Справа № 352/978/24
Провадження № 3/352/533/24
"01" травня 2024 р.м. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши об'єднані матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП України,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №585109 від 13.03.2024 року 13.03.2024 року о 08 год 30 хв на автодорозі Н-10 (с. Старий Лисець) громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «МАN 2000», не вибрав безпечної швидкості руху, проявив неуважність, не впорався з керуванням , в результаті чого відбулося зіткнення з дорожнім відбійником, в результаті чого відбулося перекидання автомобіля, відбійник та автомобіль отримали механічні ушкодження, чим порушив вимоги п.12.1, 2.3Б ПДР України.
ОСОБА_1 в судовому засідання вину у вчиненому не визнав, вказав, що ДТП сталося через погане дорожнє покриття на даній ділянці дороги, оскільки автомобіль заїхав у вибоїну, внаслідок чого транспортний засіб занесло в бік відбійника та автомобіль перекинувся. Окрім цього зазначив, що через велику ямковість дорожнього покриття частина дороги створювала небезпеку для руху автотранспорту, на даній ділянці дороги відсутні попереджувальні знаки. Пояснив, що 13.03.2024 року рухався транспортним засобом марки «МАN 2000» автодорогою Н-10 зі швидкістю 50 км/год та перед поворотом на с. Старий Лисець, побачив яму, об'їхати яку не зміг, так як на зустрічній смузі рухався транспортний засіб. Оскільки яма була значних розмірів, які оцінити не можливо було через наявність у ній води, то в автомобіля вирвало ресору та занесло у відбійник. Вказав, що здійснював гальмування перед ямою, але так як дорога була мокра, то зупинитись повністю не міг. Просив закрити провадження у справі щодо нього.
Захисник ОСОБА_1 - Томин С.В. просив закрити провадження у справі щодо його підзахисного, підтримав пояснення ОСОБА_1 пояснив, що саме наявність великого розміру ями стала причиною події.
Представник потерпілого ОСОБА_2 вказав, що причиною ДТП є те, що водій не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку. Вважає, що наявність ями не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із ДТП. На його думку, водій повинен був вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та об'їхати перешкоду.
Свідок ОСОБА_3 суду показав, що їхав разом із ОСОБА_1 13.03.2024 транспортним засобом марки «МАN 2000» по автодорозі Н-10 зі швидкістю 50-55 км/год та перед поворотом на с. Старий Лисець попали в яму, внаслідок чого поломилась ресора і транспортний засіб занесло у відбійник. Вказав, що ОСОБА_1 здійснював гальмування перед ямою, а назустріч їхав інший автомобіль, тому можливості об'їхати вибоїну не було. Попереджувальних знаків про наявність вибоїн він не бачив. Даною дорогою користуються рідко, оскільки їм зручніше їздити через мікрорайон Пасічна.
Свідок ОСОБА_4 суду надав показання, що працює в ФОП ОСОБА_5 та відповідає за технічний стан транспортних засобів. 08:32 год. 13.03.2024 року до нього зателефонував ОСОБА_1 , який повідомив про ДТП. В 09:27 год. він прибув на місце події та побачив, що у автомобіля зігнуте колесо та поламана ресора, а сам транспортний засіб перевернений на бік. Вказав, що розмір ями в яку заїхав автомобілем ОСОБА_1 становила десь 2 м., а глибина 15-16 см., водій з фургона після ДТП кинув в вибоїну колесо, яке повністю занурилось. Пояснив, що попереджувального знаку не було, останній з'явився через 2 дні після події. Розмір ями побачити не було можливо через знаходження у ній води.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, за положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст.124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У відповідності до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Працівник поліції, який складав протокол, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, надав суду рапорт чергового служби 102 від 13.03.2024; схема огляду місця ДТП від 13.03.2024; фотознімки; пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Дослідивши наявні докази, суд дійшов наступного висновку.
Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №585109 від 13.03.2024 року ОСОБА_1 допустив порушення п.12.1, 2.3б ПДР.
Відповідно до п.2.3б водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Як вбачається з долученої до вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення схеми місця ДТП, в останній зафіксовано місце події, у тому числі і ділянка дороги з ямою розміром 0,95 на 1,50 та місце зіткнення, а також наявні видимі (зовнішні) механічні пошкодження транспортного засобу та відбійника. Таким чином, сама схема місця ДТП від 13.03.2024 фактично підтверджує наявність ушкодження дорожнього покриття у напрямку руху з правого краю дороги із зазначенням у схемі ДТП про наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП.
Крім того, у відповідності до схеми ДТП на зазначеній дорозі відсутні жодні попереджувальні дорожні знаки у місці пошкодження проїзної частини цієї дороги.
Щодо наданих представником потерпілого доказів на підтвердження наявності таких знаків на момент ДТП суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. До обов'язкових реквізитів первинних документів віднесено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення а також особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
В той же час, наданий суду акт приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за лютий 2024 не містить дати складання документа, так як відповідні графи залишились незаповненими. Одночасно суд звертає увагу і на те, що в самому акті зазначено про наявність додаткової угоди №2 від 04.04.2024, що свідчить про можливість складення такого акту після вищевказаної дати.
Щодо фото, доданих до клопотання представником потерпілого, то з останніх теж не можна встановити у який саме час відбулося встановлення таких знаків, а фотовитяг з карти Google Maps відображає ділянку дороги Н-10 із встановленням знаку 1.12 без знаку 7.2.1, будучи приблизно на відстані 1 км до місця ДТП, та зроблені станом на травень 2015 року, що становить значний проміжок часу до дати ДТП.
Суд зазначає, що сторона захисту не заперечує наявність попереджувальних знаків на даний час, однак наголошує на тому, що останні були встановленні через 2 дні після ДТП. Вищевказані докази жодним чином не спростовують позиції сторони захисту.
З фотознімків місця ДТП та відеоматеріалів, наданих стороною захисту, вбачається пошкоджений автомобіль та ділянка дороги із пошкодженим відбійником. Крім того, з цих фотознімків можна опосередковано деталізувати місце ДТП, зокрема пошкодження правого колеса та ресори транспортного засобу, наявність ями, яка повністю заповнена водою, вологе дорожнє покриття, на файлі VID_20240313_102220741
зафіксовано рух вантажних транспортних засобів при об'їзді ями, на файлі VID_20240313_120741982 працівник поліції стає на колесо, що поміщене в яму, яке повністю поміщається в неї, на файлі VID_20240315_112740305 свідок ОСОБА_4 зазначає та фіксує на відео встановлення 15.03.2024 року попереджувального знаку про ямковість дороги протяжністю 5км на ділянці дороги безпосередньо перед місцем ДТП.
Оцінюючи вище наведені докази при розгляді справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зібраними у справі доказами не доведено порушення ОСОБА_1 вимог п.2.3-б та 12.1 ПДР України, які б знаходилися в прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.03.2024. Так, наведені докази винності останнього у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не підтверджують фактичні обставини ДТП, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи відсутні переконливі та достатні докази, що саме дії ОСОБА_1 , як водія автомобіля «МАN 2000», призвели до виникнення ДТП.
Фактично за встановлених умов, які передували виникненню ДТП, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «МАN 2000», виїхавши на дорогу Н-10, виявив небезпеку для руху: наявність ями великого розміру, належно відреагував на її зміну шляхом гальмування та змушений був заїхати в неї, так як враховуючи зустрічний автомобіль, можливості її об'їзду не було. Такі дії і стали причиною заносу автомобіля, в подальшому наїзду на відбійник, механічного пошкодження автомобіля.
Не підтвердженим є твердження представника потерпілого про можливе недотримання водієм швидкісного режиму керування транспортним засобом. Так, встановлення факту порушення водієм ПДР потребує спеціальних знань та було можливим лише у випадку проведення відповідної експертизи, однак жодних клопотань про їх проведення заявлено не було. На переконання суду, наявні в матеріалах справи докази є недостатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Щодо невідповідності дій ОСОБА_1 положенням п.12.3 ПДР, про що теж стверджував представник потерпілого, то суд зазначає, що розглядає справу виключно в межах пред'явленого обвинувачення. Про порушення ОСОБА_1 положень 12.3 ПДР працівниками поліції вказано не було.
З урахуванням наведеного, сам протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, в розумінні статті 251 КУпАП, не може самостійно підтверджувати вчинення останнім правопорушення.
Інші наявні докази: рапорт чергового служби 102 та рапорт працівника поліції не є достатніми та беззаперечними доказами вини водія, оскільки фактично не стосуються механізму виникнення ДТП, її причин, визначають лише її наслідки. Письмові пояснення ж ОСОБА_1 щодо причин ДТП, наявними в справі доказами не спростовані.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП поза розумним сумнівом, а відтак суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення,
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 124КУпАП ,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП- закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.