Справа № 135/181/24
Провадження №11-кп/801/485/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
25 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.02.2024 про встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайсин Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого,
Начальник державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» звернувся до суду з поданням про встановлення адміністративного нагляду стосовно ОСОБА_7 , засудженого вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2016 за ч. 3 ст. 187 КК України, з врахуванням вимог ст. 71 КК України, до 11 років позбавлення волі, з метою попередження вчинення ним після звільнення з місць позбавлення волі злочину і здійснення виховного впливу.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.02.2024 задоволено вказане подання та встановлено адміністративний нагляд щодо ОСОБА_7 терміном на 2 роки з застосуванням наступних обмежень: заборона виходу з будинку (квартири) за постійним місцем проживання, в період з 22.00 до 06.00 години, за винятком днів і годин роботи; заборона перебування в закладах торгівлі, кафе, барах, ресторанах, де проводиться продаж спиртних напоїв в розлив з метою їх придбання за винятком придбання продуктів харчування та інших товарів повсякденного попиту; заборона виїзду в особистих справах за межі району (міста) за місцем постійного проживання без дозволу поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд.
Засуджений ОСОБА_7 не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та винести нове рішення.
Постановлене рішення вважає надто суворим. Вказує на позитивну характеристику, наявність у нього соціальних зв'язків, заохочення та погашення стягнень. Посилається на те, що був працевлаштований на виробництві установи шість років, однак примусово був звільнений, оскільки має інвалідність третьої групи.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ засудженого та захисника на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.
Згідно ст. 2 вказаного Закону, адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Статтею 158 КВК України визначеного, що адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», за постановою судді в порядку, передбаченому ст. 5 вищезазначеного Закону.
Відповідно до п. «б» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
При цьому, про вперте небажання особи стати на шлях виправлення та небезпеку засудженого для суспільства свідчить його незадовільна поведінка, порушення вимог режиму, невиконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, порушення дисципліни.
Для встановлення необхідності застосування до звільненої особи адміністративного нагляду повинна враховуватися поведінка засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та характеристика з місць позбавлення волі.
Окрім того, п. г ч. 1 ст. 3 вказаного закону передбачено, що адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо засудженого ОСОБА_7 адміністративного нагляду, як до особи, звільненої з місць позбавлення волі, з огляду на наступне.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за умисні злочини різної тяжкості до позбавлення волі, востаннє 26.02.2016 Вінницьким міським судом Вінницької області за ст. 187 ч. 3, 71 КК України до 11 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області вiд 13.04.2017 згідно ст. 72 ч. 5 КК України зараховано засудженому строк попереднього ув'язнення з 16.04.2015 до набрання вироком законно сили, тобто до 13.04.2017 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі.
04.03.2024 ОСОБА_7 звільнений з місць відбуття покарання.
З довідки по особовій справі засудженого ОСОБА_7 про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень вбачається, що засуджений за час відбуття покарання в місцях позбавлення волі дев'ять раз допускав порушення, за що на нього накладались дисциплінарні стягнення. На даний час накладені стягнення погашені. Заходи заохочення застосовувались один раз.
З характеристики, наданої адміністрацією установи, слідує що під час відбування покарання поведінка засудженого ОСОБА_7 свідчила, що він не бажає стати на шлях виправлення. Позитивних змін в особистості засудженого, які б свідчили про готовність до самокерованої правослухняної поведінки, наразі не спостерігається. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середні.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 востаннє засуджений за особливо тяжкий злочин, раніше неодноразово засуджувався до позбавлення волі за умисні злочини, зокрема, злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, його поведінка не свідчить про бажання дотримуватись встановлених в суспільстві правових норм, з метою запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, здійснення виховного впливу та забезпечення контролю за його поведінкою, суд першої інстанції встановив щодо нього адміністративний нагляд терміном на два роки, визначивши обмеження щодо його поведінки після звільнення з місць позбавлення волі, передбачене п. г ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 адміністративного нагляду, та вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі засудженого є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень норм матеріального чи процесуального закону, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Постанова суду за своїм змістом є належно мотивованою, обґрунтованою та законною.
Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги засудженого слід відмовити, а постанову суду першої інстанції, як законну, слід залишити без змін.
Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.02.2024 про встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4