Справа№ 953/17/24
н/п 3/953/283/24
"01" травня 2024 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Власова Ю.Ю.,
секретар судового засідання Афанасьєва К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
1. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
1.1. 20.12.2023 інспектором ВРОМДТП та УСАФ ППДР в Харківській області ДПП Кулепетовим О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення ААД № 643967 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено: 03.12.2023 о 18-40 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mini Cooper S» номерний знак НОМЕР_1 біля будинку 9 по вул. Г. Праці, у м. Харкові став учасником ДТП перебуваючи у стані наркотичного (опіати) сп'яніння, згідно висновку №3542 КНП ХОР «ОКНЛ».
Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушеннявимог п.2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету МіністрівУкраїни від10.10.2001N1306(далі ПДР),а саме:«Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння».
1.2. Дії ОСОБА_1 , які полягали у порушенні вимоги п. 2.9а ПДР, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) за ознаками керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння.
2. Узагальнені позиції учасників судового провадження.
2.1. Усудовому засіданні ОСОБА_1 вину увчиненні адміністративного правопорушення невизнав, зазначивши проте, що результати дослідження не відповідають дійсності, та спростовуються результатами експертизи.
3. Релевантне законодавство.
3.1. Відповідно до преамбули Закону України від 30.06.1993 N 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон N 3353-ХІІ) цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (стаття 1 Закону N 3353-ХІІ).
Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, окрім іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону N 3353-ХІІ).
3.2. Пунктом 1.1 ПДР встановлено, що ці Правилавідповідно до Закону N 3353-ХІІ встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
3.3. Частинами 1 та 2 статті 260 КУпАП визначено, що у випадках, прямо передбачених законами України, допускається відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд настан алкогольногосп'яніння. Порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного сп'яніння визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан наркотичного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан наркотичного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан наркотичного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан наркотичного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Таким чином, наведеними положеннями КУпАП чітко унормовано порядок огляду особи на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також порядок та підстави направлення такої особи для відповідного огляду у закладах охорони здоров'я.
3.4. Наведені норми КУпАП також кореспондуються із положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 N 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за N 1413/27858.
3.5. Відповідно до ч.1ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами встані наркотичного сп'яніння,- тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Встановлені судом обставини.
4.1. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №643967 від 20.12.2023, 03.12.2023 о 18-40 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mini Cooper S» номерний знак НОМЕР_1 біля будинку 9 по вул. Г. Праці, у м. Харкові став учасником ДТП перебуваючи у стані наркотичного (опіати) сп'яніння, згідно висновку №3542 КНП ХОР «ОКНЛ».
4.2. Разом із цим, з висновку експерта №16/2695-Дм/24 вбачається, що при судово-медичній експертизі доставлених зразків сечі громадянина ОСОБА_1 , відібраних 03.12.2023, в межах використаних методів дослідження, морфін, модеїн, папаверин, які відносяться до алкалоїдів опію, не виявлено.
5. Мотиви і висновки суду.
5.1. Положеннями статті 62 Конституції України унормовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
5.2. Відповідно до ст. 19 Закону України від 29.06.2004 N 1906-IV «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.3. Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відео запису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу (ст. 251).
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадоваособа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280).
5.4. Враховуючи наявність висновку експерта №16/2695-Дм/24 яка не підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 за ознаками керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння, суд визначився про необхідність закриття провадження у даній справі з підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Означеного висновку суду матеріали справи не спростовують.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, події і складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення (ст. 283).
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу (ч. 2 ст. 284).
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження усправі пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.Ю. Власова