Справа № 521/344/24
Провадження № 2/0186/396/24
01 травня 2024 року м. Першотравенськ
Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Кривошея С.С. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з Малиновського районного суду міста Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Підставою для направлення вищезазначеної справи до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області стало те, що Малиновським районним судом міста Одеси було застосовано правила підсудності справ, встановлених ч.1 ст.27 ЦПК України, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача. Також зазначено, що місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_1 , тому справа належить до юрисдикції Біловодського районного суду Луганської області. Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року підсудність справ Біловодського районного суду Луганської області визначено Першотравенському міському суду Дніпропетровської області.
Вивчивши матеріали цивільної справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
03 квітня 2024 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області ухвалою було витребувано з Міністерства соціальної політики України відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації Міністерства соціальної політики України, ОСОБА_2 , є внутрішньо переміщеною особою, та з 23 січня 2017 року його адресою фактичного проживання та листування є: АДРЕСА_2 .
Обставин виключної підсудності чи підсудності за вибором позивача, визначених ст.ст. 28-30 ЦПК України з матеріалів справи, не вбачається.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, повернути до Малиновського районного суду міста Одеси, для розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст. 27, 30, 31 ЦПК України, - суддя
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, повернути до Малиновського районного суду міста Одеси (65033, місто Одеса, вулиця Василя Стуса, буд.1-А), для розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
СУДДЯ: С.С.Кривошея