Справа№ 583/1467/24
2-а/583/14/24
30 квітня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
головуючого судді Яценко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейської 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Орбинської Мар'яни Михайлівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
01.04.2024 представник позивача звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1742869 від 25.03.2024, винесену поліцейським інспектором взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Орбинською М.М. відносно ОСОБА_1 за порушення п. 12.4 ПДР України.
Вимоги вмотивовані тим, що постановою поліцейської 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Орбинської М.М. серії ЕНА №1742869 від 25.03.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1700,00 грн. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 25.03.2024 близько 14.17 год., керуючи автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Київ-Харків-Довжанський МОЗ306км, та в межах м. Решетилівка Полтавської області зі швидкістю 110 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 60 км/год. Представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки працівниками поліції не було враховано, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , хоча і рухався зі швидкістю 110 км/год., однак за 350 м до в'їзду в населений пункт позивач застосував гальмування, а тому на момент в'їзду в населений пункт автомобіль рухався з дозволеною швидкістю, яка становила 50 км/год. Крім того, вимірювання швидкості руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 було здійснено за допомогою приладу «Tru Cam LTI 20/20» із серійним номером ТС 0084251, однак поліцейська не надала позивачу докази, що на момент винесення оскаржуваної постанови вказаний прилад отримав експертний висновок на підтвердження правомірності його використання для вимірювання швидкості руху транспортного засобу. Представник позивача наголошує на тому, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості щодо наявності дорожніх знаків 5.49 «Початок населеного пункту» або 5.50 «Кінець населеного пункту» на ділянці руху автомобіля позивача, на місця їх встановлення та зони дії зазначених знаків, які визначають порядок руху в населених пунктах. Також, на відеозаписі місця події не зафіксовано наявності забудованої території по напрямку руху автомобіля позивача, що разом з іншими наведеними стороною позивача обставинами є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
02.04.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
08.04.2024 від представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українинадійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Представник відповідача зазначав, що під час несення служби на А/Д М03 Київ-Харків-Довжанський, 306 км, в межах м. Решетилівка Полтавської області 25.03.2024 о 14.17 год. екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості «TruCam LTI 20/20», серійний номер НОМЕР_2 , було виявлено порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався зі швидкістю 110 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 60 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Встановивши факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, інспектором прийнято рішення про зупинку транспортного засобу, після чого за результатом розгляду справи було винесено постанову за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 стягнення в розмірі 1700 грн. Представник відповідача вказує на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.З огляду на приписи чинного законодавства України, лазерні вимірювачі швидкості TruCAM, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29490 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCAM до застосування.
Представник відповідача звертає увагу суду на те, що вимірювання швидкості руху автомобіля марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 було здійснено в спосіб розміщення прилад ТruСАМ по зовнішньому периметру дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, що відповідає положенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». З огляду на викладене помилковими є твердження сторони позивача про те, що в силу приписів ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» відповідач не мав права використовувати зазначений засіб вимірювальної техніки не в автоматичному режимі, оскільки вказана норма закону не виключає можливість використання органами поліції вимірювачів швидкості руху, які не є стаціонарними. Представник відповідача наголошує на тому, що до оскаржуваної постанови додано фото та відео з приладу TruCAM, на якому зафіксовано автомобіль позивача, швидкість з якою він рухається, а також дату, час, місце вчинення правопорушення. Посилання на вказані докази також містяться у відповідній графі бланку оскаржуваної постанови, а відтак вони є достатніми та допустимим для встановлення факту наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено посилання на відео з нагрудної камери працівників поліції, на яку зафіксовано факт виявлення правопорушення та факт розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які було покладено в основу прийнятого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. На переконання представника позивача посилання сторони позивача на те, що заміри швидкості руху автомобіля марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 були здійснені поза межами населеного пункту Решетилівка Полтавської області, не відповідають дійсності, оскільки на фото з приладу TRUCAM зазначені точні координати вказаного транспортного засобу в момент фіксації порушення, ввівши які в пошуковому вікні Google-карти можливо чітко встановити їх точне місце знаходження на карті. Крім того, на фото та на відео з приладу TRUCAM видно на задньому фоні дорожній знак 5.50 «Кінець населеного пункту».
Представник відповідача зазначає, що на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також, дотримано порядок розгляду справи, передбаченого ст. 279 КУпАП. Відповідно до приписів ст. 268 КУпАП позивач мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу в межах скороченого провадження, однак від нього жодних заяв та клопотань не надходило. Отже, в ході винесення оскаржуваної постанови інспектор законно оцінив наявні докази за своїм внутрішнім переконанням та дотримався всіх передбачених чинним законодавством, процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, не порушив жодних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також вважає необґрунтованими доводи позивача і щодо неспівпадіння часу заміру швидкості руху та час винесення постанови, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі виноситься саме після розгляду справи та встановлення факту такого адміністративного правопорушення.
Таким чином, з огляду на те, що позивачем було вчинено порушення Правил дорожнього руху України відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона є законною, а її скасування призведе до уникнення правопорушником відповідальності.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, від представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
У даному випадку суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи, а права позивача на висловлення своєї позиції перед судом у повній мірі забезпечені, зважаючи на наявні в матеріалах справи його письмові пояснення.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 25.03.2024 поліцейською 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Орбинською М.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серіїЕНА №1742869 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 25.03.2024 о 14.17 год. на автодорозі М03 Київ-Харків-Довжанський, 306 км, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , в межах м. Решетилівка рухався зі швидкістю 110 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 60 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог п. 8, п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачені, зокрема, статтями 122, 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями ч. 4 ст. 122 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, порушення визначеного п. 12.4 Правил дорожнього руху обмеження швидкості руху, встановлено відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу TruCAM LTI 20/20 ТС008425.
На підтвердження вчинення позивачем порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху відповідачем надано відеозапис з нагрудних камер поліцейських, а також фото- та відеофіксація, зроблені за допомогою приладу лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTІ 20/20 (серійний номер ТС008425).
Наявним в матеріалах справи фото- та відеозаписом, зробленим за допомогою вказаного приладу, зафіксовано рух автомобіля «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , 25.03.2024 о 14.17 год. на ділянці автомагістралі М03 Київ-Харків-Довжанський, в межах м. Решетилівка Полтавської області, який рухався зі швидкістю 110 км/год., при обмеженні швидкості 50 км/год., з перевищенням на 60 км/год.
З відповіді ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» від 15.11.2023 №15/11/23 вбачається, що на ділянці автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, зокрема с. Решитилівка, км 304+950, на правому узбіччі встановлені дорожні знаки 5.49, 5.76, 7.2.1.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням, наведеним у ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В спірних відносинах предметом доказування є встановлення факту наявності або відсутності факту правопорушення в діях позивача п. 12.4 Правил дорожнього руху обмеження швидкості руху.
Відповідач, стверджуючи про вчинення позивачем вказаного правопорушення посилається на відеозапис, зроблений за допомогою відповідного технічного засобу LTI TruCAM 20/20.
Згідно зі ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Як вбачається з доданої до відзиву на позовну заяву копії експертного висновку від 15.12.2023 №04/05/02-1179/ВС1, виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, прилад із серійним номером ТС008425 зазначений у додатку до цього експертного висновку як такий, що пройшов державну експертизу.
Згідно з копією сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012, затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM» зареєстровано в Державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки за № УЗ3197-12).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб'єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться, зокрема, науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів (ч. 5 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»).
Як вбачається зі змісту свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/29490 від 21.11.2023, виданого ДП «Укрметртестстандарт» Мінекономрозвитку України, чинного до 21.11.2024, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM №ТС008425 (виробник Laser Technology Inc., США), відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год. до 320 км/год., максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах 2 км/год.
Таким чином, прилад TruCAM LTI 20/20 №ТС008425 пройшов повірку у встановленому законом порядку, за результатами якої було визнано його відповідність вимогам технічного регламенту, а відтак, є дозволеним до використання на території України.
Отже, свідоцтво про повірку №22-01/29490 від 21.11.2023 є свідченням належної повірки того приладу, яким зафіксований рух автомобіля позивача 25.03.2024, та показання приладу TruCAM LTI 20/20 з серійним номером ТС008425 є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху у розмінні ст.ст.73-75 КАС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вчинення позивачем порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху підтверджено належними і допустимими доказами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
При цьому, з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що поліцейська діяла відповідно до вимог чинного законодавства України, процесуальні права позивача не були порушені.
Таким чином, сукупність досліджених доказів свідчить про безпідставність вимог позивача, в зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейської 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Орбинської Мар'яни Михайлівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко