Справа № 574/311/24
Провадження 3/574/162/2024
30 квітня 2024 року м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч.5 ст.126 КУпАП,
06.04.2024 року о 10 год. 18 хв. в м. Буринь по вул. Олександрівській ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю та пояснив, що 06.04.2024 року близько 10 години їхав зі своїм знайомим на його автомобілі ВАЗ 2106 з вул. Шилівської на вул. Олександрівську в м. Буринь, щоб забрати ліки для дитини, які йому передали з м. Суми. Оскільки він має намір їти навчатися керувати транспортними засобами для отримання посвідчення водія, то попросив свого знайомого щоб він дозволив йому проїхатися за кермом до асфальтного покриття. Під час керування ним транспортним засобом на вул. Олександрівській їх зупинили працівники поліції та склали відносно нього протокол.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Відповідно до ч.5 статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно до диспозиції ч.2 стаття 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п.п.а) п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, при вище викладених обставинах, вина останнього повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №009141 від 06.04.2024 року, 06.04.2024 року о 10 год. 18 хв. в м. Буринь по вул. Олександрівська гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_2 не маючи права керування транспортним засобом даної категорії. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.2).
З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1399440 від 08.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу (а.с.3).
З відеозапису, який містяться на долученому до матеріалів справи DVD-R диску, вбачається, що 06.04.2024 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 був зупинений працівниками поліції. В ході розмови з поліцейськими останній спочатку повідомив, що посвідчення водія залишив вдома так як виїхав в магазин і більше такого не повториться. Однак, в подальшому визнав, що посвідчення водія взагалі не має. (а.с.5)
З довідки відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області вбачається, що ОСОБА_1 за відомостями ГСЦ МВС посвідчення водія не видавалось (а.с.5).
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази зібрані у порядку, встановленому КУпАП, містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 не працює, на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Обмеження щодо застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до осіб, які такого права не мають, положеннями КУпАП не передбачено.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 дійшла висновку, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
При цьому, Верховним Судом звернуто увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
За таких обставин, вважаю за неможливе застосувати до ОСОБА_1 такий вид додаткового стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що до порушника слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст.283-285 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т.Р. Гук