenco LTD реалізоване передбачене ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» право щодо обов'язкового продажу простих іменних акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій в межах дворічного строку з дня набрання чинності Законом №1983-VIII.

Так, Компанією Barlenco LTD направлено ПрАТ «МК «Азовсталь» повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», щодо обов'язкового продажу простих іменних акцій акціонерами ПрАТ «МК «Азовсталь» вих.№06 від 01.03.2018 (далі - Повідомлення), яке отримано адресатом 02.03.2018, у цей же день рішенням Наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», оформленого протоколом № 313 засідання наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» оцінювачем ринкової вартості акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» станом на дату отримання останнім Повідомлення, надано дозвіл ПрАТ «МК «Азовсталь» на укладання з ТОВ «Оціночний стандарт» договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» в пакеті менше ніж 25% з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого пакету акцій.

03.03.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» опублікувало отримане Повідомлення на своєму офіційному веб-сайті.

05.03.2018 ТОВ «Оціночний стандарт» складено Звіт з оцінки вартості 1-єї (у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій) ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», згідно з яким визначено ринкову вартість 1 (однієї) простої акції ПрАТ «МК «Азовсталь» із зазначеної метою станом на 02.03.2018 в сумі 0,564 грн.

За висновками рецензії ВГО «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» № 13/03-2018РА від 12.03.2018 вказаний Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

07.03.2018 Компанією Barlenco LTD укладено з Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» договір рахунку умовного зберігання (ескроу) № 31/2017-1, відповідно до п. 1.3 якого рахунок використовується з метою оплати ціни акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» (емітента) в межах процедури обов'язкового продажу акцій на вимогу клієнта (Компанії Barlenco LTD), що є власником домінуючого контрольного пакета акцій емітента (або уповноваженою особою, яка діє в інтересах групи осіб, що спільно є власниками домінуючого контрольного пакету акцій емітента).

Депозитарною установою АТ «ПУМБ» було відкрито Компанії Barlenco LTD рахунок умовного зберігання (ескроу).

Рішенням Наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» в розмірі 0,564 грн згідно із Звітом ТОВ «Оціночний стандарт» станом на 02.03.2018, про що ПрАТ «МК «Азовсталь» направило на адресу Компанії Barlenco LTD повідомлення про затвердження ринкової вартості акції ПрАТ «МК «Азовсталь» станом на 02.03.2018 (вих.№01/107 від 15.03.2018).

19.03.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» отримано від Компанії Barlenco LTD публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» (вих.№02 від 19.03.2018), за ціною 0,564 грн за 1 (одну) просту іменну акцію.

У публічній безвідкличній вимозі зазначено, що Компанія Barlenco LTD є особою, яка прямо не володіє акціями ПрАТ «МК «Азовсталь» та має опосередковане володіння разом з афілійованими особами 4 067 118 163 акціями (96,744009%), із зазначенням також афілійованих осіб, які спільно володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у ПрАТ «МК «Азовсталь» (Metinvest B.V., Metinvest International S.A., ТОВ «Метінвест Холдінг»).

20.03.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» направило до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Центрального депозитарію цінних паперів (ЦДЦП) засвідчену копію публічної безвідкличної вимоги разом із копією договору рахунку умовного зберігання (ескроу) та копією довідки АТ «ПУМБ» щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) (вих.№ 09-488 від 20.03.2018).

Того ж дня на офіційному сайті ПрАТ «МК «Азовсталь» розміщено публічну безвідкличну вимогу (вих.№02 від 19.03.2018) Компанії Barlenco LTD про придбання акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» в усіх власників акцій за ціною 0,564 грн.

Отримавши перелік акціонерів від ЦДЦП, ПрАТ «МК «Азовсталь» організувало розсилку копій публічної безвідкличної вимоги на адреси акціонерів.

Листом вих.№09-599 від 03.04.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» повідомило Компанію Barlenco LTD про завершення розсилки своїм акціонерам копій публічної безвідкличної вимоги.

10.04.2018 Компанія Barlenco LTD перерахувала грошові кошти в сумі 77 201356,07 грн на рахунок ескроу, відкритий в АТ «ПУМБ», про що повідомила ПрАТ «МК «Азовсталь» листом вих.№1360 від 10.04.2018.

Продані в обов'язковому порядку акції ПрАТ «МК «Азовсталь» 12.04.2018 примусово списані на користь Компанії Barlenco LTD як заявника публічної безвідкличної вимоги від 19.03.2018 на її рахунок у цінних паперах 300517-CY20003532, відкритий у АТ «ПУМБ».

Листом вих.№1724 від 12.04.2018 ПАТ «Національний депозитарій України» повідомив ПрАТ «МК «Азовсталь» про завершення процедур, пов'язаних з обов'язковим продажем простих акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, відповідно до ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, процедура обов'язкового продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» тривала з 02.03.2018 до 12.04.2018.

Викладені обставини не заперечуються та визнаються ПрАТ «МК «Азовсталь», що слідує з наданих у справу пояснень третьої особи, а також й пояснень представника третьої особи у засіданнях суду.

Частиною 1 ст.75 ГПК України унормовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Представленими виписками про операції з цінними паперами депозитарної установи ТОВ «Універсал Капітал» підтверджується, що на час процедури обов'язкового продажу:

позивачу-1 ОСОБА_1 належали на праві власності прості іменні акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у кількості 1000 штук (обмежена виписка за період з 12.04.2018 по 12.04.2018);

позивачу-2 ОСОБА_2 належали на праві власності прості іменні акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у кількості 3000 штук (обмежена виписка про стан рахунку на 11.04.2018);

позивачу-4 ТОВ «Велма Україна» належали на праві власності прості іменні акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у кількості 46000 штук (обмежена виписка про стан рахунку на 11.04.2018).

Відносно позивача-3 ОСОБА_3 зазначається наступне.

Володільцем простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» у кількості 5000 штук являлася ОСОБА_6 .

07.11.2021 між ОСОБА_6 (сторона-1) та ОСОБА_3 (сторона-2) був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого сторона-1 передає, а сторона-2 приймає на себе, крім інших, усі права та обов'язки, що належали стороні-1 як колишньому власнику простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» у кількості 5000 штук, зокрема права звертатися до суду або інших компетентних органів в якості позивача, скаржника, а також до виконавчих органів з метою виконання рішень судів щодо стягнення компенсаційних сум (доплати до справедливої ціни, дивідендів, тощо) за примусово вилучені акції. За передане право вимоги компенсаційних сум сторона-2 сплачує стороні-1 у випадку фактичного отримання грошових коштів 63% від примусово стягнутої/добровільно сплаченої суми компенсації.

Внаслідок укладення цього договору про відступлення права вимоги відбувся перехід передбачених цим договором прав від ОСОБА_6 до ОСОБА_3 (правонаступництво, ст.512 ЦК України).

Як зазначено у позовній заяві і відносно відповідачів 1, 2, 4 це підтверджено витребуваною за клопотанням представника позивачів та отриманою інформацією АТ «ПУМБ» (вих.№ КНО-07.8.6/3201БТ від 20.07.2023) згадані колишні володільці акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» отримали за примусово вилучені акції з рахунку ескроу:

позивач-1 ОСОБА_1 - 564 грн;

позивач-2 ОСОБА_2 - 1692 грн;

ОСОБА_6 , правонаступником якої у відповідних майбутніх правовідносинах став позивач-3 ОСОБА_3 - 2820 грн;

позивач-4 ТОВ «Велма Україна» - 25944 грн.

Отже, зазначені особи отримали за примусово вилучені їх акції у процедурі сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» грошові кошти з розрахунку 0,564 грн за одну акцію.

З підстав, наведених в описовій частині ухвали, позивачі не погоджуються з визначеною для процедури сквіз-ауту ціною обов'язкового продажу акцій, вважають цю ціну суттєво заниженою і несправедливою до міноритарних акціонерів та що визначення цієї ціни відбулось в порушення вимог Закону України «Про акціонерні товариства», а також всупереч вимогам Директиви від 21.04.2004 2004/25/ЄС про пропозиції поглинання.

На переконання позивачів при визначенні справедливої вартості показниками, на підставі яких можливо розрахувати таку вартість, є чисті активи, зазначені Компанією Метінвест Б.В. в Меморандумі про пропозицію від 19.04.2018 стосовно зареєстрованих Компанією Метінвест Б.В. у Нідерландах єврооблігацій та, крім того, позивачі вважають за необхідне застосувати за аналогією закону подвійну ціну обов'язкового продажу акцій, вирахувану із застосуванням вказаних показників.

Надаючи оцінку аргументам позивачів, а також третьої особи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, чинній станом час виникнення спірних правовідносин) акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

За змістом ст.177 ЦК України акція є об'єктом цивільних прав.

За приписами ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ч.4). Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (ч.5).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Вказані норми Конституції України, Конвенції та ЦК України визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення особи своєї власності. При цьому зазначені норми припускають можливість винятку з цього загального правила за умови, коли позбавлення права власності передбачено законом, здійснюється в інтересах суспільства (з мотивів суспільної необхідності) та є пропорційним (зокрема передбачає компенсацію, відшкодування вартості майна).

14 червня 1994 року було укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами. Угода передбачала процес зближення існуючого та майбутнього законодавства України із законодавством співтовариства. Україна зобов'язалася вживати заходи для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведено у відповідність із законодавством співтовариства.

21 березня 2014 року підписано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі, також - Угода). Ця Угода була ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VII і є невід'ємною частиною українського законодавства. Відповідно до статті 480 Угоди додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.

Додатком XXXIV до глави 13 "Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит" розділу V "Економічне і галузеве співробітництво" Угоди передбачено, що Україна зобов'язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства Європейського Союзу про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит у встановлені додатком терміни. У цьому додатку наведено Директиву про пропозиції поглинання. Відповідно до графіка, зазначеного у додатку, положення цієї Директиви повинні бути впроваджені протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою. Таким чином, Україна відповідно до міжнародного договору взяла на себе зобов'язання з упровадження у своє законодавство положень Директиви про поглинання у строки, визначені в додатку XXXIV до Угоди.

Виконуючи обов'язки з адаптації її корпоративного законодавства до законодавства Європейського Союзу, Верховна Рада України прийняла Закон №1983-VIII, яким доповнено Закон України «Про акціонерні товариства» положеннями, що передбачають примусове відчуження міноритарними акціонерами належних їм акцій на вимогу власників, в тому числі, домінуючого контрольного пакета акцій.

Надаючи оцінку продажній ціні акцій у процедурі сквіз-ауту відносно ПрАТ «МК «Азовсталь» суд приймає до уваги, що у згаданій Директиві про пропозиції поглинання йдеться про необхідність дотримання принципів захисту прав міноритарних акціонерів, справедливої продажної ціни акцій у процедурах примусового вилучення акцій.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу, що при примусовому вилученні майна надзвичайно важливим є отримання справедливої компенсації до моменту такого вилучення. У справі Bramelid and Malmstrom v. Swedwen (1982), де вперше постало питання щодо порушення прав власності вилученням акцій у процедурі сквіз-аут, Європейська комісія з прав людини вказала, що речення перше ст.1 Протоколу першого до Конвенції охоплює право власності на акції, незважаючи на їх комплексну природу. Комісія вказала, що в окремих випадках обов'язок передати своє майно іншій особі є допустимим. Такі випадки не суперечать ст.1 Протоколу першого Конвенції, проте в будь-якому разі необхідно гарантувати, що закон не створює нерівність сторін, за якої одна з них може бути свавільно та несправедливо позбавлена своєї власності на користь іншої. Питання примусового викупу акцій міноритаріїв було також предметом скарги у справі OFFERHAUS AND OFFERHAUS V. THE NETHERLANDS, заява №35730/97). ЄСПЛ рішенням від 16.01.2001 відмовив у допуску, але вказав, що, встановлюючи порушення ст.1 Протоколу першого, необхідно визначити, чи забезпечують засоби досягнення мети справедливий баланс інтересів. Ключовими для цього є умови компенсації, які не повинні створювати непропорційний тягар для міноритарних акціонерів.

Також враховується позиція Верховного Суду, яка викладена у низці постанов та відповідно до якої при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати (наприклад, постанови Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, від 18.02.2021 у справі № 908/3492/19, від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

У ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою) (ч.1 ст.8 Закону).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.

У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність (ч.2 ст.8 Закону).

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення (ч.3 ст.8 Закону).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Зокрема, під час проведення оцінки майна та майнових прав (майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, є обов'язковим для застосування Національний стандарт № 1, затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 (надалі - Національний стандарт № 1).

Національний стандарт № 3, затверджений постановою КМУ від 29.11.2006 № 1655 (надалі - Національний стандарт № 3), є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки цілісного майнового комплексу суб'єкта господарювання (далі - цілісний майновий комплекс) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку цілісного майнового комплексу.

У Національному стандарті № 3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Відповідно до п. 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів). Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об'єктивний розрахунок ринкової вартості акцій.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 уточнено правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 наступним чином:

- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті;

- у зв'язку з цим має бути обов'язково застосований Національний стандарт № 3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за № 924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);

- майновий метод оцінки має бути обов'язково застосований поряд з іншими методами оцінки;

- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом № 1.

Слід зазначити, що в постанові від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт № 1 та Національний стандарт № 3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: «ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства».

В постанові від 16.02.2021 у справі №910/8714/18, у якій, доречно зазначити, співвідповідачем виступало ПрАТ «МК «Азовсталь» та яка стосується процедури сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь», Верховний Суд, скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передаючи справу на новий розгляд, вказав про передчасність відхилення судами першої та апеляційної інстанцій доводів позивача щодо неправомірності здійснення оцінки ринкової вартості акції ПрАТ «МК «Азовсталь» саме в пакеті розміром 3,256%. Відзначив, що висновок судів ґрунтується на тому, що чинним законодавством не передбачено мінімальний розмір пакета акцій, який оцінюється для визначення ринкової вартості однієї простої іменної акції товариства, і оцінка однієї простої іменної акції на підставі 3,256% пакета акцій не заборонена законом. Оскільки станом на дату початку процедури сквіз-ауту розмір міноритарного пакету акцій у Товаристві становив 3,256%, тому договір укладений про надання послуг з оцінки саме такого пакета акцій. При цьому суд апеляційної інстанції послався на відсутність зазначення в рецензіях на Звіт, наданих ВГО "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" та Фондом державного майна України, про те, що обрання в якості об'єкта оцінки 3,256% пакета акцій будь-яким чином вплинуло на правильність виконання оцінки або відповідність застосованих процедур вимогам нормативно-правових актів з оцінки. З викладеного Верховний Суд підсумував, що суди попередніх інстанцій обмежились посиланням на відсутність законодавчої заборони та зауважень з цього питання в рецензіях на Звіт, яким визначалась ринкова вартість однієї простої іменної акції Товариства станом на 2 березня 2018 року саме в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду. Однак суди безпосередньо не досліджували питання, чи обґрунтовано здійснена оцінка ринкової вартості акції Товариства саме в складі зазначеного пакету, чи мала така оцінка вплив на розмір визначеної за її результатами ринкової вартості (зокрема, у вигляді зменшення її порівняно з оцінкою у складі пакету акцій кількістю 100% від статутного фонду) та чи забезпечує наведена оцінка визначення справедливої та обґрунтованої компенсації міноритарним акціонерам вартості примусово викуплених у них акцій. Також Верховний Суд звернув увагу, що дослідження наведених обставин має істотне значення для вирішення даного спору, адже наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакету акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв'язку з примусовим відчуженням належних йому акцій.

З огляду на викладене слід визнати безпідставними доводи третьої особи про незастосовність висновків Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 до даної справи.

Будь-як не заперечується, що процедура обов'язкового продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» проведена на умовах п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII та що для цілей цього пункту ціною обов'язкового продажу акцій щодо акцій інших товариств (крім акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру) є ринкова вартість акцій, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.

Положення щодо ціни акцій, які містить ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», є дійсно відмінними. Так, згідно з ч.5 ст.65-2 цього Закону Ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;

2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

Але ж саме про метод оцінки при визначенні ринкової справедливої вартості ціни акції, про обов'язково необхідний підхід (механізм) при проведенні саме оцінки згідно зі ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства» сформулював правові висновки Верховний Суд в постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 і ці висновки безумовно є застосовними до даної справи.

