Справа № 753/3068/23
Провадження № 1-кп/638/726/24
Іменем України
26 квітня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
обвинуваченої - ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100020004627 від 28 жовтня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України,-
На розгляді Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження № 12020100020004627 від 28.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.
Через канцелярію суду 23.04.2024 від адвоката ОСОБА_11 надійшло клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі №753/8244/21 у кримінальному провадженні №12020100020004627, а саме арешту майна, вилученого під час проведення 23.04.2021 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебувало у володінні ОСОБА_5 (надалі клопотання 1).
Крім того, через канцелярію суду 23.04.2024 від адвоката ОСОБА_11 надійшло клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі №753/8244/21 у кримінальному провадженні №12020100020004627, а саме арешту майна, вилученого під час проведення 23.04.2021 обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_12 у відділенні № НОМЕР_2 АТ "Укрсиббанк" та індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_3 , відкритого на ім'я ОСОБА_4 у відділенні № НОМЕР_2 АТ "Укрсиббанк" за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26 (надалі клопотання 2).
В обгрунтування клопотання 1 адвокат посилається на те, що 07 жовтня 2022 року за результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному проваджені №12020100020004627 обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. З ст. 209 КК України, та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.
Під час судового розгляду прокурором долучено докази на підтвердження вини обвинувачених, доступ до яких надавався під час досудового розслідування. Відповідно до матеріалів кримінального провадження №12020100020004627 у період часу з 12 год. 29 хв. по 17 год. 27 хв. 23.04.2021 року слідчим Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_13 на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва № 753/7071/21 від 14.04.2021 проведено обшук орендованого ОСОБА_5 приміщення без номера на другому поверсі площею 18,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку слідчим вилучено майно, що перебувало у володінні ОСОБА_5 , а саме: 328 металевих злитків сріблястого кольору, грошові кошти у сумі 40 000 доларів США та 19 130 Євро, ноутбук «Macbook Air» з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Samsung» з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Emashines» з зарядним пристроєм.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва №753/8244/21 від 29.04.2021 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт, у тому числі на майно, вилучене під час обшуку у орендованому ОСОБА_5 приміщенні без номера на другому поверсі площею 18,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Захисник зауважує, що арештовані грошові кошти та банківські метали належать третім особам, проте на даний факт не звернуто уваги під час досудового розслідування.
Під час вивчення зібраних стороною обвинувачення доказів встановлено, що матеріали кримінального провадження (зокрема, протокол обшуку) не містять відеозапису проведеного 23.04.2021 слідчим Дарницького УП за адресою: АДРЕСА_1 обшуку. Надані прокурором для ознайомлення в порядку ст.290 КПК України матеріали також не містили відеозапису проведеного обшуку. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 104 КПК України запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.03.2024 під час розгляду обвинувального акту відповідний протокол обшуку, а також похідні від нього докази визнано очевидно недопустимими. Захисник посилається на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ і зазначає, що втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. При вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи.
Захисник ОСОБА_11 відповідно до ч.1 ст.174 КПК України просить суд скасувати арешт та зобов'язати уповноважених осіб СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві, Київської міської прокуратури, Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та уповноважених службових (посадових) осіб (незалежно від форми власності та у яких перебуває вказане майно на зберіганні) невідкладно повернути ОСОБА_5 вилучене під час обшуку 23.04.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, яке перебувало у володінні ОСОБА_5 , а саме : 328 металевих злитка сріблястого кольору, грошові кошти у сумі 40 000 доларів США, 19 130 Євро, ноутбук «Macbook Air» з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Samsung» з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Emashines» з зарядним пристроєм.
В обгрунтування клопотання 2 адвокат ОСОБА_11 , який є захисником ОСОБА_4 та представником володільця майна ОСОБА_12 , посилається на те, що 07 жовтня 2022 року за результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному проваджені №12020100020004627 ОСОБА_12 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
14 грудня 2022 року постановою прокурора групи прокурорів, у зв'язку із оголошенням у розшук ОСОБА_12 , прийнято рішення стосовно останнього виділити з матеріалів зазначеного кримінального провадження в окреме провадження за №12022100020004232 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 28, ч.З ст. 212, ч. З ст. 209 КК України.
Під час розслідування кримінального провадження №12020100020004627 у період часу з 14 год. 18 хв. по 18 год. 17 хв. 23.04.2021 року слідчим Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_14 на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва № 753/7071/21 від 14.04.2021 проведено обшук банківських індивідуальних сейфів у відділені № НОМЕР_2 АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) за адресою: АДРЕСА_2 , які знаходяться в користуванні ОСОБА_4 (сейф 058) та ОСОБА_12 (сейф 057).
В ході проведення обшуку у вказаних банківських індивідуальних сейфах, а саме у сейфі №057, яким користувався ОСОБА_12 вилучено 316 500 (триста шістнадцять тисяч п'ятсот) Євро 00 євроцентів, а у сейфі №058, яким користувався ОСОБА_4 вилучено 300 000 (триста тисяч) доларів США 00 центів та 330 000 (триста тридцять тисяч) Євро 00 євроцентів.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва №753/8244/21 від 29.04.2021 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт, у тому числі на майно, вилучене під час обшуку банківських індивідуальних сейфів у відділені № НОМЕР_2 АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26.
Підстави для скасування арешту захисник наводить аналогічні тим, що лягли в обгрунтування клопотання 1, зокрема: відсутність в матеріалах кримінального провадження відеозапису обшуку, проведеного 23.04.2021 слідчим Дарницького УП за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26; визнання на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова протоколу зазначеного обшуку, а також похідних від нього доказів очевидно недопустимими; арештовані грошові кошти належать третім особам, проте даний факт не перевірено органом досудового розслідування. Крім того, у зв'язку з виділенням відносно ОСОБА_12 матеріалів кримінального провадження в окреме провадження за підозрою у вчиненні аналогічних правопорушень, зберігання речей та майна останнього в матеріалах судової справи за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є недоцільним, а відтак питання необхідності накладення арешту на його майно має вирішуватись під час досудового слідства у провадженні №12022100020004232.
Адвокат ОСОБА_11 просить суд скасувати арешт та зобов'язати уповноважених осіб СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві, Київської міської прокуратури, Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та уповноважених службових (посадових) осіб (незалежно від форми власності та у яких перебуває вказане майно на зберіганні) невідкладно повернути ОСОБА_12 (або довіреній особі останнього) вилучені за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти у сумі 316 500 (триста шістнадцять тисяч п'ятсот) Євро 00 євроцентів, а також невідкладно повернути ОСОБА_4 (або довіреній особі останнього) грошові кошти у розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США 00 центів та 330 000 (триста тридцять тисяч) Євро 00 євроцентів.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_11 підтримав заявлені клопотання з підстав, викладених вище, та просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 підтримали клопотання захисника та просили суд їх задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що відсутність відеозапису обшуку, який проводився 23.04.2021за адресою: АДРЕСА_1 зумовлена неправомірними діями з боку представників поліції, з приводу вчинення яких він звертався до правоохоронних органів для проведення перевірки. Незаконне вилучення майна у ході обшуку та відмова у доступі на місце його проведення адвоката ОСОБА_5 призвели до грубого порушення його прав та інтересів, у тому числі права на захист.
Обвинувачена ОСОБА_9 та її захисник ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримали клопотання адвоката ОСОБА_11 .
Прокурор ОСОБА_15 в судовому засіданні проти задоволення клопотань заперечував. В обгрунтування своїх заперечень послався на ст.100 КПК України та зазначив, що питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. На теперішній час підстави для скасування арешту відсутні, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження забезпечує не тільки збереження речових доказів, а й конфіскацію майна в майбутньому як вид покарання за інкримінуємі злочини та відшкодування шкоди, завданої інтересам держави внаслідок вчинення кримінальних правопорушень. Скасування арешту унеможливіть забезпечення дотримання основної із засад кримінального провадження, а саме забезпечення права на перегляд вироку в апеляційному порядку.
Дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників справи, суд дійшов наступного.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Так, згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 року у справі №753/8244/21 в рамках кримінального провадження №12020100020004627 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуків, у тому числі: 1) під час обшуку у банківських індивідуальних сейфах у відділені № 978 АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26, а саме у банківському сейфі № НОМЕР_1 - на грошові кошти на загальну суму 316 500 Євро та у банківському сейфі №058 - на грошові кошти на загальну суму 300 000 доларів США та грошові кошти на загальну суму 330 000 Євро; 2) під час обшуку у приміщенні, за адресою: АДРЕСА_3 , площею 18,5 кв.м. - на 328 металевих злитків, сріблястого кольору, а також предмети зовні схожі на грошові кошти, а саме 40 000 доларів США, 19 130 Євро, 19 500 гривень, 176 530 доларів США, 170 000 доларів США, ноутбук «Macbook Air» з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Samsung» з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Emashines» з зарядним пристроєм.
Постановою слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 від 24.04.2021 майно, вилучено в ході проведення обшуків у кримінальному провадженні № 12020100020004627 від 28 жовтня 2020 року, зокрема, під час обшуку у приміщенні, за адресою: АДРЕСА_3 , площею 18,5 кв.м., під час обшуку у відділені № 978 АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26, а саме: зазначені вище грошові кошти, 328 металевих злитків та ноутбук «Macbook Air» з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Samsung» з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Emashines» з зарядним пристроєм визнано речовими доказами.
Постановою слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 від 30.04.2021 грошові кошти (у готівковій формі) у національній валюті України та іноземній валюті, вилучені під час обшуків у кримінальному провадженні № 12020100020004627 від 28 жовтня 2020 року, зокрема: під час обшуку у відділені № 978 АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26, а саме у банківському сейфі №057 - грошові кошти на загальну суму 316 500 Євро та у банківському сейфі №058 - грошові кошти на загальну суму 300 000 доларів США та грошові кошти на загальну суму 350 000 Євро; під час обшуку у приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 , літер «А», 2 поверх, б/н, площею 18,5 кв.м. - 40 000 доларів США, 19 130 Євро, 19 500 гривень, 176 530 доларів США, 170 000 доларів США -- визнано речовими доказами та передано на зберігання та зарахування на депозитний рахунок ГУНП у м. Києві. Суд звертає увагу, що у вказаній постанові в резолютивінй частині зазначено, що вказані грошові кошти не містять на собі слідів кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 21.05.2021 скасовано арешт у кримінальному провадженні № 12020100020004627 від 28 жовтня 2020 року, накладений ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2021 року (п. 2.7.) у справі № 753/8244/21, на кошти у сумі 176 530 доларів США та 170 000 доларів США, вилучені у ОСОБА_16 під час обшуку у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 (в літер «А»), 2 поверх, б/н, площею 18,5 кв.м. на підставі протоколу обшуку від 23 квітня 2021 року. Постановою старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 вказане майно повернуто ОСОБА_16 .
На підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 04.07.2022 зазначені вище арештовані грошові кошти та металеві злитки передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених стст. 19, 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на зазначене вище вилучене під час обшуків майно, слідчий суддя виходив з того, що прокурором доведено відповідність вилученого майна критеріям речового доказу та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Разом з тим, під час дослідження речових доказів під час судового розгляду судом 27.03.2024 були визнані очевидно недопустимими доказами: протокол обшуку від 23 квітня 2021, який проводився у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 ; протокол обшуку від 23 квітня 2021, який проводився у відділенні № НОМЕР_2 АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) за адресою м. Харків, пл. Конституції, 26; решта доказів, які були здобуті внаслідок проведення даних слідчих дій. Судом вирішено припинити дослідження: протоколу обшуку від 23 квітня 2021 року за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколу обшуку від 23 квітня 2021 року у відділенні № 978 АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) за адресою м. Харків, пл. Конституції, 26; решти доказів, які були здобуті внаслідок проведення даних слідчих дій.
Свої висновки під час ухвалення зазначеного рішення суд обгрунтував тим, що дії та обставини проведення обшуків за вищевказаними адресами не були зафіксовані у записі, а тому в силу вимог ч.2 ст.104 КПК України не можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні. Оскільки сторона захисту заперечувала проти визнання таких слідчих дій, зафіксованих в протоколах, та результатів їх здійснення чинними, а прокурором не було доведено проведення їх фіксації (яка є обов'язковою під час обшуку), то суд визнав такі протоколи обшуку від 23 квітня 2021 року за адресою: АДРЕСА_3 та у відділенні АТ «Укрсиббанк» за адресою м. Харків, пл. Конституції, 26 очевидно недопустимими доказами. Застосовуючи положення ч.1 ст.87 КПК та ч.2 ст.89 КПК України суд ухвалив припинити дослідження зазначених вище протоколів обшуків та решти доказів, які були здобуті внаслідок проведення даних слідчих дій.
