ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
08 квітня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/93/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпаттяенергозбут”, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області
про стягнення суми 360 165,05 грн, у тому числі 350 520,15 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 7392,94 грн пені, 1373,32 грн інфляційних нарахувань та 878,64 грн трьох процентів річних,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Іваниш Д.П.
представники:
Позивача - без виклику
Відповідача - без виклику
Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпаттяенергозбут”, м. Ужгород Закарпатської області звернулося з позовом до суду до відповідача Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області про стягнення суми 360 165,05 грн, у тому числі 350 520,15 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 7392,94 грн пені, 1373,32 грн інфляційних нарахувань та 878,64 грн трьох процентів річних.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2024 відкрито провадження у справі №907/93/24 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 07.03.2024.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.
Позивач просить суд задоволити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач своєчасно не оплатив вартість спожитої електричної енергії за листопад 2023 року за Договором про постачання електричної енергії споживачу №220138/2023 від 29.12.2022 та за грудень 2023 року за Договором про постачання електричної енергії споживачу №220138/2023/2 від 15.12.2023, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 350 520,15 грн. Крім того, у зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, останньому нараховано 7392,94 грн пені, 1373,32 грн інфляційних нарахувань та 878,64 грн трьох процентів річних.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 05.02.2024 про відкриття провадження у справі №907/93/24 була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд” ЄСІТС), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відносини, пов'язані з постачанням електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії, регулюються, зокрема, Законом України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (надалі - HPPEE, Правила), іншими нормативно - правовими актами та договорами, що укладені між відповідними учасниками такого ринку.
Враховуючи те, що ТОВ “Закарпаттяенергозбут” було утворене під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, на останнього відповідно до п. 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” покладено обов'язок з 1 січня 2019 року виконувати функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території (перелік суб'єктів господарювання, створених у результаті здійснення заходів з відокремлення розміщений на офіційному веб-сайті НКРЕКП за посиланням http://www.nerc.gov.ua/news=7842).
29.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпаттяенергозбут” (постачальником, позивачем у справі) та Буштинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області (споживачем, відповідачем у справі) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №220138/2023 (далі - Договір №220138/2023), за умовами якого постачальник продає електричну енергію - ДК 021:2015: 09310000 - 5 - Електрична енергія (далі - товар) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії. Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії, за цим Договором складає 190 000 квт/год (Додаток 4 до Договору) (п. 2.1., 2.3. Договору №220138/2023).
Відповідно до п. 3.2. Договору №220138/2023, місце поставки товару - відповідно ЕІС кодам точок комерційного обліку, визначеним у договорі про надання послуг з розподілу, укладеним між оператором системи розподілу та споживачем. Адреса та ЕІС коди точок комерційного обліку наведені у Додатку 1 до цього Договору.
За змістом п. 5.1. Договору №220138/2023, розрахунки з постачальником за електричну енергію здійснюються за цінами, визначеними у Додатку 2 до цього Договору, у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Ціна цього Договору на 2023 рік становить 888 250 грн без ПДВ, крім того ПДВ 177 650 грн, разом ціна цього Договору становить 1 065 900 грн з ПДВ. Ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору, що станом на дату підписання Договору затверджені Постановою НКРЕКП. Ціна за одиницю електричної енергії зазначена у Специфікації (п. 5.2., підп. 5.2.1. п. 5.2. Договору №220138/2023).
Згідно із п. 5.4., 5.5. Договору №220138/2023, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Приймання - передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання сторонами щомісячних актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
На підставі п. 5.8., підп. 5.8.1., 5.8.2. п. 5.8. Договору №220138/2023, оплата вартості спожитого товару (електричної енергії) за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. По закінченні розрахункового періоду постачальник зобов'язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов'язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Оплата електричної енергії за розрахунковий період здійснюється споживачем у строк протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання споживачем акту прийому - передачі електричної енергії (платіжного документу) постачальника електричної енергії, який надається протягом 10 (десяти) календарних днів після закінчення поточного розрахункового періоду.
Пунктом 9.2. Договору №220138/2023 визначено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі, зокрема, порушення споживачем строків розрахунків з постачальником за кожен день прострочення платежу у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.
Цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2023, а в частині здійснення розрахунків споживачем за фактично спожиту електричну енергію - до повного виконання зобов'язань (п. 13.1. Договору №220138/2023).
В Додатку №1 до Договору №220138/2023 сторонами узгоджено перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку споживача, до яких повинно здійснюватися постачання електричної енергії постачальником.
