Номер провадження: 33/813/638/24
Номер справи місцевого суду: 511/3331/23
Головуючий у першій інстанції Теренчук Ж. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
23.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Долгової В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду апеляційну скаргу
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 січня 2024 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 січня 2024 рокувизнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 на підставі ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування строком на п'ять років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 січня 2024 рокуу справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати, провадження у справі закрити.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції помилково прийняв до уваги в якості доказів відеофіксацію. Посилається на порушення прав ОСОБА_1 та намагання під тиском працівників поліції захиститись від порушень. Зазначає, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння погодився б, якщо йому надали сертифікат. Протоколи про адміністративні правопорушення, від підпису яких відмовився ОСОБА_1 , йому не надавались. Також було відмовлено у наданні правової допомоги. Зазначає, що праця ОСОБА_1 пов'язана з керуванням транспортним засобом є єдиним способом утримання сім'ї та допомоги населенню, яке опинилось у скрутному становищі.
У судові засідання, призначені на 14.03.2024 року, 09.04.2024 року, 23.04.2024 року, ОСОБА_1 та його захисник Ільченко Н.С.не з'явились.
Апеляційним судом, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, ОСОБА_1 та його захисник Ільченко Н.С. повідомлялись про дату, час та місце судового засідання.
Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшли: 11.03.2024 року заява про відкладення розгляду справи, призначеної на 14.03.2024 року, у зв'язку з зайнятістю у іншій справі; 08.04.2024 року надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеної на 14.03.2024 року, у зв'язку з зайнятістю у іншій справі; 22.04.2024 року заява про відкладення розгляду справи, призначеної на 23.04.2024 року, у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Апеляційний суд зазначає, що розгляд справи двічі відкладався у зв'язку з заявами захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому наступні судові засідання, призначались судом з урахуванням вільних дат визначених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Оскільки, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи та згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов'язковою, з урахуванням належного повідомлення ОСОБА_1 та його захисника Ільченко Н.С.апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності останніх.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, до суду надано протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 470404 від 17.10.2023 року, серії ААД № 470481 від 17.10.2023 року.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 470404 від 17.10.2023 року, 17.10.2023 о 00 годині 38 хвилин в м. Роздільна Одеської області по вул. Тираспольській ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом автомобілем Volvo 580, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучі притягнутим до адміністративної відповідальності та позбавленим права керування транспортним засобом 13.02.2023 року Біляївським районним судом Одеської області, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР.
Згідно протоколу серії ААД № 470481 від 17.10.2023 року 17.10.2023 року о 00 годині 38 хвилин в м. Роздільна Одеської області по вул. Тираспольській, ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом автомобілем Volvo 580, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідала обстановці). Від проходження медичного огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та від проходження медичного огляду в Роздільнянській ЦРБ відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР.
Відповідальність передбачена за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно п. 2.1. а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 15.06.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці, що підтверджується копією постанови.
З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 06.04.2023 року о 12:20 год. в Одеській області Одеського (Біляївського) району а/д Київ-Одеса 452 км с. Дачне водій керував т/з Volvo, коли відносно нього встановлено тимчасове обмеження у праві керування т.з. постановою Роздільнянського ВДВС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) ВП № 45050768 від 13.09.2022 року, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
З відповіді Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області від 17.10.2023 року вбачається, що згідно наявним базам Національної поліції в Роздільнянському РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія отримував.
Отже, з матеріалів справи вбачається та в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечується, що він повторно протягом року керував транспортним засобом та не мав права керування таким транспортним засобом.
Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає у разі повторного протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп'яніння чи ні.
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 13.02.2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що підтверджується копією постанови.
Зазначена постанова набрала законної сили та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень в апеляційному порядку ОСОБА_1 не оскаржувалась.
З вказаної постанови вбачається, що 08.11.2022 року ОСОБА_1 о 23.30 годині на 452 км автодороги Київ-Одеса, керував автомобілем марки VOLVO S80 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Факт повторного вчинення адміністративного правопорушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не заперечується.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2023 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що транспортним засобом не керував, такі доводи апеляційний суд вважає такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення.
Долученими до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозаписами підтверджується обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, Volvo 580. Так, відеозаписами зафіксовано рух транспортного засобу до його зупинки, перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу безпосередньо після зупинки транспортного засобу. На питання поліцейського щодо причин порушення коменданської години ОСОБА_1 відповів що закрив бар та їде додому.
Посилаючись в апеляційній скарзі на те, що транспортним засобом керувала інша особа, ОСОБА_1 не зазначає, хто саме керував транспортним засобом, Volvo 580, державний номерний знак НОМЕР_1 , за обставин викладених у протоколах.
Працівниками поліції після зупинки транспортного засобу повідомлено причини зупинки, а саме керування транспортним засобом у комендантську годину, наявність ознак алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота.
На пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ОСОБА_1 відмовився, однак погодився пройти огляд в медичному закладі. У зв'язку з чим, у відповідності до п. 2 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), був доставлений працівниками поліції до медичного закладу.
Прибувши до медичного закладу, ОСОБА_1 не вийшов з автомобіля патрульної поліції для проходження огляду в медичному закладі, на повторну пропозицію пройти огляд за допомогою газоаналізатора також відмовився. При цьому, ОСОБА_1 роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР, а також можливість у випадку незгоди з діями працівників поліції оскаржити їх у визначеному законом порядку.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції не надано жодного документу, який посвідчує його особу, останнього затримано, що також підтверджується копією протоколу про адміністративне затримання серії АА № 152484 від 17.10.2023 року та доставлено до відділення поліції.
Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що останній мав намір пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки, якби йому показали сертифікат на вказаний пристрій, оскільки вказане спростовується наявними відеозаписами.
Положеннями п. 5 розділу ІІ Інструкції визначено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З аналізу вказаної норми вбачається, що сертифікат відповідності спеціального технічного засобу та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надаються водію для огляду виключно на його вимогу.
Доказами у справі, зокрема відеозаписами не підтверджуються обставини того, що ОСОБА_1 просив поліцейських надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки на місці зупинки транспортного засобу, та неодноразово відмовився від проходження огляду на місці зупинки, тому апеляційним судом вказані доводи апеляційної скарги відхиляються.
Доводи щодо тиску працівників поліції не заслуговують на увагу, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин не надано. Будь-яких посилань на те, що ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, оскаржувались дії працівників поліції, а саме щодо застосування тиску, погроз тощо апеляційна скарга не містить, та відповідних доказів останнім не надано.
В судові засідання під час перегляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1 не з'явився, особистих пояснень не надав, клопотань про виклик свідків або витребування доказів, на підтвердження власних доводів, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду не заявив.
Посилання на порушення права на захист апеляційним судом також відхиляються, з огляду на те, що під час складання протоколів про адміністративне правопорушення у відділення поліції запрошено адвоката з Центру безоплатної вторинної правової допомоги. З яким ОСОБА_1 мав можливість конфіденційно поспілкуватись та узгодити позицію захисту.
Разом з тим, апеляційний суд враховує те, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості викликати іншого захисника, поспілкуватись з іншим захисником засобами зв'язку тощо.
Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд не вбачає порушень права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, а також відхиляє посилання в апеляційній скарзі на юридичну необізнаність скаржника.
Також апеляційний суд зауважує, що поліцейським оголошено зміст складених протоколів, надано можливість захиснику ознайомитись з їх змістом. Графа протоколів про адміністративне правопорушення «зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані - правильні» містять відомості про відмову ОСОБА_1 від підпису, відмова від підпису та відповідно отримання копій ОСОБА_1 в присутності захисника, також підтверджується відеозаписами.
Доводи про безпідставний висновок суду першої інстанції в частині оцінки відеозапису, як одного з доказів винуватості, апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП, визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положеннями Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського. Зокрема положеннями вказаної інструкції передбачено можливість застосування портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів.
Розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395 визначено особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, згідно п. 4 якого огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У відповідності до приписів ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні данні на підставі яких у встановленому законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, показаннями технічних приладів.
Доказами у справі можуть бути, зокрема показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд зазначає, що до справи про адміністративне правопорушення додано DVD-R диск на якому міститься відеозаписи: з відеореєстратора та бодікамери, на які міститься посилання в протоколах про адміністративні правопорушення, тому вказані докази є належними.
Апеляційний суд зауважує, що долучені відеозаписи об'єктивно відображають події, які відбулися 17.10.2023 року, скаржником не заперечується, що на вказаних відеозаписах зафіксований саме він, належних обґрунтуваннь для визнання наданих доказів неналежними апеляційна скарга не містить.
Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, відповідає санкції найбільш серйозного правопорушення з числа вчинених - ч. 5 ст. 126 КУпАП, обставинам справи, та вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.
Посилання на те, що праця ОСОБА_1 пов'язана з керуванням транспортним засобом є єдиним способом утримання сім'ї та допомоги населенню, яке опинилось у скрутному становищі, жодними доказами не підтверджуються. Разом з тим, судом першої інстанції стягнення накладено у межах санкції статті, стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом накладено у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, тому вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню, а постанова Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 січня 2024 рокупідлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 січня 2024 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова