Справа№ 953/21265/21
н/п 2/953/316/24
"23" квітня 2024 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Сергієнко К.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про стягнення страхової виплати,-
До Київського районного суду м. Харкова поштовим зв'язком надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про стягнення страхової виплати у розмірі 50 000 грн.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що між ОСОБА_4 (далі - Страхувальник), та ПрАТ «СК» «ВУСО», було укладено електронний Договір добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби у вигляді електронного полісу добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби від 23 вересня 2020 року. Страховим агентом за Договором є АТ «ПРИВАТБАНК» на підставі Договору доручення та виконання страхових агентських послуг. Вказує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Причиною смерті являється сепсис, інфекційна хвороба, внаслідок якої була заражена кров, що призвело до виникнення поліорганної недостатності (ушкодження двох і більше органів чи систем органів). Вона, є дружиною померлого та спадкоємцем за законом ОСОБА_4 , а також, є вигодонабувачем відповідно до п.3.1 Договору страхування. Разом з цим, про укладений Договір страхування позивачці було не відомо. Тільки через декілька місяців після смерті чоловіка, вона дізналась про договір страхування, коли з особистого рахунку ОСОБА_4 було знято страховий платіж.
Позивачка зазначає, що відповідно до п. 4.3. укладеного Договору страхування, страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу. Відповідно до п. 6.1.1. зазначеного Договору, страховим випадком є смерть застрахованої особи, внаслідок захворювання. Додатком №1 до Правил добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби №14-01 від 14.06.2006 наведено перелік класів хвороб відповідно до яких проводиться страхові відшкодування. Так, до переліку класів хвороб віднесено інфекційні та паразитні хвороби, а тому, смерть внаслідок сепсису, що являється інфекційною хворобою, є страховим випадком внаслідок захворюванням, що передбачене Договором та підлягає здійсненню страхового відшкодування страховиком вигодонабувачу. Розмір виплат відповідно до п.6.1.1 Договору становить 100% від страхової суми. Смерть застрахованої особи внаслідок хвороби сепсису, яка передбачена Договором страхування, виявлена вперше протягом його дії. Проте, у позивачки були відсутні підтверджуючі документи настання страхового випадку, такі як: медична картка, витяг з історії хвороби, відповідна довідка та інші документи, оскільки вищеперераховані документи становлять лікарську таємницю. Реєстрація спадкової справи відбулась 20 липня 2021 року, зазначена подія є поважною причиною не подання заяви протягом строку зазначеного в Договорі, оскільки на момент виникнення страхового випадку не було підтверджуючого документа відкриття спадщини. ОСОБА_3 після того як отримала витяг з реєстру спадкової справи звернулась ПрАТ «СК» «ВУСО» із заявою про виплату страхового відшкодування 05 жовтня 2021 року на електронну адресу. Зі змісту відповіді вбачається, що ПрАТ «СК» «ВУСО» не здійснюватиме страхові відшкодування, оскільки пропущені строки на звернення за страховим відшкодуванням та захворювання ОСОБА_4 не відноситься до страхового випадку. Разом з цим, позивачка не погоджується з даним твердженням відповідача, оскільки, по-перше, вона не знала про наявність Договору страхування, а також в п. 7.10 Додатку №1 до Правил добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби №14-01 від 14.06.2006 зазначено, що окрім загального переліку документів які подаються для отримання страхової виплати при настанні страхового випадку згідно з п.2.3.2 (смерть застрахованої особи), вигодонабувач (спадкоємець) повинен надати оригінал або копію нотаріально завіреного свідоцтва про право на спадщину. По-друге, відповідач посилається на те, що захворювання ОСОБА_4 не відноситься до переліку захворювань за які передбачені страхові виплати, разом з цим, позивачка неодноразово спілкувавшись з лікарем, їй відомо, що причиною смерті ОСОБА_4 являється сепсис, інфекційна хвороба, внаслідок якої була заражена кров, що призвело до виникнення поліорганної недостатності (ушкодження двох і більше органів чи систем органів), а «COVID-19» являється лише наслідком після зараження крові.
Позивачка зазначає, що відмовляючи у здійсненні страхових виплат, відповідач порушує одне з гарантованих прав людині - право мирно володіти своїм майном, оскільки відповідно до законодавства України, ОСОБА_3 , є вигодонабувачем (спадкоємцем) якій передбачене здійснення страхових виплат. На виконання умов Договору страхувальником виконані взяті на себе зобов'язання за Договором добровільного страхування щодо сплати страхових платежів, а саме на користь відповідача здійснювалися щомісячні страхові платежі. В свою чергу, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова, 03.11.2021 визначено головуючого суддю у справі: Ляха М.Ю.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 11.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова, 21.10.2022 визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: перебування судді у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (відповідно до Наказу голови Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. №02-03/213 від 23.09.2022 «Про надання відпустки по догляду за дитиною судді Лях М.Ю.»).
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 24.10.2022 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення страхової виплати - прийнято до провадження судді Київського районного суду м.Харкова Лисиченко С.М., призначено судове засідання.
09.12.2022 електронним шляхом надійшла заява представника відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» про розподіл судових витрат, відповідно до якої просить долучити до матеріалів справи докази про судові витрати відповідача та зробити розподіл судових витрат справи в сумі 8000,00 грн.
13.07.2023 до суду електронним шляхом надійшов відзив представника відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» на позовну заяву, відповідно до якого просить суд позовні вимоги залишити без задоволення. Заперечуючи проти позову представник відповідача посилається на те, що смерть ОСОБА_4 від «COVID-19» не є страховим випадком відповідно до переліку випадків п.6.1.2 розділу 1 ЕЛЕКТРОНОГО ПОЛІСУ 2 ДОБРОВІЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ЗДОРОВ'Я НА ВИПАДОК ХВОРОБИ (індивідуальна частина) № DNHEHI-208K07P від 20.09.2020 та Додатку - Пропозиції щодо укладання електронного договору добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби (публічна частина договору) в редакції на дату підписання (надалі Договір). Договір передбачає страхове відшкодування у зв'язку зі смертю застрахованого, але не загалом, від будь-якої події, а тільки від певних хвороб, які визначені сторонами під час підписання угоди. Відповідно до пропозиції щодо укладання електронного договору добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби (публічна частина договору за посиланням https://drive.google.com/file/d/1ZGt_R-PPLhyspSy_IzEgRmoMV7o3Cp2g/view) передбачено: 6.1. Страховими випадками згідно Договору страхування є наступні події, що мали місце під час дії Договору страхування, та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом тощо); 6.1.3.Повний перелік захворювань та розмір суми виплати зазначений у Додатку № 1 до Пропозиції; 6.2. За Договором встановлюється період очікування страхового випадку. Період очікування страхового випадку для кожного захворювання, передбаченого Договором, встановлюється строком в календарних днях відповідно до Додатку №1 до Пропозиції; 6.3. Не визнаються страховими подіями розлади здоров'я, у тому числі пов'язані із нещасними випадками, які не зазначені в Додатку № 1 до Пропозиції. Більш того, заяву про страхове відшкодування подано поза строками передбаченими Договором, що є самостійною підставою для відмови у виплаті. Згідно п.3.2 розділу 2 Пропозиції «Для отримання страхової виплати Страхувальник або Застрахована особа у строк не пізніше двох робочих днів дня закінчення лікування, а у випадку смерті Застрахованої особи - вигодонабувач за Договором страхування у строк не пізніше 2 календарних місяців з дня настання події, повинні звернутися до Страховика із заявою про страхову виплату та надати документи, які підтверджують факт настання страхового випадку. Страховиком було належно повідомлено позивачку, листом вих. № 2149543/1 від 13.08.2021 про підставі відмови. Таким чином, відсутні докази про порушене право позивачки, яке підлягає захисту судом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та прохав їх задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені у змісті письмових заяв по суті справи.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у змісті письмових заяв по суті справи.
Представник третьої особи АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання, призначене на 19.10.2023 не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. 27.03.2023 до суду електронною поштою надійшла заява представника АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю - Захарова М.І. про розгляд справи за відсутності представника банку та винесення рішення на розсуд суду.
Згідно із частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи, та за наявними в справі доказами.