Додатком №2 до Договору №220138/2023 є комерційна пропозиція, в якій, зокрема, визначено, що ціна електричної енергії складає 4,675 за 1 кВт*год, без ПДВ (п. 1 комерційної пропозиції); спосіб оплати: післяоплата. Споживач здійснює оплату за фактично відпущену електричну енергію за розрахунковий період відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у рахунку на оплату (п. 2 комерційної пропозиції); термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: - по закінченню розрахункового періоду, постачальник здійснює розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію за розрахунковий період; - споживач здійснює оплату протягом: 5 (п'яти) робочих днів від дня отримання рахунку в безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника, але не пізніше ніж до 20-го числа місяця, що слідує за розрахунковим (п. 3 комерційної пропозиції); розмір пені за порушення строку оплати або штраф: - у разі, якщо споживач порушив терміни оплати, обумовлені даною комерційною пропозицією, споживачу нараховується пеня у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, але не більше розміру встановленого законодавством (п. 5 комерційної пропозиції); термін дії Договору: з 01.01.2023 по 31.12.2023 (п. 8 комерційної пропозиції).
У Додатку №3 до Договору №220138/2023 - Специфікації - визначено найменування товару, що підлягає постачанню (електрична енергія), одиницю його виміру (кВт*год), кількість (190 000 кВт*год), ціну за одиницю товару без ПДВ (4,675 грн) та загальну ціну без ПДВ (5,61 грн).
Додатком №4 до Договору №220138/2023 є “Очікувані щомісячні договірні величини постачання електричної енергії споживачу”, а саме: - в січні - 15,0 тис.кВт*год; - в лютому - 15,0 тис.кВт*год; - в березні - 15,0 тис.кВт*год; - у квітні - 15,0 тис.кВт*год; - у травні - 15,0 тис.кВт*год; - у червні - 15,0 тис.кВт*год; - у липні - 15,0 тис.кВт*год; - у серпні - 15,0 тис.кВт*год; - у вересні - 15,0 тис.кВт*год; - у жовтні - 15,0 тис.кВт*год; - у листопаді - 15,0 тис.кВт*год; - у грудні - 10,0 тис.кВт*год; всього - 190 000 кВт*год.
Водночас 15.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпаттяенергозбут” (постачальником, позивачем у справі) та Буштинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області (споживачем, відповідачем у справі) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №220138/2023/2 (далі - Договір №220138/2023/2), за яким постачальник продає електричну енергію (09310000-5) (ДК 021:2015) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість 14 576,284084 кВт/год (п. 2.1. Договору №220138/2023/2).
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору. Ціна за спожиту електричну енергію у 2023 р., за 1 кВт/год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 6,859773 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: - ціна електричної енергії - 5,231377526 грн; - тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,485100 грн; - податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 1,143296 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 99 990 грн з ПДВ, ПДВ - 16 665 грн (п. 5.1. Договору №220138/2023/2).
Згідно із п. 5.5., 5.6. Договору №220138/2023/2, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки cспоживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, cпоживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Пунктом 5.7. Договору №220138/2023/2 визначено, що оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
За умовами п. 5.8. Договору №220138/2023/2, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору.
Пунктом 9.2. Договору №220138/2023/2 визначено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі, зокрема, порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі.
Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками, і діє в частині постачання електроенергії з моменту завершення процедури зміни постачальника до 31 грудня 2023 року (включно), а в частині розрахунків до повного його виконання (п. 13.1. Договору №220138/2023/2).
В Додатку №1 до Договору №220138/2023/2 сторонами визначено перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку споживача, до яких повинно здійснюватись постачання електричної енергії постачальником.
Додатком №2 до Договору №220138/2023/2 є комерційна пропозиція з наступними істотними умовами: - ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи), - 6,85977З грн, в т.ч. ПДВ 1,143296 грн; - спосіб оплати - оплата по факту; - термін надання рахунку за спожиту електричну енергію - рахунок за фактично спожиту електричну енергію надається споживачу до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим; - строк його оплати - протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку та акту прийняття - передавання товарної продукції споживачем; - розмір пені за порушення строку оплати або штраф - за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; - термін дії Договору та умови пролонгації - до 31.12.2023.
У Додатку №3 до Договору №220138/2023/2 сторонами узгоджено план-графік постачання електричної енергії, зокрема, у грудні - 14 576,284084 кВт/год.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи актів приймання - передавання товарної продукції №220138/11/Ф1 від 30.11.2023 (за листопад 2023 року) та №220138/12/Ф1 від 31.12.2023 (за грудень 2023 року), що підписані сторонами спору та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень, позивачем, на виконання умов Договорів №220138/2023 та №220138/2023/2, було поставлено, а відповідачем, у свою чергу, спожито електричну енергію в обсязі 81 515 кВт*год (у листопаді 2023 року - 31 252 кВт*год, у грудні 2023 року - 50 263 кВт*год) на загальну суму 540 981,99 грн.
Аналогічні відомості містяться і у виставлених ТОВ “Закарпаттяенергозбут” рахунках для оплати вартості спожитої активної електричної енергії №220138/11/Ф1 від 01.12.2023 (за листопад 2023 року) та №220138/12/Ф1 від 31.12.2023 (за грудень 2023 року).
Водночас відповідачем вартість поставленої у листопаді - грудні 2023 року електричної енергії була оплачена лише частково - на суму 190 461,84 грн, у зв'язку з чим у нього виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 350 520,15 грн, стягнення якої у примусовому порядку і виступає предметом спору в даній справі. Крім того, у зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 7392,94 грн пені, 1373,32 грн інфляційних нарахувань та 878,64 грн трьох процентів річних.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України регламентовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.
Приписами п. 14, 15 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу; про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 1, 2 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії”).
Згідно з абзацом 14 пункту 1.1.2. глави 1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), договором про постачання електричної енергії споживачу є домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.7. Правил).
Відповідно до п. 3.1.1. Правил, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником “останньої надії”.
Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора (п. 3.1.5. Правил).
Згідно п. 3.1.8. Правил, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України “Про ринок електричної енергії”, підп.1 п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України “Про ринок електричної енергії”, підп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) (п. 4.19. ПРРЕЕ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що в силу зобов'язання кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах, що виникли між сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 350 520,15 грн є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.
На підставі п. 9.2. Договорів №220138/2023 та №220138/2023/2, а також Додатків №2 до них (“Комерційна пропозиція”) позивач просить стягнути з відповідача суму 7392,94 грн пені.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Додатком №2 до Договору №220138/2023 (“Комерційна пропозиція”) передбачено, що у разі, якщо споживач порушив терміни оплати, обумовлені даною комерційною пропозицією, споживачу нараховується пеня у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, але не більше розміру встановленого законодавством.
Додатком №2 до Договору №220138/2023/2 (“Комерційна пропозиція”), у свою чергу, встановлено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА:ЗАКОН” розрахунок заявленої до стягнення суми пені у межах визначених позивачем боргових періодів, суд зазначає, що пеня в розмірі 7392,94 грн нарахована правомірно (розгорнутий розрахунок пені міститься в матеріалах справи) та підлягає стягненню з відповідача повністю.
Крім того, за прострочення оплати спожитої електричної енергії позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму 1373,32 грн інфляційних нарахувань та 878,64 грн трьох процентів річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.
Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА:ЗАКОН” перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за визначений у розрахунку позивача період, судом встановлено, що суми 1373,32 грн інфляційних нарахувань та 878,64 грн трьох процентів річних обраховані вірно та підлягають стягненню з відповідача повністю.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 360 165,05 грн, у тому числі 350 520,15 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 7392,94 грн пені, 1373,32 грн інфляційних нарахувань та 878,64 грн трьох процентів річних є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 5402,48 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 130, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, вул. Головна, будинок 91, смт. Буштино, Тячівський район, Закарпатська область, 90556 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04349685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпаттяенергозбут”, пл. Жупанатська, будинок 18, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41999833) суму 360 165,05 грн (Триста шістдесят тисяч сто шістдесят п'ять гривень 05 коп), у тому числі 350 520,15 грн (Триста п'ятдесят тисяч п'ятсот двадцять гривень 15 коп) заборгованості за спожиту електричну енергію, 7392,94 грн (Сім тисяч триста дев'яносто дві гривні 94 коп) пені, 1373,32 грн (Одна тисяча триста сімдесят три гривні 32 коп) інфляційних нарахувань та 878,64 грн (Вісімсот сімдесят вісім гривень 64 коп) трьох процентів річних, а також 5402,48 грн (П'ять тисяч чотириста дві гривні 48 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 01.05.2024.
Суддя Пригара Л.І.