Справа № 351/2905/23 Номер провадження №1-кп/351/76/24
01 травня 2024 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снятина кримінальне провадження № 12023091230000188 від 23.10.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Річка Косівського району Івано-Франківської області, громадянки України, з повною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, утриманців не має, не є інвалідом, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні запроваджено із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено по теперішній час.
У період воєнного стану, а саме 24 вересня 2023 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Шевченка у м. Снятин Коломийського району Івано-Франківської області , підійшла до магазину «Явір», біля якого знаходиться павільйон для торгівлі молочними продуктами, де у той час ОСОБА_5 зі своїми товаришами вживав спиртні напої. Там ОСОБА_4 поспілкувалася з ними кілька хвилин, після чого пішла за зазначений павільйон, де побачила загублений мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A 2» із чохлом типу книжечки та стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна».
У цей момент ОСОБА_4 усвідомила, що знайдений нею мобільний телефон належить ОСОБА_5 , однак незважаючи на це, у порушення ч. 1 ст. 337 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі та те, що особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов'язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу, а також ч. 2 ст. 337 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку Національній поліції або органові місцевого самоврядування, у неї виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, а саме знайденого мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi A 2» із чохлом типу книжечки та стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», на які вона не мала ані явного, ані удаваного права.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке в силу випадкових обставин було тимчасово залишене без нагляду його власником, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підняла знайдений мобільний телефон із чохлом та сім картою, помістила його до кишені куртки та пішла із ним далі. У подальшому зняла чохол з телефона та витягнула сім карту, яку викинула, таким чином таємно викрала мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A 2», вартість якого, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109-23/12711-ТВ від 27.10.2023, складала 1399 гривень із чохлом типу книжечки вартістю 300 гривень та стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» вартістю 175 гривень, чим завдала потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1 874 гривні.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 покинула місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому правопорушенні, суду пояснила, що вона 24.09.2023 приблизно о 16:00 год. на вулиці Шевченка у м. Снятин була біля магазину «Явір», біля якого знаходиться павільйон для торгівлі молочними продуктами, де у той час ОСОБА_5 зі своїми товаришами вживав спиртні напої. Вона підійшла до них, поспілкувалась зі своїм сусідом та пішла. Відійшовши 2-3 метри за павільйон, вона знайшла мобільний телефон із чохлом та сім картою, забрала телефон собі та пішла додому. Вдома витягнула з нього сім карту та поставила свою і почала користуватись цим телефоном. Приблизно через місяць до неї приїхали працівники поліції і запитали, чи є в неї такий телефон, на що вона одразу сказала, що є і видала його поліції. Вона погоджується з обставинами викладеними в обвинувальному акті.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що жодних претензій до обвинуваченої він не має, просив суд ухвалити рішення на розсуд суду.
Ураховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину визнала повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає дослідження доказів у судовому засіданні недоцільним. Обвинувачена проти такого рішення суду не заперечувала.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима.
Згідно з досудовою доповіддю органу з питань пробації про обвинувачену ОСОБА_4 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченої за місцем її проживання, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення нею повторного кримінального правопорушення, а також її ймовірну небезпеку для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до обвинувального акту другою обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 зазначено активне сприяння розкриттю злочину.
Проте, суд не визнає вказану обставину такою, яка пом'якшує відповідальність обвинуваченої, оскільки під час розгляду справи суду не надано доказів на підтвердження надання обвинуваченою добровільної допомоги слідству.
Суд зазначає, що активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. Отже, визнання обвинуваченим своєї вини та надання правдивих показань ще не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 674/1608/17 та від 07 квітня 2021 року у справі № 263/15605/17.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд не вбачає.
Ураховуючи викладені вище обставини по справі, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням загальних засад призначення покарання, зокрема законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі.
Підстав для застосування статті 69 КК України суд не вбачає.
Водночас, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд вбачає підстави для застосування статті 69-1 КК України, оскільки наявні обставини, що пом'якшують покарання, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України, відсутні обставини, що обтяжують покарання, а обвинувачена визнала свою вину, а тому строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку покарання, передбаченого санкцією частини 4 статті 185 КК України.
З урахуванням наведених вище обставин справи, думки потерпілого, який жодних претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченої не має, збитки, завдані крадіжкою, йому повністю відшкодовані, що обвинувачена злочин вчинила вперше, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України і покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На переконання суду, таке покарання відповідатиме меті його призначення, буде достатньою мірою відповідальності з метою її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Оскільки стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід під час судового розгляду кримінального провадження не обирався, а клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходило, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2023 на тимчасово вилучене майно, яке вилучене 23.10.2023 у ОСОБА_4 , а саме на мобільний телефон марки «Xiаomi Redmi A 2», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , підлягає скасуванню.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на неї такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2023 на тимчасово вилучене майно, яке вилучене 23.10.2023 у ОСОБА_4 , а саме на мобільний телефон марки «Xiаomi Redmi A 2», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , скасувати після набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «Xiаomi Redmi A 2», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому;
- карту пам'яті об'ємом 16 GB з файлами аудіо-, відеофіксації, на якій зафіксовано проведення огляду місця події 23.10.2023, допиту потерпілого ОСОБА_5 від 05.11.2023, проведення слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_4 від 20.11.2023, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12023091230000188 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи у сумі 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1