Суд, заслухавши вступні промови сторін, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
20.09.2020 ОСОБА_4 за допомогою одноразового ідентифікатора, відправленого на номер телефону, підписав Електронний поліс добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби (індивідуальна частина) №DNHEHI-208К07Р, який є індивідуальною частиною електронного Договору добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби та підтверджує укладення Договору страхування шляхом прийняття (акцепту) «Пропозиції щодо укладення електронного договору добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби», у ПрАТ «СК «ВУСО» .
Відповідно до умов Договору страховиком за вказаним полісом є ПрАТ «СК «ВУСО», код ЄДРПОУ 31650052, страхувальником - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вигодонабувачем у разі смерті страхувальника - спадкоємці застрахованої особи за законом.
Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи (п.4.1 Договору).
Згідно із п.6.1 Договору страховим випадком вважається смерть застрахованої особи, що настала протягом строку дії Договору, але після завершення очікування страхового випадку, передбаченого Додатком № 1 «перелік захворювань та розмір страхових виплат за даними захворюваннями», внаслідок виникнення первинного захворювання або загострення захворювання: хвороби системи кровообігу; хворобі крові,кровотворних органів; хвороби органів дихання; хвороби органів травлення; хвороби сечостатевої системи; хвороби кістково - м'язової системи та сполученої тканини; хвороби ендокринної та нервової системи; хвороби оката та вуха; новоутворення; інфекційні та паразитарні хвороби. Розмір виплати страхової суми за Договором у разі смерті застрахованої особи - 100 % від страхової суми.
Договір страхування діє з 23.09.2020 по 22.09.2021. Страхова сума - 50 000,00 грн. Страховий платіж - 1800,00 грн. Страховий тариф - 3.6 % ( п.-7-9 Договору).
На підставі пункту 4.3 Договору Страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу, а Страхувальник зобов'язується своєчасно оплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору.
Страховим агентом за Договором є АТ «ПРИВАТБАНК» на підставі Договору доручення та виконання страхових агентських послуг №002597-87-00-00 від 14.11.2017.
Згідно даних Додатку №1 до пропозиції щодо укладення електронного договору добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби до переліку захворювань відноситься: хвороби системи кровообігу; хворобі крові,кровотворних органів; хвороби органів дихання, зокрема, пневмонія; хвороби органів травлення; хвороби сечостатевої системи; хвороби кістково -м'язевої системи та сполученої тканини; хвороби ендокринної та нервової системи; хвороби оката та вуха; новоутворення; інфекційні та паразитарні хвороби, зокрема: холера, тиф і паратиф, сальмонельоз, ботулізм, дизентерія, туляремія, дифтерія, сибірська виразка, коклюш, скарлатина, вітряна віспа, кір, краснуха, оперізуючий лишай, туберкульоз, вірусні гепатити А.Е, В.С., менінгококова інфекція, гострий поліомієліт, енціфіаліт, єнцефаломієліт, менінгіт, аранохїдит, лептоспіроз, токсоплазмоз, лейшманіоз, інфекційний мононуклеоз, малярія, сепсис.
Відповідно даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.04.2021, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 про що 15.04.2021 складено відповідний актовий запис №7452 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Згідно даних протоколу (карти) паталогоанатомічного дослідження №318 від 14.04.2021 ОСОБА_4 , дата смерті- ІНФОРМАЦІЯ_3 о 04-45 годині, причина смерті: поліаргарна недостатність, короновірусна інфекція (COVID-19- коронавірус SARS-CoV-2). Паталогоанатомічний діагноз: двостороння субтотальна пневмонія. Ускладнення хвороби: гострий тромбоз дрібних легеневих судин, крововилив у легені, ознаки гострого респіраторного дистрес-синдрому. Крововилив у нирки, повнокровність паренхімптозних органів. Вогнищева жирова дистрофія печінки. Набряк логічних.
Згідно даних довідки про причину смерті №494 від 14.04.2021, причина смерті ОСОБА_4 : «COVID-19 вірус ідентифіковано. Поліорганна недостатність».
Відповідно до даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 03.10.1981, між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, зареєстрований 03 жовтня 1981 року в м.Харкові «Палац одруження «Орджонікідзевський», актовий запис №2899. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 .
Згідно даних, які містяться у Витязі про реєстрацію у спадковому реєстрі №65653313 від 20.07.2021, Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №616П/2021 (номер у спадковому реєстрі 68003465), спадкодавець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно даних свідоцтва про право спадщини за законом, видане 15.12.2021 державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Черняк Н.В., спадкова справа № 616П/2021, зареєстровано в реєстрі за № 9-600, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , успадкувала після смерті ОСОБА_4 , 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 70/300 часток комунальної квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою про здійснення страхової виплати 02.07.2021 та 03.08.2021.
ПрАТ «СК «ВУСО» листом Вих.№2149543/1 від 13.08.2021 відмовлено у визнанні страховою подією розлад здоров'я ОСОБА_7 , з огляду на те, що Додатком №1 до Пропозиції не передбачена виплата при встановленні захворювання "COVID-19 вірус ідентифіковано. Поліорганна недостатність». А також позивачкою, як вигодонабувачем за Договором страхування пропущено строку звернення із відповідною заявою до Страховика.
Відповідно даних свідоцтва про право спадщини за законом, видане 15.12.2021 державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Черняк Н.В., спадкова справа №616П/2021, зареєстровано в реєстрі за № 9-600, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , успадкувала після смерті ОСОБА_4 , 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 70/300 часток комунальної квартири АДРЕСА_1 .
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 ЦК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя (частина 5 статті 6 Закону України «Про страхування»).
Згідно зі статтею 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 3 статті 3 Закону України «Про страхування», відповідно до якої страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
Відповідно до частини 1 статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Схожу за змістом норму містить положення частини 2 статті 25 Закону України «Про страхування».
Відповідно до статті 102 Закону України « Про страхування» обов'язок підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або іншу особу, визначену договором страхування. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства. Страховик має право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у порядку, визначеному статтями 103 та 113 цього Закону.
Особливість правового стану вигодонабувача (третьої особи, на користь якої укладено договір страхування) полягає в тому, що йому належить право вимагати від страховика виконання обов'язків за укладеним договором.
Відповідно до частини 4 статті 636 ЦК України якщо третя особа (вигодонабувач) відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
За змістом положень статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до статті 1129 ЦК України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.
Таким чином, обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику/вигодонабувачу виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно вимог договору страхування або закону, обов'язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В межах розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що 23.09.2020 між ОСОБА_4 , як страхувальником та ПрАТ «СК ВУСО»,як страховиком, укладено Договір страхування шляхом прийняття (акцепту) Пропозиції. На виконання умов Договору ОСОБА_4 у встановленні Договором строки здійснено страхові платежі.
Сторонами Договору страхування узгоджено, що страховим випадком є смерть ОСОБА_7 внаслідок захворювання, зокрема, пневмонії, що настала протягом строку дії Договору страхування. Страхове відшкодування виплачується вигодонабувачу у разі смерті застрахованої особи у розмірі 50 000,00 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до закінчення дії Договору страхування. Вигодонабувачем ОСОБА_4 є позивачка, як єдиний спадкоємець за законом, оскільки його діти, як спадкоємці першої черги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відмовилися від часток у спадщини .
Представник позивача в обґрунтування заперечень зазначив, що під час вирішення питання про виплату (відмову у виплаті) страхового відшкодування позивачці, відповідачем були враховані документи, які надані останньою, зокрема, лікарське свідоцтво про смерті, де зазначено причина смерті: «COVID-19 вірус ідентифіковано. Поліорганна недостатність». Будь-яких інших документів, в порушення умов Договору страхування, зокрема, протокол (карти) патологоанатомічного дослідження №318 від 14.05.2021 відповідно даних якого, основним захворюванням ОСОБА_4 є двостороння субтотальна пневмонія, позивачкою не було надано, що слугувало підставою для відмови у виплаті страхової виплати.
Суд вважає неспроможними зазначені вище доводи представника відповідача, оскільки страховик має право вимагати та запитувати у вигодонабувача інші документи, що підтверджують факт, обставини настання страхового випадку та розміри збитків, і до ї отримання - призупинити вирішення питання про виплату (відмову у виплаті) страхового відшкодування (пункт 3.3 розділу 2 Проползиції « Для отримання страхової виплати»). У разі необхідності страховик, направляє запит про надання відомостей щодо події, що має ознаки страхового випадку, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров'я, юридичних осіб, які володіють інформацією про обставини події, що має ознаки страхового випадку, а також може самостійно або із залученням у встановленому законодавством порядку інших осіб з'ясовувати причини, наслідки та обставини події, що має ознаки страхового випадку (стаття 103 Закону України « Про страхування).
Доказів вчинення відповідачем відповідних дій, з метою встановлення обставини настання страхового випадку стосовно ОСОБА_4 , зокрема встановлення основного діагнозу (захворювання) останнього, матеріали справи не містять.
З огляду на зазначене, а також те, що згідно протоколу (карти) патологоанатомічного дослідження №318 від 14.05.2021 основним захворюванням ОСОБА_4 є, зокрема, двостороння субтотальна пневмонія, суд доходить висновку, що смерть ОСОБА_4 внаслідок основного захворювання, є страховим випадком відповідно переліку захворювань, які прямо передбачені умовами Договору страхування. А отже, позивачка має право на отримання страхової виплати у розмірі 100% від страхової суми - 50 0000,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що одною із підстав, що слугувала для відмови відповідача у виплаті позивачці страхової виплати, є порушення строків звернення із заявою про страхову виплату, передбачених умовами Договору страхування.
Так, відповідно до статті 104 Закону України « Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є, зокрема, несвоєчасне повідомлення страхувальником (особою, визначеною у договорі страхування або законодавством) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов'язків, визначених договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди (збитків).
Згідно із пунком 3.2 розділу 2 Пропозиції « Для отримання страхової виплати» у випадку смерті застрахованої особи - вигодонабувач за Договором страхування у строк не пізніше 2 календарних місяців з дня настання події, повинен звернутися до страховика із заявою про страхову виплату та надати документи, які підтверджують факт настання страхового випадку, зокрема: копію свідоцтва про смерть, копію лікарського свідоцтва про смерть; виписку з амбулаторної картки застрахованої особи; копію свідоцтва про спадщину.
Судом встановлено, що страхова подія за Договором страхування настала 14.04.2021, позивачка звернулася із заявою про страхову виплату 02.07.2021, тобто через 3 місяці після настання події, а не через 2 місяці відповідно до умов Договору страхування.
Разом з цим, досліджені судом документи, дають суду підстави вважати, що позивачка, як вигоданабувач, була позбавлена можливості надати відповідачу перелік документів, які необхідно додати до заяви відповідно до умов Договору про страхування протягом 2 місяців з дня настання події, з огляду на те, що відповідно до положень цивільного закону, свідоцтво про право на спадщину за законом видається спадкоємці через шість місяців після відкриття спадщини - смерті спадкодавця.
А отже, з огляду на те, що умови Договору про страхування передбачали подання заяви про страхову виплату із відповідним переліком документів, до якого обов'язково включено свідоцтво про право на спадщину, що позбавляло позивачку, як вигодонабувача протягом 2 місяців із дня смерті ОСОБА_4 подати таку заяву, суд доходить висновку, що підстав для відмови позивачці у страховій виплаті, згідно вимог Закону України « Про страхування» у зв"язку із пропуском подання заяви про страхову виплату з причин, які не залежели від вигодонабувача, у відповідача не було.
Крім того, суд зазначає, що строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування не є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 ЦК України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки , передбачені в цій нормі.
Аналізуючи законодавство України в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінка та спрямованість на відновлення порушеного права, суд доходить висновку, що позивачка, як вигоданобувач при відмові страховика у страховій виплаті у зв'язку із пропущенням строку звернення із відповідною заявою, має право на пред'явлення вимоги до відповідача, як страховика в межах страхової суми протягом строку загальної позовної давності, тобто протягом трьох років.
Подібний за змістом висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17 .
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивачки страхової виплати за Договором страхування у розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, ЦПК України,
Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про стягнення страхової виплати - задовольнити
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_3 страхову виплату згідно договору страхування №DNHEHI-208K07P від 20.09.2020 у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http:// www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості щодо учасників справи:
позивачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», код
ЄДРПОУ: 31650052, адреса: м.Київ, вул. Казимира Малевича,31.
третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Грушевського,1Д.
Суддя - С.М. Лисиченко
Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2024.