Справа № 346/235/24
Провадження № 1-в/346/103/24
01 травня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого-судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника органу пробації ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Коломийського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 13.02.2024 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст.309, ст. 126-1 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного остаточного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,-
в клопотанні зазначено, що засуджений ОСОБА_5 перебуває на обліку у вказаному відділі з 20.03.2024 року.
Під час виконання вищевказаного вироку суду від 13.02.2024 року встановлено, що ОСОБА_5 26.01.2024 року засуджений Коломийським міськрайонним судом за ст.126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин та перебуває на обліку у цьому ж відділі пробації з 04.03.2024 року. За вироком суду від 26.01.2024 року ОСОБА_5 направлено 12.03.2024 року до комунального підприємства «Полігон-Екологія» для відбування призначеного судом покарання та 15.03.2024 року він прийнятий цим підприємством для його відбування. Тобто, існують два вироки суду, які виконуються одночасно.
Тому вищевказаний орган пробації просить вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків стосовно засудженого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні представник вищевказаного органу пробації зазначене клопотання підтримала та просить це клопотання задовольнити, а також повідомила, що ОСОБА_5 згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний на військову службу по загальній мобілізації 28.03.2024 року, про що долучила відповідні документи, проти розгляду клопотання у відсутності ОСОБА_5 не заперечила.
ОСОБА_5 в судове засідання повторно не прибув, причини неявки суду не повідомив, від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності.
Прокурор в судовому засіданні просить в задоволенні клопотання відмовити, проти розгляду клопотання у відсутності ОСОБА_5 не заперечила, враховуючи поважність причин його неявки.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення вказаних учасників, дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Коломийського міськрайонного суду від 26.01.2024 року, який набрав законної сили 27.02.2024 року, ОСОБА_5 засуджено за ст.126-1 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин (а.п. 165-167).
Судом також встановлено, що вироком Коломийського міськрайонного суду від 13.02.2024 року, який набрав законної сили 15.03.2024 року, ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст.309, ст. 126-1 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного остаточного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Цим вироком на засудженого також покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України (а.п.146-149).
Вказані вироки перебувають на виконанні у Коломийському районному відділі філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області окремо, що підтверджено матеріалами клопотання, розпорядженнями суду про направлення вказаних вироків на виконання.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Із змісту даної статті вбачається, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за правилами ст. 71 КК України (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).
Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначені вироки відносно ОСОБА_5 набрали законної сили та обидва направлені на виконання до Коломийського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, де перебувають на виконанні.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
За аналогією можна зробити висновок, що й у разі, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі та, як встановлено у судовому засіданні, навіть до вчинення злочину, за який вона була засуджена першим вироком, інший злочин, за який до неї знову було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається та кожен вирок виконується самостійно.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 1 КК України та ст. 2 КПК України завданням Кримінального кодексу України та кримінального провадження є захист особи, охорона її прав, свобод та законних інтересів.
Згідно з роз'ясненнями, що викладені у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків» від 21.12.1990 року № 11, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст.411 КПК України (ст. 539 КПК України - 2012 року), питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого, звужують або розширюють обсяг обвинувачення, стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Зокрема, відповідно до роз'яснень, які зазначені у вищезазначеній постанові, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ст. 43 КК України (1960 року) не було вирішено.
Крім того, у порядку передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду у такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Суд не вбачає перешкод для самостійного виконання двох вищезазначених вироків суду відносно засудженого ОСОБА_5 , оскільки інший злочин ним вчинено до постановлення попереднього вироку, а не під час іспитового строку.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки суд в цьому випадку не має процесуальних повноважень в порядку, передбаченому п. 11 ч. 1 ст. 539 КПК України, вирішувати питання, які зачіпають суть вироку, змінюють його. Крім цього, призначивши на підставі ухвали суду покарання ОСОБА_5 за правилами ст. 70 чи ст. 71 КК України, суд фактично змінить суть призначеного йому покарання за вироком суду, що на переконання суду є неприпустимим і може вирішуватись лише вироком, а не ухвалою. Слід також зазначити, що клопотання не містить конкретної вимоги, яким саме чином слід вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків і які труднощі виникають при виконанні вказаних вироків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-
в задоволенні клопотання Коломийського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області про застосування покарання за наявності кількох вироків щодо засудженого ОСОБА_5 , - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1