Застосування відповідної процедури з особливостями, передбаченими пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII, не звільняє заявника вимоги від обов'язку надати міноритарним акціонерам компенсацію в розмірі справедливої вартості належних їм акцій.

Зі Звіту ТОВ «Оціночний стандарт» від 05.03.2018 слідує, що ринкова вартість однієї акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» для цілей реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимоги особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій станом на 02.03.2018 становить 0,564 грн.

Саме на підставі вказаного Звіту Наглядовою радою ПрАТ «МК «Азовсталь» затверджено ринкову вартість (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у розмірі 0,564 грн та виходячи з цієї вартості в подальшому було списано акції цього Товариства, що належали позивачам 1, 2, 4 та Денисенко Т.І., як міноритарним акціонерам, на користь заявника вимоги.

Встановлено, що при складанні Звіту ТОВ «Оціночний стандарт» від 05.03.2018 про оцінку ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «МК Азовсталь» станом на 02.03.2018 була прийнята концепція ринкової вартості, але застосовано виключно порівняльний підхід і лише на підставі даних продажу пакетів акцій на фондових біржах та у позабіржових торгівельно-інформаційних системах (стор. 6, 13, 50 Звіту), ринкова вартість акцій визначена у складі пакетів 3,256% від статутного фонду (у міноритарному пакеті).

Таке є необґрунтованим і призвело до істотного заниження отриманого результату - 0,564 грн за одну акцію.

Ринкова вартість однієї простої іменної акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» не визначалась ні майновим методом - з посиланням на недоступність даних бухгалтерської звітності ПрАТ «МК «Азовсталь» про балансову вартість активів (с. 12, 48 Звіту), ні доходним методом - з посиланням на складність спрогнозувати грошовий потік (с. 12, 48, 49 Звіту).

У Звіті вказано, що порівняльного підходу для оцінки 1 акції ПрАТ «МК «Азовсталь» з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу достатньо.

Проте, така позиція оцінювача суперечить абз.2 п. 37 Національного стандарту №1, в якому закріплено, що неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу може бути лише пов'язана з повного відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації.

Необхідно звернути увагу, що замовником вказаної оцінки був сам емітент - ПрАТ «МК «Азовсталь», у розпорядженні якого мала б бути відповідна документація.

Ціна акцій, яка ґрунтується на висновку суб'єкта оціночної діяльності, вчиненому з порушенням нормативно-правових актів, не може вважатися дійсною ринковою ціною.

Наглядова рада може брати до уваги вартість цінних паперів, визначену суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, у разі наявності такої оцінки, однак затверджена ринкова вартість не може бути меншою ніж та, що визначена відповідно до ч.2 ст. 8 Закону «Про акціонерні товариства».

Звіт ТОВ «Оціночний стандарт» від 05.03.2018, складений з порушеннями вимог законодавства, не може бути підставою визначення ринкової вартості акцій ПрАТ «МК «Азовсталь».

Той факт, що в адресованому ПрАТ «МК «Азовсталь» листі НКЦПФР від 06.09.2018 №26/04/26629, на який в тому числі спирається третя особа, Комісія повідомляє про те, що за наслідками опрацювання запитаних та отриманих від ПрАТ «МК «Азовсталь» документів та інформації фактів порушень вимог законодавства при реалізації процедури обов'язкового продажу акцій Комісією не виявлено, не спростовує неправильності та неправомірності визначення ціни продажу акцій суб'єктом оціночної діяльності, яка в свою чергу була затверджена Наглядовою радою ПрАТ «МК «Азовсталь».

У Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, вказано, що у багатьох випадках балансова вартість акцій вважається самою консервативною оцінкою, і в цьому випадку вона може застосовуватися для оцінювання нижньої межі вартості акцій. Автори методики також зазначають, що в Україні при оцінюванні акцій балансова вартість часто виступає на перший план, що пов'язано з відсутністю об'єктивної інформації для використання інших методів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

У розділі 1 вказаного положення визначено, що норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення: баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; власний капітал - різниця між активами і зобов'язаннями підприємства.

У розділі 2 Національного положення встановлено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Відповідно до опублікованої ПрАТ «МК «Азовсталь» своєї річної фінансової звітності станом на 31.12.2017, в якій відображено активи, зобов'язання і власний капітал Товариства, на 31.12.2017 власний капітал (чисті активи) Товариства (рядок 1495) складає 26 250 667 000 грн, кількість акцій, випущених ПрАТ «МК «Азовсталь», складає 4 204 000 000 шт.

Фінансова звітність ПрАТ «МК «Азовсталь» за 2017 рік є належним та допустимим доказом, на підставі якого можна визначити вартість чистих активів товариства.

Отже, суд вважає за можливе визначити вартість однієї акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ «МК «Азовсталь» на рівні 6,2442 грн (26 250 667 000 грн/4 204 000 000 шт. акцій), за формулою, яка наведена у розд. 3.6. «Визначення вартості акцій за балансовим методом» Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18.

Таке визначення узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 і така визначена судом вартість однієї акції дорівнює щонайменш можливій справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ «МК «Азовсталь».

Таким чином, доводи позивачів про суттєве заниження ціни обов'язкового продажу у процедурі сквіз-ауту відносно ПрАТ «МК «Азовсталь» знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Ціна продажу акцій, за якою примусово вилучені акції у міноритарних акціонерів, не є справедливою, визначена суб'єктом оціночної діяльності поза дотримання вимог ст.8 Закону «Про акціонерні товариства», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», не відповідає критеріям справедливості та пропорційності.

Але при цьому суд не знаходить підставними переконання позивачів про можливість використання для цілей визначення ціни продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» за формулою «чистих активів» відомостей про фінансові показники діяльності цього Товариства, що зазначені в Меморандумі про пропозицію від 19.04.2018 стосовно зареєстрованих Компанією Metinvest B.V. у Нідерландах єврооблігацій, який вміщений на офіційному сайті Компанії, і відносно цього є слушними аргументи третьої особи, які суд поділяє.

Насамперед зазначається і на цьому акцентується, що при розгляді справи суд не визначає ринкову вартість акцій для цілей їх примусового продажу, а визначає суму справедливої недоотриманої компенсації, яку мають отримати позивачі внаслідок непропорційного втручання в права власності та внаслідок неправомірно визначеної та вже реалізованої продажної ціни акцій під час застосованої відносно ПрАТ «МК «Азовсталь» процедури обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

Тобто у справі підлягає визначенню сума справедливої компенсації у значенні ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст. 321 ЦК України, ст.1 Протоколу 1 Конвенції, яку позивачі 1, 2, 4 та Денисенко Т.І. мали б отримати за 1 акцію в результаті примусового викупу їх акцій.

Використання відомостей з джерел, які не належать до офіційної фінансової звітності ПрАТ «МК «Азовсталь» у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідних національних стандартів не має під собою підґрунтя з огляду на приведене вище.

За таких викладених обставин та враховуючи отримання позивачами 1, 2, 4 та Денисенко Т.І. коштів з розрахунку 0,564 грн за акцію, суд дійшов висновку, що позивачі мають право на отримання доплати справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій у сумах з розрахунку 5,6802 грн за акцію (6,2442 грн - 0,564 грн), що становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) ПрАТ «МК «Азовсталь», та вартістю акцій, за якою відбувся викуп в процедурі сквіз-ауту цього Товариства.

Зважаючи на заперечення третьої особи відносно остаточно визначеного позивачами складу відповідачів, переконання третьої особи про необхідність закриття провадження у справі у відношенні відповідача-2 - кінцевого бенефіціарного власника Ахметова Р.Л., оскільки спір в цій частині не належить до розгляду в порядку господарського судочинства та відноситься за суб'єктним складом до юрисдикції загального суду, як на спростування цих заперечень зазначається наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.12.2021 у справі № 905/2291/19 та в постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 914/1804/18 публічна безвідклична вимога є одностороннім правочином примусового продажу акцій.

Згідно з п.4 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарського суду відносяться спори з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових відносинах.

Таким чином, спір з правочину обов'язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут стосується наслідків правочину щодо акцій, а отже належить до юрисдикції господарського суду.

В постановах Верховного Суду у справах №908/137/18, №905/671/19, №905/1926/18, №905/1925/18, №906/453/19, 908/3492/19 сформульовані висновки про те, що спори щодо оскарження процедур сквіз-аут, позовними вимогами в яких є недійсність правочину, визнання права на отримання компенсації, стягнення збитків або стягнення компенсації вартості акцій, в тому числі заявлені колишніми акціонерами - фізичними особами до учасників процедури сквіз-аут, заявників публічної вимоги - в т.ч. фізичних осіб, розглядаються господарськими судами.

Кінцевий бенефіціарний власник - фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність компанії, а саме: володіє часткою не менше 25% статутного капіталу компанії самостійно або через своїх пов'язаних осіб (фізичних або юридичних), або здійснює фактичний контроль незалежно від формального володіння.

На момент набрання чинності Законом №1983-VIII та на час проведення процедур сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» Компанія Metinvest B.V. була власником домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», а Компанія Metinvest International S.A. та ТОВ «Метінвест Холдинг» та заявник публічної вимоги - Компанія Barlenko LTD - дочірні компанії знаходились під контролем Компанії Metinvest B.V.

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ПрАТ «МК Азовсталь» - Ахметов Р.Л.,- 74,24 %, що означає непрямий вирішальний вплив (відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань).

У справі № 905/671/19 Верховний Суд вказав, що оскільки ознакою домінуючого контрольного пакету акцій є наявність повного контролю над товариством з боку мажоритарного акціонера (його афілійованих осіб чи осіб, що діють з ним спільно на підставі угоди), то позивач (колишній міноритарний акціонер) має право вибору щодо відповідача, адже вигоду від викупу акцій у міноритарних акціонерів отримує насамперед товариство, у якого суттєво знижуються витрати, а також мажоритарний акціонер, який отримує повний контроль над товариством. Мажоритарний акціонер може не бути покупцем акцій у процедурі сквіз-аут. Відсутні підстави вважати, що саме покупець, який просто формально діяв у правовідносинах від імені групи пов'язаних / афілійованих осіб, отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.

Також Верховний Суд зазначив, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси». Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.

Процедура сквіз-ауту не є правочином ПрАТ «МК Азовсталь», а є правочином власника (осіб, що діють спільно) домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», яким є Компанія Metinvest B.V. та її афілійовані особи, в тому числі кінцевий бенефіціарний власник Ахметов Р.Л., від імені яких на підставі договору від 27.02.2018 діяла Компанія Barlenco LTD.

Внаслідок цього правочину Компанія Metinvest B.V. та її кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_4 набули прямо та опосередковано право власності на акції ПрАТ «МК «Азовсталь».

Згідно зі ст. 22 ЦК України «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди» особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3).

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правами фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ч. 1 ст. 1190 ЦК України).

У відповідності до ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1). Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч.2). Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4).

Таким чином, якщо спільними діями або бездіяльністю учасників правовідносин з обов'язкового продажу акцій (сквіз-аут) спричиняється шкода іншим учасникам зазначених відносин (міноритарним акціонерам), то вони несуть відповідальність як солідарні боржники. Для виникнення солідарного обов'язку з відшкодування шкоди необхідно встановити, що особи діяли з єдністю наміру або заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними сукупними діями. Спільною вважається шкода як неподільний результат неправомірних дій або бездіяльності двох і більше осіб. У заподіянні шкоди спільними діями має місце єдність дій заподіювачів, яка полягає у такому їх взаємозв'язку, при якому виключення хоча би однієї із цих дій із комплексу діянь співзаподіювачів не призводить до виникнення спільного шкідливого результату.

Суд знаходить доведеним у даній справі завдання збитків (завдання шкоди) взаємопов'язаними сукупними діями відповідачів на шкоду позивачам з єдністю несправедливого до міноритарних акціонерів наміру - викупу акцій міноритарних акціонерів за заниженою ціною, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України відповідачі мають нести солідарну відповідальність перед потерпілими - позивачами у вигляді доплати суми справедливої компенсації за примусово вилучені акції з розрахунку 5,6802 грн за акцію (6,2442 грн (справедлива ціна однієї акції) - 0,564 грн (продажна ціна однієї акції, за якою відбулося відшкодування у процедурі сквіз-ауту).

Позиція третьої особи про те, що в даному випадку не може мати місце солідарне стягнення (з посиланням на постанову Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 161/10117/21), оскільки заявлення солідарної вимоги про стягнення кондикційних виплат не передбачене законом, є помилковою внаслідок викладеного та, крім того, зазначається наступне.

Кондикція в даному випадку не є самостійним способом захисту права (в такому випадку солідарне зобов'язання дійсно не виникає), зобов'язання є не суто кондиційним (є змішаним). За характерними ознаками зобов'язання відносно вигодонабувачів підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, однак при цьому воно виникло внаслідок проведення процедури сквіз-ауту за неправомірно визначеною ціною продажу акцій на шкоду міноритарним акціонерам та має фактичне вираження у зобов'язанні здійснити доплату недоотриманої компенсації за примусово вилучені акції в розмірі, що становить різницю між справедливою вартістю (нижчий рівень якої встановлюється за допомогою оцінки однієї акції за майновим методом) та фактично сплаченою вартістю акцій за заниженою ціною однієї акції, яка недобросовісно (формально) затверджена Наглядовою радою ПрАТ «МК «Азовсталь» і таке рішення Наглядової ради є виконаним.

Підґрунтям виникнення зобов'язання є заподіяння збитків (майнової шкоди) внаслідок спільних дій (бездіяльності) відповідних осіб щодо допущення неправомірності та несправедливості у процедурі сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь».

Окремо відзначається, що в розрізі остаточного визначення позивачами кола відповідачів та способів захисту позов пред'явлений узгоджено з усталеними наразі висновками Верховного Суду.

Так в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 зазначається, що колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК.

Вирішуючи заявлення позивачів про застосування подвійної справедливо визначеної ціни продажу акцій з огляду на вимоги Директиви від 21.04.2004 2004/25/ЄС про пропозиції поглинання, незапровадження штрафних санкцій за порушення у проведеній процедурі обов'язкового продажу/примусового викупу акцій у міноритарних акціонерів у Законі України «Про акціонерні товариства» та при цьому, зважаючи на встановлення у ч.6, 7 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» подвійної (на найбільшу з трьох) ціни обов'язкового продажу акції на випадок невиконання передбачених у ст.65, 65-1 цього Закону відповідних вимог у разі придбання контрольного пакету акцій, значного контрольного пакету акцій, суд насамперед звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18, у якій сформована єдина правозастосовча практика з висвітленням прогалин в Законі України «Про акціонерні товариства» відносно запроваджених з прийняттям Закону № 1983-VІІІ процедур обов'язкового продажу акцій крізь призму Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, яка ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, додатком до якої є Директива про пропозиції поглинання.

Так, Велика Палата Верховного Суду висновує:

7.6. Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

7.7. Відповідно до частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

7.8. Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

7.9. 14 червня 1994 року було укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами. Угода передбачала процес зближення існуючого та майбутнього законодавства України із законодавством співтовариства. Україна зобов'язалася вживати заходи для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведено у відповідність із законодавством співтовариства.

7.10. 21 березня 2014 року підписано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода). Ця Угода була ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII і є невід'ємною частиною українського законодавства. Відповідно до статті 480 Угоди додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.

7.11. Додатком XXXIV до глави 13 «Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» Угоди передбачено, що Україна зобов'язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства Європейського Союзу про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит у встановлені додатком терміни. У цьому додатку наведено й Директиву про поглинання. Відповідно до графіка, зазначеного у додатку, положення цієї Директиви повинні бути впроваджені протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою. Таким чином, Україна відповідно до міжнародного договору взяла на себе зобов'язання з упровадження у своє законодавство положень Директиви про поглинання у строки, визначені в додатку XXXIV до Угоди.

7.12. Згідно з частиною третьою статті 249 Договору про заснування Європейської Спільноти директива є обов'язковою для кожної держави-члена, якій вона адресована, стосовно визначеного в ній результату, однак залишає державам вибір форми та засобів його досягнення. Директива покладає на держави-члени обов'язок видавати правові акти для досягнення результату, зазначеного в директиві (імплементувати директиву у внутрішнє законодавство). Отже, директиви не є актами, які безпосередньо регулюють відповідні відносини у державах-членах, таке регулювання запроваджується внаслідок імплементації директив у внутрішні правопорядки. Проте обов'язок України з імплементації Директиви про поглинання випливає не з Договору про заснування Європейської Спільноти, не з членства України в Європейському Союзі, а з ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII Угоди, яка встановлює певні міжнародні зобов'язання України.

7.13. Директива про поглинання регулює відносини за участю акціонерних товариств, усі або частина акцій яких знаходяться в обігу на регульованому ринку. Оскільки ця Директива встановлює лише мінімальні стандарти в цій сфері, то держави можуть поширити її дію і на інші товариства.

7.14. Згідно з частиною другою статті 15 Директиви про поглинання держави-члени повинні забезпечити, щоб оферент був спроможний вимагати від усіх власників решти цінних паперів продати йому/їй ці папери за справедливою ціною. Держави-члени можуть запровадити таке право у наступних ситуаціях: (а) у разі, якщо оферент володіє акціями, що складають не менше, ніж 90 % капіталу, що дає право голосу та 90 % голосів у компанії-адресата оферти, або (b) у разі, якщо, після прийняття пропозиції, оферент придбав або остаточно зобов'язався придбати цінні папери, що представляють не менше 90 % капіталу адресата оферти, що забезпечує право голосу та 90 % голосів, що були предметом оферти. У випадку, передбаченому пунктом (а), держави-члени можуть встановити вищий поріг, котрий, однак, не може бути вищим, ніж 95 % капіталу, що дає право голосу.

7.15. Україна виконуючи обов'язки з адаптації її корпоративного законодавства до законодавства Європейського Союзу, запровадила інститути витіснення та примусового продажу (squeeze-out і sell-out). Таке запровадження має більш широкий характер, аніж це передбачено мінімальними стандартами Директиви про поглинання: ці інститути були запроваджені щодо всіх акціонерних товариств, а не тільки тих, акції яких знаходяться в обігу на регульованому ринку; вони були запроваджені не лише у зв'язку із пропозицією про поглинання і після його завершення та стосувалися всіх акціонерних товариств, які на дату набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» мали серед акціонерів власника домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства. Водночас Україна застосувала вищий відсоток володіння акціями (95 %), який надає акціонеру право на сквіз-аут, порівняно з мінімально дозволеним Директивою (90 %).

7.16. Відповідно до положень статей 85, 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні.

7.17. Виконуючи міжнародні зобов'язання України за Угодою, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», яким доповнено Закон України «Про акціонерні товариства» статтею 652.

7.18. Відповідно до частини четвертої статті 652 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 651 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або будь-яка її афілійована особа, або уповноважена особа має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства. У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство зобов'язані у безумовному порядку продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги.

7.19. Відповідно до частини дев'ятої статті 652 Закону України «Про акціонерні товариства» заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції.

7.20. Зазначеними нормами Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено примусове відчуження міноритарними акціонерами належних їм акцій на вимогу власників домінуючого контрольного пакета акцій.

7.21. Запровадження державою зазначеного законодавчого регулювання зумовлено наявністю інтересів суспільства у сталому функціонуванні та розвитку акціонерних товариств, що забезпечує робочі місяця та сплату податків у державі, зростанні інвестиційної привабливості акціонерних товариств, зменшенні корпоративних конфліктів, рейдерства тощо. Зазначене вимагає належного рівня корпоративного управління та мінімізації пов'язаних із цим витрат, необхідних, зокрема, для підтримання інфраструктури, пов'язаної зі скликанням загальних зборів акціонерного товариства або з реалізацією акціонерами своїх інших прав та повноважень.

7.22. Отже, забезпечення можливості примусового викупу акцій може відповідати інтересам суспільства. Проте ця процедура, як і будь-який інший спосіб примусового відчуження об'єктів права власності, має застосовуватись у виключних випадках задля досягнення легітимної мети та з дотриманням балансу інтересів усіх акціонерів, у тому числі щодо виплати власником домінуючого контрольного пакета акцій компенсацій міноритарним акціонерам у розмірі справедливої вартості належних їм акцій.

7.23. Власник домінуючого контрольного пакета акцій при прийнятті рішення про примусовий викуп акцій та надісланні відповідної вимоги про придбання акцій повинен мати легітимну мету позбавлення міноритарних акціонерів права власності на належні їм акції, яка підлягає перевірці судом у разі виникнення відповідного спору.

7.24. Отже, у разі оскарження міноритарними акціонерами процедури примусового відчуження належних їм акцій суд має встановити: 1) чи проводилась ця процедура відповідно до норм закону; 2) чи здійснювалась вона з легітимною метою, а саме чи відповідали мотиви мажоритарних акціонерів суспільним інтересам у запровадженні цієї процедури; 3) чи є запропонована міноритарним акціонерам вартість викупу акцій справедливою, та відповідно, чи дотриманий критерій пропорційності втручання у права позивачів.

7.25. Критерій пропорційності вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей. Дотримання вказаного критерію передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано розумного балансу між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Одним із важливих елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право на мирне володіння майном є надання справедливої та обґрунтованої компенсації.

7.26. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ умови компенсації примусового відчуження активів, згідно з положеннями національного законодавства, є значущими для оцінки того, чи оскаржуваний захід зберігає необхідний справедливий баланс, та особливо для визначення того, чи покладає такий захід непропорційний тягар на особу (власника).

7.27. У пункті 39 рішення від 21 лютого 1986 року в справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» Суд указав, що передання права власності від однієї особи до іншої без сплати суми, яка більш-менш відповідає вартості майна, звичайно становить непропорційне втручання, яке не можна вважати виправданим у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

7.28. З урахуванням викладеного вище, перевіряючи доводи позивачів щодо порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у спірних правовідносинах, суди першої та апеляційної інстанцій мали б установити, чи містить процедура обов'язкового продажу акцій, передбачена статтею 652 Закону України «Про акціонерні товариства», чіткий та прозорий порядок визначення ціни акцій, та чи містять положення Закону України «Про акціонерні товариства» запобіжники проти можливої недобросовісної поведінки власників товариств, які мають можливість занизити вартість акцій під час їх викупу, і, як наслідок, чи здатні встановлені у наведеній нормі умови компенсації, які не повинні створювати непропорційний тягар для міноритарних акціонерів, гарантувати повне відшкодування вартості майна (акцій). Наведене надасть можливість зробити висновок, чи може вважатися визначеною справедливо зазначена у публічній вимозі ціна акцій, за умови, що міноритарний акціонер законом не наділений правом впливати на визначення ціни викупу у нього акцій. …

7.34. Велика Палата Верховного Суду вважає, що запровадження державою спеціальної процедури з примусового відчуження акцій на користь приватних осіб в будь-якому випадку має супроводжуватися встановленням гарантій захисту прав особи, яка позбавляється майна, і такі гарантії мають бути передбаченими саме у цій процедурі.

7.35. Втім зазначених гарантій для міноритарного акціонера законодавче регулювання спірних правовідносин не містить, а можливість міноритарного акціонера захистити свої права в загальному порядку, визначеному нормами ЦК України, у спосіб пред'явлення вимоги про стягнення з особи, на користь якої відбулося примусове відчуження акцій, грошових коштів у розмірі різниці між визначеною ціною у публічній безвідкличній вимозі та справедливою ціною таких акцій або ж у спосіб визнання недійсним зазначеного правочину, не може вважатися достатньою гарантією захисту прав цього учасника, адже за таких обставин обов'язок доказування справедливої ціни викупу акцій буде здійснюватися вже після фактичної втрати слабшою, в цих відносинах, стороною права власності та супроводжуватись необхідністю понесення останньою значних витрат на проведення оцінки майна товариства, сплату судового збору, витрат на професійну правничу допомогу тощо.

Статтею 8 ЦК України передбачено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Загальними засадами цивільного законодавства є:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність.