Таким чином, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна, яке було вилучено під час проведення слідчих дій (обшуків 23.04.2021), визнаних судом недійсними, вказане майно хоча і не перестало відповідати критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, але втратило здатність бути використаним як доказ, оскільки дослідження здобутих на підставі обшуків доказів судом припинено. Тобто, потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вилученого майна, відпала.
Заперечуючи проти скасування арешту прокурор зазначив, що такий захід може забезпечити також конфіскацію майна в майбутньому як вид покарання та відшкодування шкоди, завданої інтересам держави внаслідок вчинення кримінальних правопорушень. З такими доводами суд не погоджується, оскільки як вбачається з ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 про накладення арешту, прокурор звернувся з відповідним клопотанням саме з метою збереження вилученого майна та речових доказів, посилаючись на положення статей 98,167, 170 КПК України. На той час про підозру обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 28, ч. З ст. 212, ч. З ст. 209 КК України, не було повідомлено, слідчий суддя оцінював лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене. Таким чином, мета арешту, передбачена пунктами 3 та 4 частини 2 статті 170 КПК України прокурором не заявлялася. Прокурор також не обгрунтував належним чином, що на теперішній час наявні достатні підстави вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації саме цієї частини майна, яке було вилучено під час проведення відповідних обшуків.
Згідно з ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст.319 ЦК України).
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції", заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Втручання не повинно завдавати значної шкоди володільцю майна. Для цього держава повинна дотримуватись певного балансу при втручанні у право особи на мирне володіння майном та надавати відповідну компенсацію, оскільки останній починає нести певні збитки у разі втручання. Для цього втручання повинно здійснюватися з розумним співвідношенням та з обґрунтованою пропорційністю.
Матеріалами справи судом перевірено, що індивідуальний сейф №057 у відділенні АТ "Укрсиббанк"за адресою: м.Харків, пл.Конституції, 26 наданий в тимчасове користування ОСОБА_12 на підставі договору №29429671287000 від 28.08.2020. Індивідуальний сейф №058 у відділенні АТ "Укрсиббанк" наданий в тимчасове користування ОСОБА_4 на підставі договору №29427110861600 від 28.04.2021.
Приміщення за адресою АДРЕСА_3 на час проведення обшуку було орендоване ОСОБА_5 . Майно, яке вилучене під час обшуку, знаходилось у вказаному приміщенні, в тому числі в металевому сейфі, який ОСОБА_5 добровільно відкрив в присутності слідчого.
Таким чином, судом встановлено, що вилучене майно знаходилось у володінні обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 .
На думку суду на час розгляду даного клопотання відсутні відомості, які б давали підстави для безсумнівного накладення арешту на зазначене вище майно. Прокурором не обгрунтована необхідність збереження саме цього майна для забезпечення можливої конфіскації або відшкодування шкоди, враховуючи, що в даному кримінальному провадженні накладено арешт ще і на інше майно, в тому числі і нерухоме. Щодо доводів прокурора про неможливіть забезпечення права на перегляд вироку в апеляційному порядку у разі скасування арешту, то суд не бере їх до уваги, оскільки всі докази, які сторона обвинувачення вважала за потрібне долучити до матеріалів кримінального провадження під час розгляду справи судом, прокурором надані, а судом долучені до матеріалів справи. Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Посилання прокурора на норму ч.9 ст.100 КПК України як імперативну, відповідно до якої долю речових доказів суд вирішує під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд вважає помилковим. Відповідно до приписів цієї ж статті, а саме частини 1, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Тобто, доля речових доказів, якими визнано майно, пов'язана насамперед зі способом отримання доступу або вилучення такого майна стороною кримінального провадження та подальшим його статусом у разі накладення арешту. В інших випадках закон зобов'язує повернути таке майно володільцю незалежно від стадії кримінального провадження та передбачає також обов'язок зберігати речовий доказ або документ у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Нормами статті 174 КПК України передбачено скасування арешту майна повністю або частково під час судового провадження, тобто до ухвалення судового рішення, що не протирічить вимогам ст.100 КПК України.
Водночас, надаючи оцінку наслідкам застосування арешту майна для обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після встановлених під час розгляду справи обставин і дослідження доказів, яким надана відповідна оцінка, суд вважає, що подальше втручання у право на мирне володіння майном не забезпечить "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства у даному кримінальному провадженні та вимогами захисту прав володільцев майна. Під час вивчення питання щодо скасування арешту майна та наявності або відсутності підстав для його збереження судом не встановлено обставин, які б дали підстави для висновку про наявність обґрунтованого пропорційного співвідношення між тимчасовим позбавленням права саме на це майно (яке вже втратило ознаки допустимого доказу) та метою накладення арешту на таке майно.
Дотримуючись вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про скасування арешту майна, суд врахував: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (докази визнані недопустимими та припинено їх дослідення); 3) недоведеність підстав для арешту, що накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Підсумовуючи вищенаведене, надаючи оцінку доводам учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відсутність подальших підстав для продовження в межах кримінального провадження №12020100020004627 арешту на частину майна, а саме на майно, вилучене під час проведення 23.04.2021 обшуків за адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 (у відділенні АТ «Укрсиббанк»), володільцями якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Разом з тим, що стосується вимог про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі №753/8244/21 у кримінальному провадженні №12020100020004627, а саме арешту майна, вилученого під час проведення 23.04.2021 обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_12 у відділенні № НОМЕР_2 АТ "Укрсиббанк", суд зазначає наступне.
Постановою прокурора ОСОБА_3 від 14.12.2022 матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_12 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.3 ст.203 КК України виділені з кримінального проваження №12020100020004627 в окреме провадження за №12022100020004232. У вказаній постанові визначені оригінали та копії матеріалів досудового розслідування №12020100020004627, які підлягають виділенню. У судовому засіданні прокурор повідомив, що на теперішній час досудове розслідування зупинено у зв'язку з оголошенням в розшук підозрюваного ОСОБА_12 . Оскільки на теперішній час досудове розслідування відносно ОСОБА_12 , який підозрюється у вчиненні злочинів, ще не завершено, на думку суду питання щодо необхідності скасування арешту майна, належного ОСОБА_12 повинно вирішуватись слідчим суддею в рамках кримінального провадження №12022100020004232.
На підставі вищенаведеного, в цій частині вимоги клопотання 2 представника володільца майна ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_11 , суд залишає без задоволення.
Крім того, вимоги клопотання 1 та клопотання 2 щодо зобов'язання уповноважених осіб СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві, Київської міської прокуратури, Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та уповноважених службових (посадових) осіб (незалежно від форми власності та у яких перебуває вказане майно на зберіганні) невідкладно повернути вилучене майно не підлягають задоволенню, оскільки це виходить за межі повноважень суду, визначених ст. 174 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 26, 87, 89, 94, 104, 107, 170, 173, 174 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_11 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі №753/8244/21 в частині накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі №753/8244/21 у кримінальному провадженні №12020100020004627 в частині на майно, вилучене під час обшуку 23.04.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебувало у володінні ОСОБА_5 , а саме на: 328 металевих злитка сріблястого кольору, предмети зовні схожі на грошові кошти у сумі 40 000 доларів США, 19 130 Євро, ноутбук «Macbook Air» з серійним номером CO2G3LJ3DJYC з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Samsung», з серійним номером HX5291QCB00264B, з зарядним пристроєм, ноутбук марки «Emashines», з зарядним пристроєм.
В задоволенні клопотання в іншій частині вимог -відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_11 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі №753/8244/21 в частині накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_12 у відділенні № НОМЕР_2 АТ "Укрсиббанк" та індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_3 , відкритого на ім'я ОСОБА_4 у відділенні № НОМЕР_2 АТ "Укрсиббанк" за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26 - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі №753/8244/21 у кримінальному провадженні №12020100020004627 від 28 жовтня 2020 року в частині на майно, вилучене під час обшуку 23.04.2021 індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_3 , відкритого на ім'я ОСОБА_4 у відділенні № НОМЕР_2 АТ "Укрсиббанк" (МФО 351005) за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26, яке перебувало володінні ОСОБА_4 , саме на: купюри номіналом 100 доларів США у кількості 3 000 шт. на загальну суму 300 000 доларів США, купюри номіналом 100 Євро у кількості 100 шт., купюри номіналом 200 Євро у кількості 400 шт., купюри номіналом 500 Євро у кількості 300 шт. на загальну суму 330 000 Євро.
В задоволенні клопотання в іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та проголошений 29 квітня 2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1