Справа № 953/21488/21
н/п 2/953/323/24
17 квітня 2024 року Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.
за участю секретаря Свириденкова К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Позивач, КП «ХТМ», звернулось у суд з позовом до відповідачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просить стягнути в солідарному порядку заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.12.2017року по 30.09.2021р. в сумі 83324,16 грн., а також 3% річних в сумі 3234,30 грн., інфляційні втрати 7141,14 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачами послуг опалення. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг у відповідачів утворилась заборгованість, що є порушенням вимог п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги", № 1875-IV від 24.06.2004 р., п.18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630. Також у зв'язку із простроченням сплати коштів за надані послуги у відповідності до положень ст. 625 ЦК України за період з жовтня 2018р. по вересень 2021р., з відповідачів підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати.
Представник позивача у поданій заяві просив розглянути позов за його відсутності.
Відповідач - ОСОБА_2 , у поданому відзиві проти задоволення заявлених вимог заперечував, зазначаючи, що квартира АДРЕСА_2 відключена від централізованого опалення, що підтверджується актом та технічним паспортом. Також позовні вимоги стосуються періоду за який відповідачі не були зареєстровані у квартирі.
Також, ОСОБА_2 подане клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_3 , яке задоволенню не підлягає , оскільки у клопотанні відсутнє зазначення які саме обставини, які мають значення для справи, може повідомити свідок.
Співвідповідач - ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилась, відзив на позов не надала, подані заяві про залучення до справи документів, свідчать про обізнаність про час та місце розгляду справи .
Підстав для відкладення розгляду справи, суд не вбачає.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання визначаються Законом України «Про теплопостачання», який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Згідно ст.1 ЗУ «Про теплову енергію» - суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Згідно ст. 3 Закону, відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
При цьому відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
КП «ХТМ» веде господарську діяльність з вироблення, транспортування та постачання споживача теплової енергії на підставі відповідних ліцензій .
На підставі рішення Виконавчого комітету ХМР «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста» від 23.12.1998 року № 1407 в редакції рішення від 30.09.2003р. № 946 КП «ХТМ» визначено виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води .
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії безпосередньо регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198, які є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з централізованого постачання гарячої води, централізоване опалення віднесені до комунальних.
Пункт 5 ч. З ст. 20 Закону встановив обов'язок споживачів оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.5 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 06.06.2004 року та п.п.18,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води плата за жилого-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів споживання. Тарифи на теплову енергію затверджені рішеннями виконавчого комітету ХМР №№693, 63, та додатків до них.
Згідно ч.1 ст. 19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Матеріали справи свідчать, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з грудня 2020р. Відповідач ОСОБА_2 є власником вказаної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.12.2015р, тобто відповідачі є споживачами послуг теплопостачання, які надає КП "ХТМ" відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186.
Згідно актів про підключення та відключення споживача до опалення, вбачається, що будинок АДРЕСА_3 обладнаний централізованим опаленням та кожного року позивач підключає та відключає будинок за наслідками опалювального періоду .
Відповідачі зазначають про відключення квартири АДРЕСА_2 від централізованого опалення. При цьому надаючи акт обстеження централізованої системи опалення в квартирі від 23.03.2016р.
Згідно зазначеного акту, який складено власником квартири ОСОБА_2 в присутності представників КП «Жилкомсервіс» та власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_4 - квартира відключення централізованої системи опалення в квартирі від внутрішньо-будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Відключення централізованої системи опалення в квартирі від внутрішньо- будинкової системи централізованого опалення та гарячого водопостачання багатоквартирного будинку виконано шляхом демонтажу нагрівальних приладів та заварюванням їх приєднань до транзитних стоякових трубопроводів.
В опалювальний сезон квартира обігрівається електроприладами.
Гаряче водопостачання відбувається за рахунок водонагрівача.
Відключення централізованої системи опалення, в квартирі від внутрішньо-будинкової системи централізованого опалення виконано з дотриманням вимог.
Також , суду наданий технічний паспорт на нежитлові приміщення підвалу від 2015 року, де зазначено про відсутність централізованого опалення, проте данні щодо належності вказаного підвалу до квартири АДРЕСА_5 , суду не надано.
Надані суду фотознімки , не є належними доказами, оскільки із вказаних фотознімків не можливо ідентифікувати приміщення яке на них зафіксовані.
Суд зазначає, що відключення від цетралізованого опалення з 2005року здійснювалось відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 .
Відповідно до пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення. Відключення споживача від мереж ЦО і ГВП здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26 Правил).
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг центрального опалення та гарячого теплопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу комісію для розгляду таких питань. Комісія після вивчення конкретних умов приймає рішення, яке оформлюється протоколом, витяг з якого надається заявникові. При позитивному рішенні комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.
Згідно з пунктами 2.5, 2.6, 2.7 вищезгаданого Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця таких послуг та власника квартири або уповноваженої ним особи. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження відповідного акта сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 липня 2020 року в справі № 554/946/18 (провадження № 61-44416св18) зроблено висновок, що «єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинним законодавством України не передбачено».
Судом ухвалою від 21.09.2023р. зобов'язано відповідачів надати суду рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води за адреою: АДРЕСА_1 . Проте відповідні документи суду не надано.
На теперішній час діє Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169, відповідно до якого рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Відповідно до вказаного порядку, за наявності відповідних документів, відключення від централізованого опалення можливо лише усього багатоповерхового будинку за наявності заяв усіх власників квартир.
Відповідного рішення органу місцевого самоврядування, суду також не надано. Більш того, спростовано актами про підключення будинку до опалення за 2019, 2020, 2021рр.
За актом від 23.03.2016р. - відключення централізованої системи опалення в квартирі від внутрішньо- будинкової системи централізованого опалення та гарячого водопостачання багатоквартирного будинку виконано шляхом демонтажу нагрівальних приладів та заварюванням їх приєднань до транзитних стоякових трубопроводів.
Враховуючи дані зазначеного акту та відсутність акту постійно діючої міжвідомчої комісії або рішення органу місцевого самоврядування, свідчить про самовільне відключення від мереж централізованого опалення кварти 4А.
Згідно висновків Верховний Суд України у справі № 6-295цс15 від 20 квітня 2016 року, у постанові № 6-582цс15 від 18 листопада 2015 року, що також відповідає постанові Верховного Суду у справі № 915/89/16 від 02 березня 2018 року, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги центрального теплопостачання.
Також обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572.
Згідно правого висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 25.11.2014 року за №6-59цс13, споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Тому посилання відповідача що між позивачем та відповідачами не виникли правовідносини оскільки не укладено письмового договору, судом не приймаються.
Як вбачається з відомості про нарахування оплати, наданого КП "ХТМ", відповідачами не була сплачена сума заборгованості за послуги централізованого опалення за період з грудня 2017р. по квітень 2021р. в сумі 83324,16 грн..
У відомості нарахувань та оплат за теплову енергію з врахуванням періоду платежів, доданої до матеріалів справи, зазначено тарифи на опалення, що застосовувались у певний період, опалювальна площа квартири, нараховані суми та сплачені споживачами кошти, що відповідає тарифам встановленим рішеннями НКРЕКП .
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає доведеним наявність у ОСОБА_2 заборгованості за надання послуг позивачем з централізованого опалення за період з грудня 2017р. по листопад 2020р. в сумі 64492,43 грн., а також наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надання послуг позивачем з централізованого опалення за період з грудня 2020р. по квітень 2021р. в сумі 18831,73 грн.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.ч. 1, 5ст.261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч.ч. 3,4,5 ст.267ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500. В подальшому, дію карантину, встановленого цією постановою, було продовжено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тобто, Законом установлено, що: "під час дії карантину, строки, визначені статтею 257 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину".
З цього слідує, що у разі закінчення процесуального строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.
Позивач звернувся у суд із даним позовом у листопаді 2021р. та просить стягнути заборгованість за період з грудня 2017р. по квітень 2021р., тобто вказаний період припадає на дію карантину, внаслідок чого , в даному випадку строк позовної давності є продовженим.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Правило про стягнення інфляційних та 3% річних від суми несплачених послуг означає, що при обчисленні загальної суми за прострочення сплати наданих послуг ураховується сума несплачених послуг та кількість днів прострочення.
У зв'язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг, підлягають стягненню 3% річних та інфляційних втрат, а саме за період з січня 2021р. по квітень 2021р. в сумі 705,99 грн. в солідарному порядку з відповідачів, а за період з жовтня 2018р. по грудень 2020р. в сумі 9669,45 грн. лише з відповідача ОСОБА_2 .
Підстав для стягнення усієї суми заборгованості з відповідачів у солідарному порядку, суд не вбачає, оскільки відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надаються КП «ХТМ» за адресою: АДРЕСА_1 , лише з грудня 2020р.
Крім того, згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 83, 89,185, 196 - 200, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
-
вирішив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м.Харків, вул.Мефодіївська,б.11, код 31557119 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 )про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за послуги з централізованого опалення, з урахуванням інфляційних втрат, а 3% річних в загальній сумі 74161 грн. 88 коп., а також судовий збір в сумі 2033 грн. 24 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за послуги з централізованого опалення, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в загальній сумі 19537 грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" судовий збір в сумі 236 грн. 76 коп.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду, через суд першої інстанції.
Рішення набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Повний текст виготовлений 25.04.2024р.
Суддя Н.М. Бородіна