Зазначається, що стаття 65 Закону України «Про акціонерні товариства» містить положення щодо придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій, стаття 65-1 цього ж Закону - положення щодо придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій.

Стаття 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» регулює питання обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

При цьому до особи (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності Законом №1983-VІІІ прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже була власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства, застосування положень статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачалося на умовах та в порядку п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VІІІ.

Як вже наводилося, у ПрАТ «МК «Азовсталь» на момент набрання чинності Законом №1983-VІІІ вже був власник (разом з афілійованими особами) домінуючого пакету акцій, тому до процедури сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» були застосовними передбачені Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1983-VІІІ особливості і це не залишається поза увагою суду при розгляді справи.

У ч.3 ст.65 та у ч.3 ст.65-1 Закону України «Про акціонерні товариства» визначені критерії визначення ціни обов'язкового продажу акції, такою ціною має бути найбільша з трьох передбачених у цих частинах цих статей.

У частинах 6 та 7 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», аналогію закону яких просять застосувати позивачі, передбачені наслідки невиконання визначених обов'язків у вигляді встановлення ціни обов'язкового продажу акцій, виходячи з найбільшої з трьох подвійних цін, передбачених у цих частинах цієї статті.

Так, згідно з ч.6 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», якщо заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, не виконали обов'язки, передбачені статтею 65 або 651 цього Закону у разі придбання контрольного пакета акцій, ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з таких:

1) подвійна ціна найвищої ціни, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції товариства протягом періоду часу, що минув з дати набуття контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті;

2) подвійна ціна найвищої ціни, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, набули опосередковане право власності на акції цього товариства протягом періоду часу, що минув з дати набуття контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) подвійна ринкова вартість акцій товариства, визначена відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги контрольного пакета акцій.

Згідно з ч.7 ст.65-2 якщо заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, не виконали обов'язки, передбачені статтею 651 цього Закону у разі придбання значного контрольного пакета акцій, ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) подвійна ціна найвищої ціни, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції товариства протягом періоду часу, що минув з дати набуття значного контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті;

2) подвійна ціна найвищої ціни, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, набули опосередковане право власності на акції цього товариства протягом періоду часу, що минув з дати набуття значного контрольного пакета акцій товариства, а також протягом 12 місяців, що передують цій даті, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) подвійна ринкова вартість акцій товариства, визначена відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги значного контрольного пакета акцій.

Представник позивачів надала пояснення з відсилкою до відповідних офіційних сайтів (інформаційна база даних НКЦПФР https://stockmarket.gov.ua, веб-сторінка ПрАТ «МК «Азовсталь» https://smida.gov.ua/db/prof/00191158), а також надалі - з посиланням на обставини, які встановлені судовими рішеннями у справі № 910/8714/18, спір у якій також пов'язаний із процедурою сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» (рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у цій справі), в тому числі за допомогою яких суд встановив порушення, подібні тим, за які Закон України «Про акціонерні товариства» передбачає застосування подвоєної ціни продажу акцій за ч.6, 7 ст.65-2 Закону.

У ч.1 ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що кожний акціонер акціонерного товариства - власник простих акцій товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), після розміщення у базі даних особи, яка провадить діяльність із оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, інформації про набуття особою (особами, що діють спільно) права власності на домінуючий контрольний пакет акцій має право вимагати здійснення обов'язкового придбання належних йому акцій, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій. У такому разі особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, зобов'язана придбати належні акціонерам акції у порядку, визначеному цією статтею.

Згідно з ч.4 ст.65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» ціна обов'язкового придбання акцій визначається відповідно до частин п'ятої - сьомої статті 652 цього Закону.

У п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII встановлено, що у разі якщо після набрання чинності цим Законом акціонер, який станом на дату набрання чинності цим Законом разом із акціями, що належать його афілійованим особам, є власником домінуючого пакета акцій, самостійно або через своїх афілійованих осіб здійснюватиме придбання акцій товариства (крім викупу акцій товариством відповідно до вимог статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства"), інші акціонери такого акціонерного товариства можуть скористатися правами, передбаченими статтею 653 Закону України "Про акціонерні товариства". При цьому такий акціонер, який здійснює придбання акцій, зобов'язаний здійснити повідомлення, передбачене частиною першою статті 652 Закону України "Про акціонерні товариства".

Також згідно з положеннями зазначеного пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII для цілей цього пункту ціною обов'язкового придбання акцій визначається найбільша з таких: 1) ціна, визначена відповідно до пункту 2 цього розділу; 2) найвища ціна акції, за якою власник домінуючого контрольного пакета здійснив придбання акцій після набрання чинності цим Законом.

Закон №1983-VIII набрав чинності 04.06.2017.

За змістом частини першої статті 652 Закону України "Про акціонерні товариства" особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов'язана подати офіційним каналом зв'язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і до товариства повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій (далі - повідомлення).

У частині другій статті 652 Закону України "Про акціонерні товариства" зазначено, що повідомлення має містить інформацію про: 1) кількість акцій товариства, що належали особі та її афілійованим особам до набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства; 2) структуру власності особи та її афілійованих осіб (якщо станом на дату повідомлення афілійованим особам належали акції товариства); 3) ціну, передбачену пунктами 1 та 2 частини п'ятої цієї статті; 4) дату набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства; 5) інформацію, передбачену пунктом 6 частини восьмої цієї статті.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 5 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», до якої відсилає пункт 3 частини другої статті 65-2 цього Закону, ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних: 1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття; 2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи.

Станом на дату набрання чинності Закону № 1983-VIII Компанії Metinvest B.V. прямо належало 74,6643% акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», на час процедури сквіз-ауту та пред'явлення публічної безвідкличної вимоги - 75,18456%, тобто збільшення кількості прямо належних акцій відбулось після набрання чинності Законом №1983-VIII.

Так, 10.10.2017 Компанія Metinvest B.V. придбала у ПрАТ «МК «Азовсталь» 21 869 405 штук простих іменних бездокументарних акцій за договором № 1/2017 купівлі-продажу акцій від 06.10.2017, внаслідок чого частка Компанії Metinvest B.V. збільшилася із 74,6643% до 75,18456% та було досягнуто значного контрольного пакету акцій (у прямому володінні).

15.01.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» на своєму офіційному сайті оприлюднило повідомлення про виникнення особливої інформації емітента, відповідно до якого цієї ж дати ПрАТ «МК «Азовсталь» отримало від ПАТ «Національний депозитарій України» реєстр акціонерів, сформований станом на 31.12.2017, відповідно до якого було виявлено зміну відомостей про власника акцій, якому належить 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Проте, є відсутніми докази і це не спростовано третьою особою, якими б підтверджувалось дотримання Компанією Metinvest B.V. процедури, визначеної ч.1 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», щодо подання відповідного повідомлення про придбання акцій після набрання чинності Законом №1983-VIII, чим порушено вимоги п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII.

Крім того слід зазначити, що за приписами ч. 3 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» товариство не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення зобов'язане розмістити його на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

В той же час, ПрАТ «МК «Азовсталь», будучи усвідомленим про укладення договору купівлі-продажу 06.10.2017, оскільки є стороною цього правочину, лише 15.01.2018 розмістило в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР, Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, на веб-сторінці Товариства (stockmarket.gov.ua smida.gov.ua, smida.gov.ua/db/prof/00191158) особливу інформацію про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків простих акцій товариства. Цю інформацію перевірив суд.

При цьому, в розкритій 15.01.2018 інформації не було зазначено ціну придбання, найвищу ціну придбання за останні 12 місяців перед набуттям.

Зважаючи на викладене слід визнати, що недотримання Компанією Metinvest B.V. вимог щодо повідомлення відповідно до ч.1 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» про придбання акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» після набрання чинності Законом №1983-VІІІ позбавило позивачів 1, 2, 4 та Денисенко Т.І. передбаченої законом можливості скористатися правом, визначеним ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» - вимагати обов'язкового придбання їх акцій.

Варто зазначити, що в постанові від 16.02.2021 у справі № 910/8714/18 (у якій досліджувались питання відносно процедури сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь»), Верховний Суд зазначив, що обставини дотримання чи недотримання вимог законодавства щодо забезпечення права міноритарних акціонерів вимагати обов'язкового придбання належних їм акцій (з визначенням ціни такого придбання згідно з вимогами відповідних законодавчих норм) до проведення процедури примусового викупу акцій є суттєвими для з'ясування збалансованості інтересів усіх акціонерів відповідного товариства, зокрема, враховуючи порядок визначення ціни обов'язкового придбання акцій, певною мірою відмінний від ціни обов'язкового продажу, передбаченої пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1983-VIII.

З огляду на приведені правові норми та зважаючи на зміст допущених порушень, зважаючи на приписи Директиви про поглинання, беручи до уваги спрямованість висновків Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, як про те заявляється позивачами, однак з обмеженням вихідної суми до суми визнаної судом справедливої вартості акції, з якої підлягає доплата, - 5,6802 грн.

Щодо заперечень третьої особи в цій частині зазначається наступне.

Дійсно, у Директиві про поглинання йдеться про те, що держави-члени повинні запровадити санкції проти будь-якого порушення національних законів, що замінюють цю Директиву (п.27 Преамбули), але ні Директива, ні Закон України «Про акціонерні товариства» не містять як таких санкцій.

Але ж застосування подвійної ціни не є санкцією та є мірою відповідальності, яка має виключно компенсаційний характер на захист прав міноритарних акціонерів, які не були забезпеченими внаслідок допущених згаданих порушень.

Посилання третьої особи на положення п.1 ч.9 ст.65, п.1 ч.11 ст.65-1 Закону України «Про акціонерні товариства» про непоширення положень ст.65 та ст.65-1 на особу, яка вже є власником контрольного пакета акцій, власником значного контрольного пакета акцій відповідно (з урахуванням кількості акцій, що належать їй та/або її афілійованим особам) не є підставними внаслідок викладеного вище, та крім того, ці норми й не застосовуються як такі, а за відповідними положеннями застосовується аналогія закону.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГК України, яка визначає способи захисту, права та законні інтереси суб'єктів господарювання і інших суб'єктів захищаються, поряд з іншим, шляхом стягнення збитків, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Аналогічні положення містяться у ст.16 ЦК України, якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Перша вимога позивачів полягає у визнанні за ними права на отримання з 12.04.2018 справедливої вартості за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» та встановленні її розміру на рівні 17 грн 085 коп. із розрахунку за 1 акцію.

Зазначається, що у відповідності до ч.9 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

У ч.13 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що перерахування всього обсягу грошових сум у порядку, встановленому частиною дев'ятою цієї статті, є належним виконанням заявником вимоги зобов'язання щодо оплати акцій, що придбаваються.

Відповідно до ч.5 ст.41 Конституції України примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. У ч.3 ст.321 ЦК України містяться аналогічні положення.

Тобто набуттю акцій мажоритарним акціонером має передувати повне відшкодування їх вартості з дотриманням вимог закону.

В даному випадку належним та таким, що відповідає приписам ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, способом захисту є визнання права акціонера на справедливу компенсацію (доплату) за примусово вилучені акції з встановленням розміру такої компенсації.

Акції міноритарних акціонерів у процедурі сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» списані, а отже примусово вилучені з власності акціонерів, 12.04.2018, відтак на цю дату у позивачів виникло право повного відшкодування справедливої вартості акцій і одразу зазначається, що внаслідок цього є помилковою позиція третьої особи про неправомірність заявлення позивачами до стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

В разі виникнення спору щодо розміру компенсації вартості акцій в процедурі сквіз-ауту рішення суду лише підтверджує або спростовує обґрунтованість заявлених міноритарним акціонером вимог та не є правовстановлюючим.

Варто відзначити, що такий підхід підкріплений Великою Палатою Верховного Суду у нещодавно прийнятій постанові від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22, у якій вирішено виключну правову проблему, яка полягає в тому, що в судовій практиці склались протилежні підходи щодо визначення моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання по поверненню безпідставно набутого майна.

Так, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

Зобов'язання з повної справедливої компенсації вартості примусово вилучених акцій у процедурі сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» не було виконано, натомість, була суттєво занижена ціна продажу через затвердження такої ціни Наглядовою радою за неправомірно виконаною оцінкою.

За таких обставин, суд вважає, що перша вимога позивачів підлягає задоволенню частково, а саме - суд визнає за позивачами право на отримання з 12.04.2018 справедливої недоотриманої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» у розмірі з розрахунку 5,6802 грн за одну акцію.

Щодо вимог про стягнення, то виходячи з встановленого судом розміру справедливої недоотриманої компенсації, визнання обґрунтованим застосування подвійної ціни продажу акцій за аналогією закону, а також враховуючи механізм розрахунків позивачів (подвійна ціна недоотриманої компенсації), визначені позивачами періоди стягнення (у періоді з 12.04.2018 по 08.07.2023, але починаючи з 13.04.2018 (1913 днів)), які суд визнав обґрунтованими, ці вимоги підлягають задоволенню частково та наступним чином:

З відповідачів солідарно на користь позивача-1 ОСОБА_1 підлягає стягненню:

- 11360,40 грн справедливої компенсації з розрахунку: 1000 шт. акцій х 11,3604 грн (5,6802 грн х 2) = 11360,40 грн;

- 7654,77 грн втрат від інфляції та 1785,29 грн - 3% річних у визначених позивачем-1 періодах.

З відповідачів солідарно на користь позивача-2 ОСОБА_2 підлягає стягненню:

- 34 081,20 грн справедливої компенсації з розрахунку: 3000 шт. акцій х 11,3604 грн (5,6802 грн х 2) = 34 081,20 грн;

- 22 964,30 грн втрат від інфляції та 5 355,88 грн - 3% річних у визначених позивачем-2 періодах.

З відповідачів солідарно на користь позивача-3 ОСОБА_3 підлягає стягненню:

- 56 802,00 грн справедливої компенсації з розрахунку: 5000 шт. акцій х 11,3604 грн (5,6802 грн х 2) = 56 802,00 грн;

- 38 273,83 втрат від інфляції та 8 926,47 грн - 3% річних у визначених позивачем-3 періодах.

В іншій частині позовні вимоги позивачів залишені без задоволення внаслідок наведених мотивувань суду.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи. Водночас, вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Висновки з питань повноти рішення викладені, наприклад, у рішеннях ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України».

Правова кваліфікація спірним відносинам, оцінка доводам учасників, які мають значення для вирішення спору, судом надана.

Щодо розподілу судового збору по справі суд зазначає, що згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Судовий збір за однією позовною вимогою немайнового характеру позивача-4 ТОВ «Велма Україна» становить 2481,00 грн та покладається на відповідачів в рівних долях порівну, з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача-4 підлягає стягненню по 1240,50 грн відшкодування судового збору.

Судовий збір за двома позовними вимогами (немайнового та майнового характеру) фізичних осіб - позивача-1, позивача-2 та позивача-3 (кожного окремо) становить 4962,00 грн.

Ухвалою суду від 09.08.2023 суд згідно з положеннями підпункту «а» пункту 2 частини 1, частини 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» звільнив позивача-3 ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання позову.

Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України з відповідача-1 та відповідача-2 (кожного окремо) підлягає стягненню на користь позивача-1 та позивача-2 по 1649,62 грн відшкодування судового збору.

Згідно з ч.2 ст.129 ГПК України з відповідача-1 та відповідача-2 (кожного окремо) в дохід державного бюджету України підлягає стягненню по 1649,62 грн судового збору.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Зазначається, що проти заяви позивачів про здійснення розподілу судових витрат (б/н від 08.03.2024) свої заперечення надала третя особа - ПрАТ «МК «Азовсталь», зокрема зазначивши, що нормами ГПК України не передбачена можливість стягнення судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, з учасника справи, який має статус третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Водночас, як докладніше відображено в описовій частині рішення, у поданій заяві про виправлення описок (б/н від 15.04.2024) з первісно визначеного кола суб'єктів витрат на правничу допомогу позивачами (представником) третю особу ПрАТ «МК «Азовсталь» виключено.

