Справа № 348/755/24
Провадження № 3/348/406/24
29 квітня 2024 року суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Матолич В.В., розглянувши справу, яка надійшла з Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 28.03.2023о 10.14 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ford Granada, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Мазепи у смт Ланчин, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Його захисник адвокат Мищишин І.Я. подала клопотання про закриття за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що з відеоматеріалів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я було проведено з порушеннями, оскільки черговий лікар, яка проводила такий огляд відмовилась брати зразки біологічного середовища для лабораторних досліджень. ОСОБА_1 неодноразово наполягав на тому, щоб в нього взяли аналіз крові для дослідження, та що він не відмовляється здавати аналіз. Черговий лікар запитала працівників поліції чи потрібно їм проводити такий аналіз, на що вони відповіли, що їм достатньо відмови дихати в алкотестер Drager. Тому огляд на стан сп'яніння в Надвірнянській ЦРЛ слід вважати недійсним, оскільки він проведений з порушенням Інструкції.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокерма: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У ході судового розгляду суд встановив таке.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суду надано диск із фрагментами відеозапису. Слід зазначити, що на відеозаписах не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відео розпочинається з моменту коли працівник поліції вийшов із патрульного автомобіля та підійшов до машини ОСОБА_1 Причину зупинки працівник поліції не повідомив. На запитання ОСОБА_1 відповів, що причиною зупинки є відсутність бампера. На це ОСОБА_1 відповів, що наявність бампера не передбачена конструкцією транспортного засобу. Після цього працівники поліції почали оглядати вміст багажного відділення. За зовнішніми ознаками, які зафіксовані на відео, поведінка ОСОБА_1 відповідає обстановці та не свідчить про наявність ознак сп'яніння, почервоніння обличчя відсутнє. На місці ОСОБА_1 відмовився проходити огляд за допомогою приладу Драгер, зазначив, що алкоголь не вживав. При цьому погодився пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. У медичному закладі ОСОБА_1 продув один раз прилад, однак обсягу повітря було недостатньо для проведення аналізу. Після цього ОСОБА_1 зазначив, що хоче здати аналіз крові. Працівники поліції йому у цьому відмовили. У продуванні приладу повторно також відмовили. ОСОБА_1 зазначив, що аналіз крові достовірно покаже чи перебуває він у стані сп'яніння, лікар повернулася до працівника поліції і запитала чи треба, працівник поліції відповів, що йому це не потрібно, має місце відмова від проходження огляду. Після цього лікар склала висновок про відмову від проходження огляду, а працівники поліції оформили протокол про адміністартивне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Слід зазначити, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП може становити не тільки безпосередня відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, але й свідоме ухилення особи від проходження такого огляду. Ухилення від проходження огляду має місце у випадку коли на неодноразові вимоги працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння особа погоджується пройти такий огляд, або не заперечує проти проходження огляду, однак тривалий час жодних дій спрямованих на проходження огляду не вчиняє. Що стосується обставин, зафіксованих на відеозаписі у даній справі, працівники поліції діючи недобросовісно не роз'яснили ОСОБА_1 положення п.12, 13 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 № 1452/735, згідно з якими предметом дослідження при огляді можуть бути також зразки біологічного середовища (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук) і що кров може використовуватися, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Крім цього, поведінка ОСОБА_1 не свідчить про його ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння. Згідно з відеозаписом від огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.
Так, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що долучені до матеріалів справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом.
У п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суддя доходить висновку, що наявність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП працівниками поліції не доведена, а отже справа про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 283, 284КУпАП, суддя,
постановила:
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правпорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Матолич В.В.