Справа № 953/4738/23
н/п 2-п/953/45/24
"30" квітня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Власової Ю.Ю.
секретар судового засідання Афанасьєва К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Семенова Єгора Сергійовича про перегляд заочного рішення від 25.12.2023 у справі № 953/4738/23 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг,
1. Процедура.
1.1. ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду із заявою в якій просив скасувати заочне рішення прийняте 25.12.2023 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг.
1.2. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2024 заяву прийнято про провадження та призначено до судового розгляду.
2. Узагальнені позиції учасників судового провадження.
2.1. в судове засідання учасники справи не прибули. Про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
3. Релевантне законодавство.
3.1. За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).
Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
3.2. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: (1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; (2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; (3) відповідач не подав відзив; (4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
3.3. Судові виклики і повідомлення унормовані положеннями глави 7 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 3, 5-7 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270, у тому числі в редакції постанови КМУ від 10.10.2023 № 1071, рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка”, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
3.4. За приписами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
4. Встановлені обставини.
4.1. Позивач, акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.10.2018 в розмірі 222204.11 грн. Вирішити питання розподілу судових витрат
Позовна заява подана до суду за останнім відомим місцем проживання відповідача.
4.2. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.06.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
4.3. 21.06.2024 рекомендоване поштове відправлення (копія ухвали про відкриття провадження у справі від 19.06.2023, копія позовної заяви з додатками, судова повістка) скеровано відповідачу.
Відповідно до рекомендованого повідомлення та даних пошукової системи АТ «УКРПОШТА», рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором 6116848923915, повернулось 26.06.2023 на адресу суду.
4.4. 21.06.2023, 17.07.2023 з підстав, установлених ст.ст. 147, 148, 223, 372 ЦПК України, судом здійснено виклик відповідача через оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідомо. Крім того, додатково судом вживалися й інші заходи щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду судової справи, шляхом направлення йому СМС повідомдення, які він усі без виключення отримував.
4.4. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2023 вимоги позову задоволені.
Копія судового рішення направлена відповідачу засобами поштового зв'язку.
5. Мотиви і висновки суду.
5.1. Як установлено судовим розглядом та посвідчується матеріалами справи, провадження у даній справі відкрито за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання відповідача; копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками та судовими повістками про виклик у судове засідання надсилались судом за адресою відповідача.
З урахуванням наявності одночасного існування умов, наведених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відсутності одночасного існування умов, наведених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення заяви сторони відповідача та скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2023 у справі № 953/4738/23.
Інші доводи та заперечення сторони відповідача означених висновків суду не спростовують.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Разом із цим, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-261, 287 ЦПК України, суддя -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Семенова Єгора Сергійовича про перегляд заочного рішення від 25.12.2023 у справі № 953/4738/23 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала складена і підписана 30.04.2024.
Суддя - Ю.Ю. Власова