Питання розподілу цих витрат вирішено згідно із заявою про здійснення розподілу судових витрат з врахуванням заяви про виправлення описок б/н від 15.04.2024.

Позивачі просять стягнути солідарно з гр. ОСОБА_4 , Приватної компанії «Метінвест Б.В.»:

- на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп.,

- на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп.,

- на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп.,

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 250 грн 00 коп.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За положеннями ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За положеннями ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заява позивачів щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу подана з дотриманням встановлених вимог.

На підтвердження надання, отримання правничої допомоги та фактичної оплати послуг до заяви додані такі документи:

- договір про надання правової допомоги б/н від 31.07.2021 між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною та замовником ОСОБА_1 ;

- договір про надання правової допомоги б/н від 09.08.2021 між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною та замовником ОСОБА_2 ;

- договір про надання правової допомоги б/н від 07.11.2021 між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною та замовником ОСОБА_3 ;

- договір про надання правової допомоги б/н від 28.08.2021 між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною та замовником Товариством з обмеженою відповідальністю «Велма Україна».

Договори містять аналогічні умови. Так, згідно з п.1.1 договорів адвокат зобов'язується надавати замовнику правову допомогу з питання захисту порушених прав та інтересів замовника в ході примусового викупу належних замовнику на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на підставі відповідної публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій (процедура сквіз-ауту), в обсязі та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов'язується оплатити послуги в порядку та строки, обумовлені сторонами. У п.1.2 визначений обсяг (перелік) об'єктивно необхідних та можливих послуг, а у п.3.1 договорів узгоджено, що за правову допомогу, передбачену у п.1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду із розрахунку 1000,00 грн за 1 годину витраченого адвокатом часу для надання правової допомоги.

Також представлені:

- виконаний адвокатом розрахунок судових витрат у справі № 905/692/22 (від 08.03.2024) на загальну суму 49000,00 грн (далі - розрахунок судових витрат);

- квитанції до прибуткових касових ордерів про сплату замовниками адвокату загальної суми 49000,00 грн;

- акт виконаних робіт б/н від 08.03.2024 до договору про надання правничої допомоги від 31.07.2021, договору про надання правничої допомоги від 09.08.2021, договору про надання правничої допомоги від 07.11.2021, договору про надання правничої допомоги від 28.08.2021, який підписаний адвокатом Погрібною С.О., з одного боку, та з іншого боку - замовниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Велма Україна» та згідно з яким адвокат не має претензій відносно оплати послуг, а замовники засвідчують відсутність претензій відносно наданих адвокатом послуг (далі - акт виконаних робіт).

Акт виконаних робіт містить дублювання розрахунку судових витрат, який, в свою чергу, фактично є описом виконаних робіт (наданих адвокатських послуг).

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, нормами ГПК України передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно з актом виконаних робіт, розрахунком, які узгоджуються з матеріалами справи, адвокатом виконано роботу з опрацювання відповідних матеріалів та інформації задля підготовки позову для подання до господарського суду, а також виконано подальшу роботу у справі в розрізі складання та подання до суду заяв, клопотань, заперечень, пояснень. Також здійснювалось представництво позивачів в засіданнях суду по справі.

Суд вважає, що визначена та узгоджена в акті виконаних робіт загальна вартість послуг, які стосуються підготовки і пред'явлення позову та супроводження справи в інтересах позивачів, відповідає укладеним договорам, є обґрунтованою, співмірною з необхідним обсягом послуг адвоката, складністю послуг з огляду на правову кваліфікацію спірних правовідносин, та не є несправедливою до відповідачів.

У ч.4 ст.129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати (мається на увазі - крім судового збору), пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, частиною 9 ст.129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на характер спору, який пов'язаний з непропорційним втручанням відповідачів у права позивачів, суд визнав за необхідне покласти витрати на правничу допомогу на відповідачів повністю, в рівних долях.

Заявлення позивачів про солідарне стягнення в відповідачів сум витрат на правничу допомогу не є обґрунтованим та правомірним. Витрати на правничу допомогу не є грошовим зобов'язанням, відносно якого закон передбачає можливість солідарної відповідальності (солідарного відшкодування), а є передбаченими законом судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи в суді, які несуть сторони (сторона) залежно від результатів розгляду справи.

За таких обставин, з відповідача-1 та відповідача-2 (кожного окремо) на користь кожного з позивачів підлягає стягненню по 6125,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 20, 126, 129, 194, 195, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» про визнання права на отримання з 12.04.2018 справедливої вартості за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158) та встановлення її розміру на рівні 17 грн 085 коп. із розрахунку за 1 акцію - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» (код ЄДРПОУ 34564181) право на отримання з 12.04.2018 справедливої недоотриманої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158) у розмірі з розрахунку 5,6802 грн за одну акцію.

2. Позовні вимоги про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.», номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди загальної суми 31283 грн 40 коп. - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 11 360 /одинадцять тисяч триста шістдесят/ грн 40 коп. справедливої компенсації за примусово вилучені у процедурі сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» акції, 7 654 /сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири/ грн 77 коп. втрат від інфляції та 1 785 /одну тисячу сімсот вісімдесят п'ять/ грн 29 коп. - 3% річних.

3. Позовні вимоги про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди загальної суми 93850 грн 10 коп. - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 34 081 /тридцять чотири тисячі вісімдесят одну/ грн 20 коп. справедливої компенсації за примусово вилучені у процедурі сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» акції, 22 964 /двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири/ грн 30 коп. втрат від інфляції та 5 355 /п'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять/ грн 88 коп. - 3% річних,

4. Позовні вимоги про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.», номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) на користь ОСОБА_3 на відшкодування шкоди загальної суми 156416 грн 80 коп. - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 56 802 /п'ятдесят шість тисяч вісімсот дві/ грн 00 коп. справедливої компенсації за примусово вилучені у процедурі сквіз-ауту ПрАТ «МК «Азовсталь» акції, 38 273 /тридцять вісім тисяч двісті сімдесят три/ грн 83 коп. втрат від інфляції та 8 926 /вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість/ грн 47 коп. - 3% річних.

5. В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» до ОСОБА_4 та Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») залишити без задоволення.

6. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 6 125 /шість тисяч сто двадцять п'ять/ грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 1 649 /одну тисячу шістсот сорок дев'ять/ грн 62 коп. відшкодування судового збору.

7. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 6 125 /шість тисяч сто двадцять п'ять/ грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 1 649 /одну тисячу шістсот сорок дев'ять/ грн 62 коп. відшкодування судового збору.

8. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» (69037, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, 40, прим. 91, код ЄДРПОУ 34564181) 6 125 /шість тисяч сто двадцять п'ять/ грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 1 240 /одну тисячу двісті сорок/ грн 50 коп. відшкодування судового збору.

9. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 6 125 /шість тисяч сто двадцять п'ять/ грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

10. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в дохід державного бюджету України 1 649 /одну тисячу шістсот сорок дев'ять/ грн 62 коп. судового збору.

11. Стягнути з Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 6 125 /шість тисяч сто двадцять п'ять/ грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 1 649 /одну тисячу шістсот сорок дев'ять/ грн 62 коп. відшкодування судового збору.

12. Стягнути з Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ) 6 125 /шість тисяч сто двадцять п'ять/ грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 1 649 /одну тисячу шістсот сорок дев'ять/ грн 62 коп. відшкодування судового збору.

13. Стягнути з Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велма Україна» (69037, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, 40, прим. 91, код ЄДРПОУ 34564181) 6 125 /шість тисяч сто двадцять п'ять/ грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 1 240 /одну тисячу двісті сорок/ грн 50 коп. відшкодування судового збору.

14. Стягнути з Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 6 125 /шість тисяч сто двадцять п'ять/ грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

15. Стягнути з Privat Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.» (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland) в дохід державного бюджету України 1 649 /одну тисячу шістсот сорок дев'ять/ грн 62 коп. судового збору.

16. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Копії рішення надіслати учасникам справи, розпоряднику майна ПрАТ “МК “Азовсталь”, представникам на електронні адреси, відомості про які наявні у справі, з КЕП судді, до кабінетів Електронного суду.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано (з урахуванням відпустки судді) 01.05.2024.

Суддя Р.А. Ніколаєнко