Справа № 350/607/24
Номер провадження 2/350/266/2024
01 травня 2024 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 9 квітня2024 року звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду і до повноліттядитини. Позовні вимоги мотивувала тим, що з 25 січня 2013року вона перебувалаз відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2024 року було розірвано.У шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , який проживаєз нею та перебуваєна її повному матеріальному утриманні. Відповідач ухиляється від утримання сина, жодної матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість. У зв'язку з викладеним вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом. Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак спрямувала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала, розгляд справи просила проводити без її участі; не заперечувала проти ухвалення рішення у заочному порядку. Відповідач у судове засідання не прибув, однак спрямував до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав повністю, згоден із розміром аліментів, просив розгляд справи здійснювати без його участі. Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
10 квітня 2024 року у справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого. Суд установив, що сторони з 25 січня 2013року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2024 року було розірвано (справа № 350/116/24). У період шлюбу у сторін 23 квітня 2013року народився син ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ), якийзгідно довідки № 576/02-76 від 28 березня 2024 року виданої Перегінською селищною радою Калуського району Івано-Франківської області проживаєразом з матір'ю - ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .
За змістом статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Згідно статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України , частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. У відповідності до абзацу другого частини другої статті 182 Сімейного кодексу України (абзац другий частини другої статті 182 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 року) мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до частин другої, третьої статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний матеріально надавати допомогу матері (у вигляді сплати аліментів) для утримання дитини. Вирішуючи питання про розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання дитини, суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дітей, визначений законодавством прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, матеріальний стан позивачки, яка має на утриманні неповнолітню дитину; враховує той факт, що на відміну від відповідача, дитинапроживаєразом з позивачкою і вона несе більші витрати пов'язані звихованням та утриманням сина, а також враховує потреби дитини на йогофізичний та духовний розвиток. Разом з цим, суд враховує фізичний та майновий стан відповідача, який є особою працездатного віку, оскільки доказів протилежного не надано, а тому вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є обгрунтованими.
Відтак суд вважає, що з відповідача в користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання дитинив частці від його заробітку (доходу). Згідно приписів статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Враховуючи, що у відповідності до приписів статті 141 Цивільного процесуального кодексу України позивачка звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів на утримання дітей до суду, то у такому разі судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави. Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 354-355, 430 Цивільного процесуального кодекс України, статтями 180-182, 183 Сімейного кодексу України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий; відомості про місце роботи відсутні) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 9 квітня2024 року і до повноліття дитини. Виконання цього рішення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий; відомості про місце роботи відсутні) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст рішення складений 1 травня2024 року.
Суддя Сокирко Л.М.