Номер провадження: 22-ц/813/3410/24
Справа № 522/16596/21
Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.
Доповідач Кострицький В. В.
30.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Пухи А.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянув в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільного документу, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4 .. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування виданих Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради дозвілу на виконання будівельних робіт ОД 12201028343 від 28.10.2020 на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 та сертифікат ОД122210222136 про прийняття в експлуатацію квартири (приміщення) АДРЕСА_1 ; зобов'язання ОСОБА_4 привести за власний рахунок у первісний стан фасадну несучу стіну будинку АДРЕСА_2 відповідно до паспорту фасаду зазначеного будинку шляхом закриття вхідного отвору (дверей) та відновлення попереднього розміру вікна квартири (приміщення) АДРЕСА_3 та добудови провалів (вибитих частин) стіни, укріплення фасадної стіни будинку; зобов?язати ОСОБА_4 за власний рахунок звільнити прибудинкову територію будинку АДРЕСА_2 з боку квартири (приміщення) 118 шляхом демонтажу сходинок до входу у приміщення (квартиру) №118.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільного документу, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Стягнуто з позивача - ОСОБА_1 на користь відповідача - ОСОБА_4 суму судових витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 19147 гривень.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що суд погоджується з розрахунком витрат на правову допомогу, надану адвокатом під час розгляду справи в суді частково.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року по зазначеній справі скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити в цій частині рішення про відмову у задоволенні клопотанні про стягнення витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що підставами апеляційного оскарження є порушення судом першої інстанції положень 4.2 ст.134 ЦПК України, яке призвело до безпідставного стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_4 витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги у сумі 19147,00 грн.
Вказує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України, приймаючи до уваги, що відзив є першою заявою відповідача по суті справи (ч. 2 ст. 174 ЦПК України), ОСОБА_4 мав у цей строк надати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, чого не зробив.
З огляду на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, які вона очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді разом з першою заявою по суті спору, є підставою для відмови у відшкодуванні таких судових витрат.
Відповідачем та її представником разом з першою заявою по суті спору не було подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
За таких обставин, у стягненні витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги ОСОБА_4 мало бути відмолено.
Окрім того, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04. 2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-1544Ісв 19).
Також, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Дослідивши надані стороною відповідача докази на підтвердження вищевикладених обставин, встановлено відсутність документів, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, зокрема, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо.
За таких обставин, вимоги представника ОСОБА_4 - адвоката Подольної Т А. про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягали.
Судом це було проігноровано, чим було порушено положення ч.2 ст.134 ЦГЖ України.
Позиція учасників у справі.
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги представником ОСОБА_3 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якій просила у задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2023 у справі №522/16596/21 залишити без змін.
Зазначає, що з мотивами апеляційної скарги сторона відповідача не згодна, вважає викладені обставини такими, що не відповідають дійсності та діючому законодавству, є необґрунтованими.
Щодо явки сторін.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Рішення суду в частині відмови позивачу в задоволенні позову до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільного документу, зобов'язання вчинити дії,апелянтом не оскаржується, тому апеляційним судом в цій частині не переглядається.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду в оскаржуваній частині рішення суду є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
Судом встановлено, 04 жовтня 2023р. від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Подольної Т.А. надійшла клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу , яка у відповідності до представленого розрахунку в контексті укладеного договору про надання правової допомоги з урахуванням додатку до цього договору, становить 47 823,00 грн.
Відповідно до п. 1.1 договору від 13.10.2021 про надання правової допомоги, укладеного між адвокатською компанією «Полонський і Партнери» та ОСОБА_4 , зміст правової допомоги, полягає, у наданні правової допомоги та представництво інтересів ОСОБА_4 у Приморському районному суді м. Одеси, Одеському апеляційному суді у справі № 522/16596/21.
Відповідно до п. 3.1. цього договору сторони досягли згоди, що розмір плати, що підлягає внесенню Клієнтом за цим Договором (гонорар) буде визначено в Додатковій угоді № 1 до цього Договору.
Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 13.10.2021 до договору про надання правової допомоги визначено порядок оплати (гонорару) за надання Адвокатською компанією «Полонський і Партнери» правової допомоги та представництво інтересів ОСОБА_4 у Приморському районному суді м. Одеси, Одеському апеляційному суді по цивільній справі № 522/16596/21.
Вартість послуг становить: усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1 147 грн. (50% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» за годину роботи адвоката); складання відзиву по справі № 522/16596/21 - в твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн.; складання процесуальних документів (клопотання, заяви, пояснення, адвокатські запити) - 1 147 грн. (50% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» за годину роботи адвоката); участь у судових засіданнях у Приморському районному суді м. Одеси, Одеському апеляційному суд - судодень у розмірі 2 500 грн.; вивчення законодавства, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами цивільної справи; судової практики за аналогічними цивільними справами - 1 147 грн. (50% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» за годину роботи адвоката); технічна робота з підготовки подання документів до суду, копіювання матеріалів - 1 147 грн. (50% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» за годину роботи адвоката).
Відповідно до звіту про хід та результати виконання доручення було виконано наступне:
1. Складання та подання документів під час розгляду справи у Приморському районному суді м. Одеси:
1.1. відзиву на позовну заяву від 10.05.2023 р. - 10 000 грн., 00 коп.;
1.2. заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 24.11.2021 - 1 147 грн. 00 коп.;
1.3.клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 04.10.2023 - 1 147 грн. 00 коп.;
1.4. опис виконаних робіт від 04.10.2023 - 1 147 грн. 00 коп.
2. Вивчення: судової практики Верховного суду по аналогічним справам - 3 години роботи адвоката - (1 147 грн. х 3 год. ) = 3 441 грн., 00 коп.
3. Надання: ОСОБА_4 правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо цивільної справи № 522/16596/21, його прав та обов'язків, як учасника цивільного судочинства - 3 години роботи адвоката - (1 147 грн. х 3 год. ) = 3 441 грн., 00 коп.
4. Представництво інтересів ОСОБА_4 у Приморському районному суді м. Одеси під час здійснення цивільного судочинства по справі № 522/16596/21. Участь адвоката у 11 судових засіданнях призначених на 25.11.2021, 11.01.2022, 26.01.2022, 23.02.2022, 11.07.2022, 12.01.2023, 03.04.2023, 15.06.2023, 17.08.2023, 13.09.2023, наступне судове засідання призначене на 09.10.2023 на 12:30 (11 с/з х 2 500 грн.) = 27 500 грн. 00 коп.
Загальний розмір гонорару за надання правової допомоги під час розгляду справи у Приморському районному суді м. Одеси складає - 47 823 грн., 00 коп.
08 жовтня 2023 до суду надійшло клопотання від позивача ОСОБА_1 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Позивач просить зменшити розмір витрат на правову допомогу до нуля.
Клопотання мотивовано тим, що представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Подольна Т.А. не брала участь в усіх судових засідання, через те, що не всі з них відбулись.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою, такого висновку дійшла Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у справі 922/445/19.
Згідно ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 134 ЦПК України, Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно ч. 1, 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно приписів ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача .
Згідно приписів ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Суд першої інстанції погодився з розрахунком витрат на правову допомогу, надану адвокатом під час розгляду справи в суді частково.
Адвокатом Подольною Т.А. було складено та подано до суду відзив на позовну заяву. Проте, заявлена ціна складання відзиву на позовну заяву - не відповідає критерію співмірності. Тому, на думку суду, 8000,00 гривень - є тією ціною, що відповідає критерію співмірності.
Також, адвокат Подольна Т.А. склала заяву про ознайомлення з матеріалами справи від 24.11.2021 року, а її заявлена вартість становить 1 147,00 гривень. На думку суду, складання такого процесуального документа є ініціативою представника, право на ознайомення з матеріалами справи прямо передбачено ЦПК України та відповідно не містить додаткових умов у вигляді подання письмової заяви. Отже ці витрати не є неминучими, а тому не підлягають стягненню.
Суд погодився із заявленою вартістю складання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 04.10.2023 - 1 147 грн. Проте суд вважає, що складання опису виконаних робіт від 04.10.2023 входить до складу послуги з підготовки клопотання про стягнення витрат та не підлягає окремій оплаті.
Суд вважає, що надання ОСОБА_4 правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо справи, його прав та обов'язків, як учасника цивільного судочинства не підлягають оплаті, оскільки витрати не є неминучими. Відповідач жодного разу не був присутня в судовому засіданні, його права та інтереси представляв адвокат. Якщо відповідач мав бажання та час вивчати тонкощі правових питань, це є його ініціативою.
Щодо заявленої ціни вивчення судової практики Верховного Суду по аналогічним справам, суд вважає, що така діяльність адвоката є частиною складання відзиву.
Щодо представництва інтересів ОСОБА_4 у Приморському районному суді м. Одеси під час здійснення цивільного судочинства по справі № 522/16596/21, адвокат Подальська Т.А. брала участь у наступних судових засіданнях: 11.01.2022, 26.01.2022, 11.07.2022, 03.04.2023, 15.06.2023 та 13.09.2023.
Два з них були короткотривалими, а саме, судові засідання: 11.01.2022 та 11.07.2022 року, а тому, грошовою сумою, яка б відповідала критерію розумності та співмірності за надані послуги є 1000,00 гривень, за кожне судове засідання.
В той же час, судові засідання 26.01.2022, 03.04.2023, 15.06.2023 та 13.09.2023 відбулися, проте, їх тривалість становила менше однієї години, а тому, грошовою сумою, яка б відповідала критерію розумності та співмірності за надані послуги є 2000,00 гривень за кожне судове засідання.
Загальна вартість, представництва ОСОБА_4 в суді становить 10000,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що загальна сума витрат на правову допомогу в суді, що підлягає відшкодуванню складає 19147,00 грн..
Колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосували процесуальний закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, а тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Твердження апелянта про те, що, відповідачем та його представником не було подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме - відзиву на позовну заяву, то у відзиві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно приписів ч. 1, п. 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача. Отже, твердження апелянта про те, що суд взагалі мав би відмовити у стягненні витрат на правову допомогу надану ОСОБА_4 є помилковими.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат є необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до норм ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат адвокатом Подольною Т.А. до Приморського районного суду м. Одеси було подане клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, до якого було долучено окрім договору про надання правової допомоги та додаткової угоди № 1 до договору, детальний опис виконаних адвокатом робіт, а відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльністю» долучено звіт про хід та результати виконання доручення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Отже, апеляційний суд вважає твердження апелянта, про те, що стороною відповідача має бути додані до клопотання про стягнення витрат на правову допомогу документи, що підтверджують оплату гонорару, зокрема, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки - надмірною, а тому, помилковою, оскільки відповідно до ЦПК України стягуються витрати, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що 08.10.2023 до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання від позивача ОСОБА_1 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Позивач просив зменшити розмір витрат на правову допомогу надану відповідачу ОСОБА_4 з 47 823,00 грн до нуля.
Як зазначено у рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2023, суд дійшов висновку, що загальна сума витрат на правову допомогу в суді, що підлягає відшкодуванню складає 19 147,00 грн.
Отже, суд першої інстанції зменшив розмір витрат на правову допомогу надану ОСОБА_4 адвокатською компанією «Полонський і Партнери» на 28 676 грн.
Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 30 квітня 2024 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко