Справа № 138/936/24
Провадження № 33/801/401/2024
Категорія: 432
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ясінський Ю. А.
Доповідач: Матківська М. В.
01 травня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кириченко Галини Володимирівни,
на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 252887 від 16 березня 2024 року, 16 березня 2024 року о 15 год. 40 хв. на напрямку «н.п. Садківці (Україна) - н.п. Рудь (Республіка Молдова)» на березі річки Дністер між прикордонними знаками № 0135-0136 на відстані 100 м від лінії державного кордону України виявлено ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску вплав через річку Дністер у складі групи осіб (спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ), чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04 листопада 1991 року № 1777ХІІ, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), що розташований по АДРЕСА_2 , в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України, що знаходиться по вул. Липська, 18/5 м. Київ, 01601, судовий збір в розмірі 605,60 грн.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кириченко Г. В. просить постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга зводиться до фактичної незгоди захисника з висновками суду першої інстанції та не містить конкретизованих доводів стосовно незаконності чи необґрунтованості постанови.
В апеляційній скарзі захисник зазначає, що має намір доповнити апеляційну скаргу у строк, який не спричинить затягування перегляду оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції.
В судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і його захисник - адвокат Кириченко Г. В., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи (повідомлені 23 квітня 2024 року - а. с. 65, 66), не з'явилися; клопотань не надіслали.
Відповідно до частин 5 і 6 статті 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин неявка особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та її захисника не перешкоджає розглядові справи.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно зі ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до приписів ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційний суд вважає, що вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Відповідно до диспозиції частини другої статті 204-1 КУпАП, передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , суть вчиненого ним правопорушення полягає у спробі незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску в складі групи осіб.
Згідно ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Отже, ознакою об'єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною другою статті 204-1 КупАП є, зокрема, перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене у складі групи осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кириченко Г. В. не погоджується з постановою суду першої інстанції, вважає її прийнятою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Проте, з такими доводами захисника не можливо погодитись, оскільки наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується зібраними у справі про адміністративне правопорушення й розглянутими в судовому засідання доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Такий висновок підтверджується наявними у справі та дослідженими доказами, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 252887 від 16 березня 2024, згідно якого ОСОБА_1 16 березня 2024 року о 15 год. 40 хв. на напрямку «н.п. Садківці (Україна) - н.п. Рудь (Республіка Молдова)» на березі річки Дністер між прикордонними знаками № 0135-0136 на відстані 100 м від лінії державного кордону України, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України у складі групи осіб через річку Дністер поза встановленими пунктами пропуску (а. с. 3);
-рапортами працівників Державної прикордонної служби України про обставини вказаного правопорушення (а. с. 4-6);
-власноручним письмовим поясненням ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній 06 березня 2024 року прибув до м. Могилів-Подільський з метою незаконно перетнути державний кордон спільно з невідомими особами (11 чоловік) і користувався при цьому послугами невстановлених осіб, з якими зв'язався через «Телеграм канал» (а. с. 7),
-актом ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з її правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у пункті 8 якого ОСОБА_1 підписом засвідчив, що свою вину визнає та не має наміру оскаржувати постанову по справі (а. с. 9)
-заявою ОСОБА_1 про визнання ним вини в інкримінованому правопорушенні та розгляд справи у його відсутність (а. с. 10).
Статтею 12 Закону України «Про державний кордон України» встановлено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Згідно з абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Окрім того, згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків віком 18-60 років за кордон.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 знаючи про тимчасову заборону виїзду за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років та перебуваючи на напрямку «н.п. Садківці (Україна) - н.п. Рудь (Республіка Молдова)» на березі річки Дністер між прикордонними знаками № 0135-0136 на відстані 100 м від лінії державного кордону України спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , вчинив спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, вчинене групою осіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що в свою чергу дає обґрунтовані підстави уважати, що вказані доводи спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що в апеляційній скарзі захисник не посилався на конкретні докази та обставини, які б підтверджували вказані факти та спростовували б висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а на суб'єктивну оцінку подіям, що склалися.
Стосовно поданих захисником ОСОБА_1 - адвокатом Кириченко Г. В. доповнень до апеляційної скарги, варто зазначити наступне.
Процедура перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення визначена статтями 294-296 КУпАП, якими питання зміни чи доповнення апеляційної скарги не врегульовано.
Частиною 2 статті 294 КУпАП врегульовано, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Разом з тим, апеляційну скаргу подано захисником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Кириченко Г. В. 04 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» і у такому ж порядку 30 квітня 2024 року подано доповнення до апеляційної скарги на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року.
Жодних підстав для застосування аналогії закону чи права, апеляційний суд не вбачає, оскільки нормою ч. 2 ст. 294 КУпАП визначено строк на апеляційне оскарження постанови суду, та з системного аналізу законодавства вбачається, що саме протягом десятиденного строку з дня винесення оскаржуваної постанови можливе апеляційне оскарження та доповнення мотивації апеляційної скарги.
Тому, подані до суду апеляційної інстанції доповнення апеляційної скарги у день напередодні судового засідання, судом до уваги не приймаються, оскільки подані поза межами строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи те, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та призначене йому судом адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам статті 33 КУпАП.
Разом з цим, аналізуючи надані апеляційному суду матеріали адміністративного провадження, апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції щодо описки в судовому рішенні, оскільки у резолютивній частині постанови вказано « ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), що розташований по АДРЕСА_2 , в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600,00 грн.»
Відповідно до статті 29 Бюджетного Кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Згідно положень статті 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади.
З викладеного слідує, що штраф в дохід держави належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, а тому не може стягуватись на користь локальних органів чи формувань, як це зазначено у постанові суду першої інстанції.
Зазначена описка, на думку апеляційного суду, може бути наслідком складення тексту оскаржуваної постанови за допомогою комп'ютерної техніки, але ця описка не може бути підставою для скасування чи зміни постанови, оскільки може бути виправлена суддею місцевого суду шляхом винесення відповідного процесуального рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кириченко Галини Володимирівни, залишити без задоволення.
Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП - залишити без змін.
Рекомендувати суду першої інстанції виправити описку в резолютивній частині постанови.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. В. Матківська