Справа № 344/7736/24
Провадження № 1-кс/344/3384/24
29 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою на бездіяльність Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за його разом з іншими особами заявою від 12.04.2024 року.
Вимоги скарги мотивував тим, що органом досудового розслідування допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей за його та інших осіб ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ «КГД-Буд», ТОВ «Авторемгаз», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Товариство з додатковою відповідальністю «Коломийський ДОЗ») заявою про кримінальне правопорушення від 12.04.2024 року, у якій вони посилалися на те, що організованою злочинною групою ще в 2008 році з метою заволодіння грошовими коштами банків та товарно-матеріальними цінностями було створено неіснуючі об'єкти нерухомого майна в кількості 14 штук, які використані при отриманні кредитних коштів в 16 банках та використані як заставу майна в метою отримання товарних кредитів в компанії Резін Імекс, яка створена в Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати), та відносно якої відбулося заволодіння товарно-матеріальними цінностями - поліетиленом на суму 3.8 млн. доларів США, а також в компанії Хьонде (Південна Корея) на суму 5.2 млн. доларів США та 1.2 млн. євро.
Дані неіснуючі об'єкти також було розмішено на земельних ділянках, кадастрові номера по яких присвоєно з грубим порушенням земельного законодавства (відповідь Відділу у м.Івано-Франківську ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 15.04.2020р., копії поземельних документів Державного земельного кадастру (поземельні книги) в кількості 14 штук та висновок судового експерта додавали).
Дані компанії надали даному угрупуванню товарні кредити на дану суму під заставу неіснуючого майна.
Скаржник вважає, що державний реєстратор Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківській області ОСОБА_12 , державний реєстратор реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківській області ОСОБА_13 , державний peєстратор реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківській області ОСОБА_14 , державний реєстратор реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківській області ОСОБА_15 , державний реєстратор реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківській області ОСОБА_16 , приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , який діяв як державний реєстратор, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_18 , який діяв яв державний реєстратор, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_19 , яка діяла як державний реєстратор, приватний нотаріус Івано-Франківського міського, нотаріального округу ОСОБА_20 , яка діяла як державний реєстратор, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_21 , яка діяла як державний реєстратор, маючи регламентований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, використовуючи особистий ключ із електронним цифровим підписом та ідентифікатором доступу, вчинили велику кількість реєстраційних дій всупереч вимогам п.10, 18, п.3,4 ч.1 ст.24, 27 Закону України «Про дердавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їз обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127.
Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, у поданій слідчому судді скарзі просив здійснювати її розгляд без його участі.
Івано-Франківське районне управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області явку уповноваженого представника до суду не забезпечило, про дату та час судового засідання повідомлене належним чином. На адресу суду від начальника відділення СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_22 на електронну адресу суду надійшла заява, в якій він просив суд здійснювати розгляд даної скарги без представника РУП, щодо задоволення скарги заперечив. Також зазначив, що на даний час СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №12018000000000727 (33 кримінальних проваджень, виділені 29.11.2018). По трьох кримінальних провадженнях вже обвинувальні акти скеровані до суду, по інших проводяться слідчі дії, в тому числі по оцінці дій державних реєстраторів, які зазначені у заяві про злочин.
Відповідно до частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Проаналізувавши зміст скарги та надані документи, пояснення скаржника, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - «КПК України»).
Зокрема, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що 12.04.2024 року громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ «КГД-Буд», ТОВ «Авторемгаз», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Товариство з додатковою відповідальністю «Коломийський ДОЗ» звернулися до правоохоронних органів Івано-Франківської області, в тому числі, Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, із заявою про вчинення злочину, в якій зазначили про вчинення протиправних дій рядом зазначених у заяві про злочин державних реєстраторів та нотаріусів, які, маючи регламентований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, використовуючи особистий ключ із електронним цифровим підписом та ідентифікатором доступу, вчинили велику кількість реєстраційних дій всупереч вимогам п.10, 18, п.3,4 ч.1 ст.24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їз обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127.
Станом на даний час відомості за вищевказаною заявою до ЄРДР не внесено. У поданому на адресу листі представником органу досудового розслідування цієї обставини не спростовано.
На думку ОСОБА_3 , не внісши зазначені ним та його співавторами в заяві про злочин відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочавши розслідування, орган досудового розслідування порушив вимоги КПК України, допустивши бездіяльність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. l ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Системний аналіз вищезазначених законодавчих положень дає підстави дійти висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають заяви чи повідомлення, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Дані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 вересня 2021 року у справі №556/450/18 (провадження № 51-4229км20).
Як повідомив слідчого суддю начальник відділення СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_23 , на даний час СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №12018000000000727 (33 кримінальних проваджень, виділені 29.11.2018). По трьох кримінальних провадженнях вже обвинувальні акти скеровані до суду, по інших проводяться слідчі дії, в тому числі по оцінці дій державних реєстраторів, які зазначені у заяві про злочин.
Окрім цього, зі змісту Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що аналогічні скарги вже були предметом судового розгляду (ухвала слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 13.10.2023 в справі №344/15866/23, яка набрала законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114152032).
В даній справі №344/15866/23 слідчим суддею встановлено, що:
«Як вбачається з витягу ЄРДР, були внесені відомості 23.12.2016р., 27.02.2017р, 07.04.2017р., 13.05.2017р., 22.05.2017р., 31.05.2017р., 24.10.2017р., 28.02.2018р., 19.04.2018р., 22.06.2018р., 26.10.2018р.,07.11.2018р., 12.11.2018р., 29.11.2018р., 29.01.2019р., 11.04.2019р. про вчинення різного виду кримінальних правопорушень на підставі: як матеріалів правоохоронних органів та контролюючих державних органів, так і на підставі заяв банків (ПАТ «Укр Ін Ком», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Дочірний банк сбербанк Росії»), заяв ОСОБА_4 , а також самостійного виявлення слідчим під час досудового розслідування (всього 33 кримінальних проваджень).
Зокрема, було постановлена і ухвала слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_24 від 19.10.2018р. про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_10 по факту вчинення посадовими особами ТОВ «Компанія «Рона» кримінального правопорушення та ще одна ухвала слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_24 від 08.04.2019р. про зобов'язання внести відомості на підставі заяви фізичних та юридичних осіб, в т.ч. ОСОБА_10 , на підставі яких проводиться слідство у кримінальному провадженні №12018000000000727.
Розпочато також кримінальне провадження 29.11.2019р. №52019000000001070 за фактом можливого заволодіння коштами ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за ч.5 ст.191 КК України».
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що відомості зазначені скаржником в поданій до правоохоронних органів заяві від 12.04.2024 року перевіряються у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000727 від 29.11.2018, а подана ним аналогічна скарга вже була предметом судового розгляду і в її задоволенні було відмовлено.
Щодо питання невнесення таких відомостей відносно конкретних осіб (державних реєстраторів) слідчий суддя зазначає, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості внесення відомостей до ЄРДР щодо особи, а кримінальне провадження щодо особи здійснюється з моменту повідомлення слідчим або прокурором підозри, за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, або в інших випадках визначених ст. 276 цього Кодексу.
Щодо питання кваліфікації, слідчий суддя зауважує, що питання правової кваліфікації діяння відноситься до компетенції органу, який здійснює досудове розслідування та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
Слідчий суддя також звертає увагу скаржника на його можливість в межах вже існуючого кримінального провадження №12018000000000727 від 29.11.2018, в порядку статті 220 КПК України, звертатися до слідчого або прокурора із відповідними клопотаннями, зокрема з приводу додаткових або нових відомостей, які на його думку стосуються цього провадження.
Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, відбувається й через зміну раніше повідомленої підозри. Стаття 277 КПК не передбачає вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому КПК не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення (постанова ККС ВС у справі № 578/789/19 від 21.04.2021). Тобто необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають, іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.
Зміст пункту 7 розділу 4 Положення про ЄРДР передбачає здійснення перевірки наявності вже розпочатих досудових розслідувань за певним фактом саме по фактичним даним (дата вчинення кримінального правопорушення; територію вчинення правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; найменування юридичної особи; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру), а не по правовій кваліфікації. Метою цього є недопущення ситуацій неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР під різними номерами.
Крім того, всі питання, які стосуються забезпечення ефективного досудового розслідування кримінального провадження можуть бути вирішені в порядку оскарження дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування у відповідності до вимог ст.303 КПК України в межах конкретного кримінального провадження.
З урахуванням того, що на даний час СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №12018000000000727 (33 кримінальних проваджень, виділені 29.11.2018), в тому числі за фактами, про які повідомляє скаржник, з урахуванням висновків щодо неможливості внесення відомостей в ЄРДР щодо конкретних осіб, про що просить скаржник, а також беручи до уваги те, що аналогічні скарги вже були предметом судового контролю слідчими суддями та вирішувалися по суті, скаржниками не оскаржувалися, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Слідчим суддею враховується, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000727 від 29.11.2018, на даний час триває, і будь-яка бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора може бути оскаржена у встановленому КПК України порядку.
Відповідно до ст. 214 КПК України відомості про особу та попередню кваліфікацію її дій вносяться до ЄРДР слідчим, дізнавачем або прокурором. Отже скаржнику не належить право на порушення кримінальної справи проти певної особи, в тому числі і внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення злочину певною особою, а також у нього відсутнє право на реєстрацію повідомлення про злочин за бажаною ним кваліфікацією дій особи за диспозицією КК України, оскільки право на кримінально-правове переслідування конкретної третьої особи із обраною самостійно кваліфікацією скаржнику не гарантується положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини. Кримінально-правова кваліфікація обставин вчинення злочину особою є підставою для оголошення про підозру і здійснюється виключно в порядку ст. 22 КПК України органом досудового розслідування.
Згідно з рішенняя Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
У справі Європейського суду з прав людини «Preda and Dardari v. Italy» (1999) Суд вказав, що метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.
На підставі наведеного, оскільки встановлення всіх обставин, в тому числі встановлення всіх осіб і організацій, які можуть бути причетними до кримінальних правопорушень в рамках фактів, зазначених у заяві про вчинення злочину від 12.04.2024 року, перевіряється у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000727 від 29.11.2018, а питання правової кваліфікації діяння відноситься до компетенції органу, який здійснює досудове розслідування та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 01.05.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1