Номер провадження: 33/813/993/24
Номер справи місцевого суду: 496/3695/23
Головуючий у першій інстанції Буран В. М.
Доповідач Журавльов О. Г.
08.04.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Встановлено, що 14.05.2023 року о 19:35 годині в Одеській область м. Біляївка по ІІІ пров. Нижньому,3 водій ОСОБА_1 керував т/з Opel Omega д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер №6810 тест №1865 прилад 0655 від 14.05.2023р. результат огляду становить 1,51 % проміле, від подальшого огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився, огляд проводився під відеофіксацію.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.9 а ПДР України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Одночасно ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Доводи обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом. Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені конкретні його дії, які б підпадали б під об'єктивну сторону та мали ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що в протоколі не вказано яким саме технічним засобом здійснено відеозапис, що долучено до матеріалів справи. Стверджує, що відеозапис повинен бути безперервним. Також вказує, що підписував пояснення під диктовку поліцейського, який сказав йому що треба написати. Дійсно випив шляшку пива, але у вечорі попереднього дня. Крім того, зазначає, що мундштук на прилад Drager вже був встановлений, а упаковка відкрита. Таким чином, вважає, що поліцейськими було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, що свідчить про відсутність підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи те, що апелянт був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак у судове засідання не з'явився, вважаю, що апелянт розпорядився своїми правами та обов'язками на власний розсуд, розгляд апеляційної скарги має бути проведений без участі апелянта, а також без фіксації процесу технічними засобами.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що справу було розглянуто без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Копію оскаржуваної постанови отримано 06.03.2024 року, апеляційну скаргу надано 14.03.2024.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які б спростовували доводи клопотання про причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді районного суду, а тому даний строк апелянтом пропущене з поважних причин та він підлягає поновленню.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.
Так, згідно з протоколом серії ААД №165989 від 14.05.2023 року вбачається, що 14.05.2023 року о 19:35 годині в Одеській область м. Біляївка по ІІІ пров. Нижньому, 3 водій ОСОБА_1 керував т/з Opel Omega д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер №6810 тест №1865 прилад 0655 від 14.05.2023р. результат огляду становить 1,51 % проміле, від подальшого огляду на алкоголь в медичному закладі відмовився, огляд проводився під відео фіксацію.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №165989 від 14.05.2023 р., чеком до пристрою «Драгер», з показником вмісту алкоголю 1,51 % проміле та відеозаписом на якому зафіксовано як ОСОБА_1 продув прилад, результат огляду становить 1,51 % проміле та відмовився їхати до медичного закладу.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, апеляційний суд визнає безпідставними, з огляду на таке.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 5, розділу 2 Інструкції №1452).
Отже, зміст зазначених норм свідчить про те, що поліцейський зобов'язаний поінформувати особу про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, в разі якщо особа виявила бажання пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. При цьому, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я є обов'язковим лише в разі відмови водія від проходження огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, або його незгоди з результатами такого огляду.
Як свідчать матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема зміст протоколу серії ААД №165989 від 14.05.2023 року, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського, водію ОСОБА_1 поліцейським роз'яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та поінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, після чого ОСОБА_1 добровільно погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а також погодився із показниками газоаналізатора, які зафіксували вміст алкоголю 1,51 ‰, та перебування його в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейським нібито порушено порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння є безпідставні та такі, що не ґрунтуються на законі, оскільки останній погодився на проходження його огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, та погодився із результатами такого огляду. Вказане вище узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 власноручно підписав без буд-яких застережень та вказівок про те, що при складенні протоколу поліцейським були порушенні його права та порядок проведення огляду.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначив, що випив 1 літр пива. Одночасно після проведення огляду із застосуванням приладу Драгер, від подальшого огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що в протоколі не вказано яким саме технічним засобом здійснено відеозапис, не заслуговують на увагу, оскільки наявний у матеріалах справи відеозапис відображає обставини події, описані у адміністративному протоколі, за участі ОСОБА_1 .
Твердження ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, не повідомляв, що не керував транспортним засобом.
Разом з тим у апеляційного суду відсутні будь які підстави ставити під сумнів викладені у оскаржуваній постанові обставини, які були встановлені під час огляду відеозапису.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи з нагрудної відеокамери працівників поліції були оцінені суддею, узгоджуються між собою, і обґрунтовано визнані судом першої інстанції достовірними і достатніми для підтвердження відповідно до стандарту «поза розумним сумнівом» факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Всі інші доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Одночасно, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постановисудді Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2024 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов