01.05.2024
Справа № 642/6414/23
Провадження № 1-кс/642/1384/24
01 травня 2024 року м.Харків
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна,
У провадженні СВ ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12023221220001403 від 13.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, тобто самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Новобаварською окружною прокуратурою у місті Харкові здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні. У ході досудового розслідування встановлено, зокрема, наступне.
З аналізу деталізованих (у т.ч. про зміни) відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 18.05.2020 проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 86,6 кв.м, житловою площею 50,4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2082222363101). Право власності зареєстроване за ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області на підставі технічного паспорту ТОВ «Лімінгтон» від 30.04.2020 та довідки вказаного товариства від 04.05.2020. У технічному паспорті ТОВ «Лімінгтон» вказано про рік будівництва будинку - 1991.
У подальшому 08.02.2022 державним реєстратором Дергачівської міської ради Харківської області ОСОБА_6 проведено державну реєстрацію змін, а саме змінено загальну площу будинку з 86,6 кв.м. на 85,6 кв.м., житлову площу з 50,4 кв.м. на 49,5 кв.м. Змінено адресу будинку з АДРЕСА_2 . Видалено технічний паспорт ТОВ «Лімінгтон» від 30.04.2020 та довідку вказаного товариства від 04.05.2020, додано технічний паспорт та довідку ПБН «Лемма» від 04.05.2020. У технічному паспорті ПБН «Лемма» також вказано про рік завершення будівництва будинку - 1991, а також наведено «рекомендацію» щодо присвоєння відповідному будинку садибного АДРЕСА_3 .
З витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 02.02.2022 вбачається відсутність як документів на право проведення будівельних робіт на об'єкті, так і кадастрового номера земельної ділянки під цим 2-поверховим об'єктом. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про наявність зареєстрованих речових прав на земельну ділянку за вказаною адресою.
Вказана державна реєстрація права власності на означений об'єкт нерухомого майна проведена із порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 за відсутності правовстановлюючих документів як на будинок, так і на земельну ділянку, а також за відсутності виданих в установленому законом порядку документів, які б підтверджували адресу цього об'єкта.
З урахуванням того, що державним реєстратором відповідно проведено державну реєстрацію права власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна вперше з відкриттям нового розділу в Державному реєстрі прав та присвоєнням унікального реєстраційного номера, під час розгляду заяви, поданої ОСОБА_5 , державному реєстратору слід було керуватися п.41 вищевказаного Порядку, яким встановлено перелік документів, що подаються для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна, в т.ч.: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалась в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
При цьому, жодних посилань на правовстановлюючі документи, якими б підтверджувалась належність ОСОБА_5 відповідного об'єкта нерухомого майна, наявність документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію вказаних закінченого будівництвом об'єкта, присвоєння йому у встановленому законом порядку відповідної поштової адреси, ні означені технічні паспорти та довідки ТОВ «Лімінгтон» і ПБН «Лемма», ні інші матеріали реєстраційної справи, всупереч ч.ч.1,3 п.41 Порядку, не містять.
Однак державну реєстрацію вказаного новозбудованого об'єкту нерухомого майна проведено з використанням вищевказаних технічних паспортів, в яких наведено недостовірні відомості про рік будівництва будинку - 1991, оскільки відповідно до п.42 Порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:
1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Разом з цим, рішення про державну реєстрацію прав прийняте всупереч вимог п.42 Порядку.
Так, для проведення державної реєстрації в порядку п.42 Порядку крім технічного паспорта необхідно надати документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної рад відносить, зокрема, прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами (пункт 41 частини першої статті 26 та пункт 26 частини першої статті 43). Стаття 37 вказаного Закону закріплює такі власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, а також підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.
Отже, питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, в тому числі щодо присвоєння адрес об'єктам нерухомого майна на місцевому рівні, місцевими радами, законодавцем розглядаються в рамках повноважень місцевих рад щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою.
Рішенням Харківської міської ради №325/11 від 06.07.2011 затверджено Порядок присвоєння адрес об'єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова, який був чинним на момент прийняття оспорюваного рішення про державну реєстрацію прав.
Вказаний Порядок визначає на території Харкова єдині правила присвоєння адрес земельним ділянкам і нерозривно зв'язаним з ними будівлям і спорудам, встановлює єдині правила визначення адрес, їх склад і структуру. Дія Порядку поширюється на всі види адресної інформації (адреси) щодо об'єктів нерухомості всіх форм власності в місті Харкові. Кожному об'єкту нерухомості присвоюється унікальна адреса на території міста Харкова. Відповідно до п.1.4 Порядку адреса об'єкту нерухомості після проведення процедури присвоєння або зміни повинна бути зареєстрована у Єдиному адресному реєстрі міста Харкова.
Адреси присвоюються за заявами юридичних та фізичних осіб - власників об'єктів нерухомості (далі - заявники), відповідних органів місцевого самоврядування, а також органів державної виконавчої влади щодо об'єктів нерухомості державної власності.
Присвоєння, зміна, анулювання адрес здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради, крім адрес земельних ділянок.
Проект рішення про присвоєння, зміну або анулювання адрес об'єктів нерухомості готує та виносить на розгляд виконавчого комітету Харківської міської ради управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (далі - управління містобудування та архітектури) відповідно до Регламенту виконавчих органів Харківської міської ради.
З огляду на зазначене, належним документом, який би підтверджував присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси, може бути рішення виконкому Харківської міської ради або довідка (витяг) з Єдиного адресного реєстру міста Харкова, а не довідки ТОВ «Лімінгтон» і ПБН «Лемма».
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в своїй постанові від 20.04.2016 по справі №826/1112/15.
Отже, рішеннями державних реєстраторів прийняті у зв'язку з самовільним присвоєнням адреси об'єкту нерухомості, що суперечить вищевказаному Порядку. Документи, надані для державної реєстрації права власності не відповідали вимогам законодавства, а отже, не підлягало реєстрації право власності на нерухоме майно.
Таким чином, на момент звернення ОСОБА_5 із заявами про державну реєстрацію права власності (а в подальшому - змін цього права) на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2082222363101 вказаний об'єкт не мав правового статусу житлового будинку літ.«А-2» по Панасівському 2-му проїзду (як 20-А так і 20-Б) у м. Харкові, незважаючи на безпідставне зазначення вказаних відомостей у технічних паспортах та довідках виданих ТОВ «Лімінгтон» і ПБН «Лемма», які не є правовстановлюючими документами чи документами про присвоєння поштової адреси.
У подальшому приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 29.09.2023, тобто вже після реєстрації в ЄРДР кримінального провадження №12023221220001403 від 13.09.2023, проведено державну реєстрацію права власності (номер відомостей про речове право: 51935900) на вказаний житловий будинок за ОСОБА_8 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на підставі договору дарування вказаного будинку від 29.09.2023, посвідченого згаданим нотаріусом (реєстровий №4208), за змістом якого ОСОБА_5 (від імені якого діяв ОСОБА_9 за довіреністю від 11.09.2023) подарував своїй матері ОСОБА_8 означений
АДРЕСА_4 вказаного договору вказано, що земельна ділянка не є власністю дарувальника, рішення відповідного органу не приймалося.
Водночас, відомостей про площу та кадастровий номер відповідної земельної ділянки під житловим будинком, про перехід права користування якою до обдаровуваної без зміни цільового призначення зазначено у згаданому договорі, цей договір не містить.
За змістом ч.2 ст.377 ЦК України та ч.6 ст.120 ЗК України кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Положення зазначених правових норм спрямовані на впровадження принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об'єктів нерухомості, які на ній розташовані. Таким чином, у договорі про відчуження будівлі, повинно бути позначено кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на будівлю. Такий правовий висновок ВС викладено у постанові від 05.02.2018 у справі №604/917/15-ц.
Укладення договору дарування без зазначення кадастрового номера земельної ділянки вказує на відсутність такого кадастрового номера, прав у дарувальника на земельну ділянку та відчуження розташованого на цій ділянці будинку всупереч встановлених законом вимог, що порушує права та інтереси Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради, як законного власника відповідної земельної ділянки.
При цьому, зі скан-копій матеріалів відповідної реєстраційної справи, які містяться в електронній складовій Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається відсутність належних документів, які б підтверджували присвоєння в установленому законом порядку адреси літ.«А-2» по Панасівському 2-му проїзду (як 20-А так і 20-Б) у м. Харкові вищевказаному об'єкту нерухомого майна на час проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 .
З показів свідка ОСОБА_10 вбачається, що згаданий житловий будинок побудовано не в 1991, а приблизно в 2020 році, а з показів свідка ОСОБА_11 - що означений будинок побудував у 2018 році ОСОБА_5 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка знята з реєстрації 11.11.2021, але фактично мешкає у вищевказаному, самовільно збудованому житловому будинку) повідомила, що з моменту зняття з реєстрації мешкає в згаданому будинку, який побудувала разом з чоловіком ОСОБА_12 та сином ОСОБА_5 . При цьому, повідомила, що всіма питаннями, пов'язаними з оформленням документів на будинок на своє ім'я займався її син - ОСОБА_5 , який разом з відповідними документами перебуває за кордоном (в Німеччині).
Аналогічні покази у якості свідка надав ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що будинок побудований приблизно у 2018 році. При цьому, зі змісту копії листа КП «Жилкомсервіс» від 13.10.2015 б/н, наданої ОСОБА_12 під час допиту, дільниця №27
КП «Жилкомсервіс» не заперечує проти проведення самостійних робіт по відновленню аварійних напівзруйнованих будівель господарських споруд, які перебувають в дворі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 з подальшим відновленням в існуючих кордонах і використанням, які можливі за умови недопущення зберігання горючих або легкозаймистих речовин та матеріалів, користування без права передачі іншій особі та зазначенням про те, що оформлення землевідведення можливе відповідно до існуючих вимог законодавства. В результаті проведеної інвентаризації будівель, розміщених на прибудинкових територіях житлових будинків, капітальній будівлі сараю присвоєно реєстраційний №1. Вказана копія містить відтиск печатки та підписи начальника дільниці №27 КП «Жилкомсервіса» ОСОБА_13 та інженера дільниці №27 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_14 .
Допитаний в якості свідка колишній начальник дільниці №27 ОСОБА_13 пояснив, що зазначений лист КП «Жилкомсервіс» був виданий ОСОБА_8 лише в інформаційних цілях та не мав ніякої юридичної сили, адже цим листом він лише зобов'язав ОСОБА_8 привести до ладу прибудинкову територію домогосподарських будівель (сарай та погріб) відповідно до договору про право тимчасового користування земельною ділянкою для розміщення погребу та сараю. Інших капітальних будівель, в тому числі будинку, на зазначеній земельній ділянці не могло бути.
Проведеним 28.09.2023 із застосуванням фотозйомки оглядом місця події (території, прилеглої до будинку по АДРЕСА_5 встановлено, що на вказаній земельній ділянці, яка огороджена парканом, знаходиться двоповерховий об'єкт нерухомого майна, зовні схожий на житловий будинок.
При цьому, безпідставне проведення 14.05.2020 державної реєстрації права власності на відповідний новозбудований об'єкт нерухомого майна, як на житловий будинок АДРЕСА_1 , за відсутності документів, які б посвідчували право власності або користування відповідною земельною ділянкою, а також документів, які б підтверджували присвоєння відповідної адреси в установленому законом порядку, не спростовує факту самовільного зайняття цієї земельної ділянки, а є лише формою приховування згаданого факту самовільного зайняття.
Наведене у сукупності вказує на вчинення невстановленими на теперішній час особами самовільного будівництва 2-поверхового житлового будинку на самовільно зайнятій земельній ділянці по АДРЕСА_6 (поруч з багатоквартирним будинком 20-А) за відсутності дозвільних документів з самовільним присвоєнням такому будинку адреси АДРЕСА_1 . Вказані дії містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України.
На обгрунтування необхідності накладення арешту прокурор зазначає, що на даний час існують підстави для накладення арешту на житловий будинок шляхом заборони будь-яким особам здійснювати його відчуження, оскільки здійснюється відчуження такого майна третім особам. Наведене вказує на те, що, за відсутності арешту існує висока ймовірність подальшого відчуження житлового будинку третім особам (в т.ч. добросовісним набувачам), чим буде суттєво ускладнено можливість захисту порушених інтересів потерпілого. Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які набуті кримінально-правовим шляхом. Відповідний житловий будинокз надвірними будівлями і спорудами є речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме, предметом на яке направлено скоєння злочину, у зв'язку з чим, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та на нього може бути накладений арешт згідно ч.3 ст.170, ч.10 ст.170 КПК України. У зв'язку з цим необхідно виключити можливість протиправного розпорядження вказаним об'єктом нерухомості.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та вказав, що будинок побудований самовільно без жодних дозвільних документів, після цього змінилося двоє власників. Ненакладення арешту на будинок може призвести до його подальшого відчуження. Окрім того, дане клопотання слід розглядати без повідомлення факчтиної власниці будинку, оскільки вона, будучи обізнаною про розгляд питання про накладення арешту, може здійснити відчуження будинку іншій особі.
Суд вважає можливим з метою забезпечення арешту майна розглянути вказане клопотання без повідомлення особи, за якою на даний час зареєстровано право власності на вказаний у клопотанні будинок, оскільки прокурором доведено, що в разі повідомлення про наміри накласти арешт на майно, фактичний власник може перешкоджати таким діям, у тому числі шляхом подальшого відчуження нерухомого майна.
Суд, вислухавши прокурора, дослідивши клопотання з додатками, приходить до наступного.
Відповідно до ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_8 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2082222363101), на підставі договору дарування від 29.09.2023.
Зазначене у клопотанні нерухоме майно є предметом злочину, зберегло сліди кримінального правопорушення. Раніше вже було здійснено перехід права власності на цей будинок, останній раз 29.09.2023 шляхом договору дарування. Отже, з метою запобігання подальшого переходу права власності до іншої особи, є доцільним накласти арешт на вказане майно шляхом заборони його відчуження. Невжиття накладення арешту може призвести до подальшого відчуження нерухомого майна, що може призвести до ускладнення встановлення істини по справі та спричинення майнової шкоди іншим особам.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 170, 171 КПК України -
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2082222363101), щодо якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на момент звернення з клопотанням містяться відомості про проведену 29.09.2023 державну реєстрацію права власності за ОСОБА_8 , як на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 85,6 кв.м.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 01.05.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1