(заочне)
Справа №348/517/24
Провадження № 2/348/462/24
29 квітня 2024 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської областіцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Процесуальні дії у справі.
07.03.2024 ТзОВ "Споживчий центр" пред'явив позов, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 30.04.2023-100002491 від 30.04.2023 у розмірі 12720,00 гривень та судові витрати. В обґрунтування позову наведене таке. 30.04.2023 між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 гривень, строком на 42 дні, фіксована незмінна процентна ставка 2% за 1 (один) день користування кредитом. Договір укладений у електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису. Відповідач свої злбов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позовної заяви, у неї утворилась заборгованість у розмірі 12720,00 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту - 6000,00 гривень та заборгованості за відсотками - 6720,00 гривень. Цю заборгованість позивач просить стягунти з відповідача.
08.03.2024 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у даній справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
04.04.2024 суд відклав судове засідання.
29.04.2024 представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
29.04.2024 відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Відзиву на позовн не подав. Враховуючи наведене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд встановив:
30.04.2023 сторни уклали кредитний договір № 30.04.2023-100002491, у електронній формі, який був підписаний за допомогою електронного цифрового підпису, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6000,00 гривень, строком на 42 дні, під 2% за один день користування кредитом протягом первинного періоду, а після цього - 3% за один день користування кредитом.
30.04.2023 у особистому кабінеті відповідач заповнила анкету позичальника і цього ж дня позивач надіслав відповідачу пропозицію укласти договір про надання кредиту, яка містила усі істотні умови договору. Відповідач пропозицію прийняла, що підтверджується електронним цифровим підписом.
Відповідно до квитанції від 30.04.2023 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6000,00 гривень.
Згідно з наданою банком довідкою-розрахунком про стан заборгованісті відповідача за кредитним договором № 30.04.2023-100002491 від 30.04.2023, її заборгованість становить 12720,00 гривень, і складається з: заборгованості за тілом кредиту - 6000,00 гривень, заборгованості за відсотками - 6720,00 гривень.
Оцінка суду.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором .
Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Судом встановлено, що відповідач отримала кошти за вищевказаним кредитним договором. Заборгованість за ним не погасила, хоча відповідно до умов договору зобов'язана повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі, обумовлені умовами кредитування, за якими відповідач була ознайомлена.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість в розмірі 12720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його постановлення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ідентифікаційний код 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 29.04.2024.
Суддя Матолич В.В.