Постанова від 30.04.2024 по справі 348/706/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 348/706/24

Провадження № 3/348/379/24

30 квітня 2024 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС в Івано-Франківській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, працюючого керівником КП "ЛІСОВИК", зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Надвірнянським РВ УМВС в Івано-Франківській області 26.02.1997; РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив правопорушення: несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III-IV квартали 2022 року та II-IV квартали 2023 року (термін подання за III кв. 2022 року - 09.11.2022, за IV кв. 2022 року - 09.02.2023, за II кв. 2023 року - 09.08.2023, за III кв. 2023 року - 09.11.2023, за IV кв. 2023 року - 09.02.2024, подано: за III кв. 2022 року - 21.11.2022, за IV кв. 2022 року - 12.03.2023, за II кв. 2023 року - 14.08.2023, за III кв. 2023 року - 18.11.2023, за IV кв. 2023 року - 10.02.2024), чим порушено вимоги п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями).

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 926 від 26.03.2024, копією акту про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 08.03.2024 № 4620/09-1924-12-27/41356647.

В залі судового засідання ОСОБА_1 свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати, з протоколом повністю згоден, пояснив, що порушення строків сталося внаслідок відключення електроенергії.

Частиною 1 статті 163-4 КУпАП передбачено відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950, ратифікованою Україною 17.97.1997, передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв'язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, порушення строків є незначним, суд вважає за можливе призначити йому стягнення у вигляді попередження.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 40-1, ч. 1 ст. 163-4, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді попередження.

Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О. Ю. Максименко

Попередній документ
118748506
Наступний документ
118748508
Інформація про рішення:
№ рішення: 118748507
№ справи: 348/706/24
Дата рішення: 30.04.2024
Дата публікації: 02.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи
Розклад засідань:
12.04.2024 09:05 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
30.04.2024 09:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАКСИМЕНКО О Ю
суддя-доповідач:
МАКСИМЕНКО О Ю
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Онуфрак Дмитро Миколайович