справа № 388/422/24
провадження № 2/388/243/2024
30.04.2024м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
при секретарі судового засідання Поліщук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просила:
- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до закінчення навчання, але не довше досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років, починаючи стягнення з дня подання позову.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що відповідач є її батьком і наразі вона є повнолітньою, але навчається, однак матеріальну допомогу він їй не надає. Таклож зазначила, що рішенням суду від 05.09.2014 з відповідача було стягнено аліменти на її утримання, а рішенням суду від 30.01.2023 відповідача було позбавлено батьківських прав.
Ухвалою від 12.03.2024 зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання.
Копія зазначених ухвал були надіслані у порядку ст. 272 ЦПК України позивачу та відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання (перебування), встановленим судом у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України.
Заперечення від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Інші заяви по суті справи від учасників справи до суду не надходили.
Позивач звернулась до суду із заявою, у якій зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити. Просила розглянути справу за її відсутності. Зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, який про дату, час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином засобами поштового зв'язку за його зареєстрованим місцем проживання (перебування), та який відповідно до положень ст. 128 ЦПК України є таким, якому судова повістка вручена 16.04.2024, - у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності учасників, які не з'явились у судове засідання, та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Дослідивши докази у справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.
Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (актовий запис від 13.07.2005 № 95).
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 05.09.2014 (справа № 388/1413/2014), яке набрало законної сили 15.09.2014, з ОСОБА_2 стягнено аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2014 року до її повноліття.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30.01.2023 (справа № 216/1003/22), яке набрало законної сили 03.03.2023, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 є повнолітньою.
За даними довідки декана факультету математики, природничих наук та технологій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка № 6/2024 від 12.01.2024, - ОСОБА_1 є студенткою ІІ курсу першого (бакалавратського) рівня вищої освіти, групи ПН22Б, спеціальність: 014 Середня освіта (Природничі науки), факультету математики, природничих наук та технологій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка денної, державної форми навчання. Термін навчання з 01.09.2022 по 30.06.2026.
За даними довідки Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка № 1 від 08.02.2024 студентка ОСОБА_1 проживає у гуртожитку № 3 з 01.08.2023, вартість проживання у якому складає 800,00 грн. на місяць.
За даними відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період 3-й квартал 2022 по 4-й квартал 2023 доходів не мала.
Зазначені, встановлені судом обставини справи відповідачем не заперечувалися та на їх спростування докази суду не надавались. Крім того, судом відзначається, що відповідачем докази на підтвердження свого матеріального стану, який би унеможливлював виконання обов'язку по утриманню своєї дитини, - суду не надавалися.
З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.
Положеннями ст. 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Положеннями ст. 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред'явленого позову, встановивши, що ОСОБА_2 , як батько повнолітньої ОСОБА_1 , яка навчається на денній формі навчання, проживає у гуртожитку та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, - має обов'язок по утриманню ОСОБА_1 на період її навчання до досягнення нею 23 років, маючи при цьому, за недоведеності протилежного, матеріальну можливість виконати цей обов'язок, - суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення аліментів є обґрунтованою та доведеною, а тому така вимога підлягає задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів фізичної особи.
Окремо судом відзначається, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, на підставі чого, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судових збір», та позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1211,20 грн. (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судових збір»), слід стягнути з відповідача у дохід держави.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) платника аліментів, щомісячно, на період навчання ОСОБА_1 у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка, починаючи стягнення з 01.03.2024 і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.
Рішення підлягає негайному виконанню у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до статті 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.А. Кнуров